Європейська валютна система і проблеми Європейського союзу

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

>Показники Європейської валютної системи

Національні валютиКількість валюти

в ЕКЮцентральний

курс ECU

(національна

валюта/ECU)Вага націо-

нальних

валют в

ЕCU, %

(колонка 2/

колонка3)

100%)Індикатор

відхилень

каса-курсу

ЕСU від цент-

рального

курсу ЕCU

(від 0 до 15%)Бельгійський/люксем-

бурзький франк3,301/0,1340,78448,410,31Датська крона0,19767,542572,610,96Німецька марка0,62421,9773831,67,70Іспанська пезета6,885168,2204,110,79Французький франк1,3326,6318620,18,99Ірландський фунт0,0085520,7962441,111,3Італійська ліра151,81957,617,810,37Голландський гульден0,21982,227999,910,14Португальське ескудо1,393202,6920,711,17Австрійський шилінг-13,9119011,25Фінська марка-6,01125011,25Грецька драхма1,440357,0000,4-Фунт стерлінгів0,087840,65364413,4-Шведська крона----Джерело: Deutsche Bundesbank, Devisenkursstatistik, Januar 1999, Statistisches Beiheft zum Monatsbericht 5.

Колонка 5: Індикатор відхилень каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU вимірювався за такою формулою (100 вага національної валюти в кошику ЕКЮ) 0,75 0,15).

0,75 визначена критична межа як 75% від максимально допустимого відхилення між каса-курсом ЕСU та центральним курсом ЕCU 75%. 0,15 максимально допустиме відхилення каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU.

 

Розрахункова одиниця ЕКЮ використовувалась з 1981 р. в усіх офіційних розрахункових операцій. Касса-курс Євро визначався до долара США і через нього на основі кросс-курсу до третіх валют світу. ЕКЮ використовувалось при випуску приватних боргових інструментів. Технічно і формально вони являли собою кошики валют.

Індикатор відхилень каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU. Відмінне від країн-членів ЄВС спрямування економічної політики країни-члена, яке б призводило до змін валютного курсу, вбачалось можливим в системі закріплених курсів до моменту знаходження валютного курсу в межах закріпленого коридору. З метою попередити відмінну динаміку валютного курсу національної валюти країни-учасниці від інших країн-учасниць ЄВС, було введено індикатор відхилень каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU. При перевищенні критичної межі 75% від максимального відхилення каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU він мав бути сигналом до необхідності перегляду економічної політики країни-учасниці. Максимальне відхилення каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU становило 15%. Чим більшою була вага національної валюти країни-учасниці ЄВС у кошику валют, тим меншим допускалось відхилення від центрального паритету, і навпаки. Якщо австрійський шилінг не був представлений в кошику (вага дорівнювала 0%), тоді верхня межа відхилення каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU досягала 15%. Для Німеччини з вагою німецької марки в кошику 31,6% допускалось відхилення в два рази менше 7,7%. (Див. 3, 4 та 5 колонки таблиці). У випадку, коли країною-учасницею досягалась критична межа 75% від максимального відхилення каса-курсу ЕСU від центрального курсу ЕCU, тоді цій країні з метою попередження дивергенції макроекономічних процесів необхідно було брати до уваги проведення таких заходів:

валютні інтервенції в різних валютах (в т.ч. в доларах);

внутрішні заходи валютної політики ( напр., зміни облікової ставки. При зміцненні валюти зменшення облікової ставки, при знеціненні валюти її збільшення);

зміну закріпленого центрального паритету;

інші заходи економічної політики (напр., в сфері фіскальної політики: зменшення державних закупок або збільшення податків при знеціненні валюти, чи збільшення державних закупок або зменшення податків при зміцненні валюти).

В системі закріплених валютних курсів внаслідок проведення країнами-учасницями ЄВС валютних інтервенцій (операцій з купівлею-продажем валютних резервів) в них виникало сальдо валютного балансу (а отже, платіжного балансу), яке врівноважувалось за рахунок короткострокового фінансування. Короткострокове фінансування на основі угоди між центральними банками країн Європейської Співдружності здійснювалось у формі взаємної кредитної допомоги за рахунок отримання країною-учасницею валют від центральних банків ЄС інших країн-учасниць строком на три місяці з можливістю двохразових продовжень строку кредиту ще по три місяці. Центральні банки при участі в фінансуванні зобовязувались в розмірі встановлених квот кредитора. Отримання кредитів, в свою чергу, обмежувалось квотами боржника. В окремих випадках за умов погодження членів ЄС сума квот могла збільшуватись за рахунок додаткових валютних резервів (Rallonge), причому межа суми фінансування для окремого центрального банку могла бути розширена на загальну суму додаткових валютних резервів ЄВС, а отримання однією країною валютних кредитів не могло перевищувати половини всієї суми додаткових валютних резервів.

 

Таблиця

Короткострокове валютне сприяння, в млн. ECU

Центральний банкКвота боржникаКвота кредитораНімецький Бундесбанк17403480Банк Франції17403480Банк Англії17403480Банк Італії11602320Банк Іспанії7251450Національний банк Бельгії5801160Банк Нідерландів5801160Банк Швеції495990Австрійський національний банк350700Національний банк Данії260520Банк Фінляндії220440Банк Греції150300Банк Португалії145290Центральний банк Ірландії100200Сума квот998519970Додаткові валютні резерви для фінансування/ отримання валютного кредиту88008800Разом1878528770Джерело: Deutsche Bundesbank

 

У 1988 р. було впроваджено єдину систему середньострокових фінансових позик для вирівнювання платіжних балансів країн Європейської Співдружності. Загальна сума фінансових резервів становила 16 млрд. ECU. Для фінансування Європейська Співдружність могла відкривати позики у фінансових і