Європейська валютна система і проблеми Європейського союзу
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ідні певні пристосування економічної політики, а саме проведення цінової лібералізації та фінансової політики довіри для консолідації державних фінансів. При цьому валютно-курсовий механізм ІІ не повинен розглядатись країною як ізольований (автономний) механізм, а має забезпечувати комплексні умови економічної політики та функціонування економічної системи, зокрема сприяти структурним перетворенням, які необхідні для цілей європейського інтеграційного простору.
Для національної валюти кожної країни, що запроваджує цю систему, встановлюється центральний валютний курс до євро. Валютно-курсовий механізм ІІ передбачає коливання навколо центрального валютного курсу національних валют до євро в обидві сторони. Стандартні межі коливань становлять 15%. Отже, валютно-курсовий механізм ІІ являє собою певною мірою валютний коридор. Якщо країни-члени ЄС та країни-кандидати, які мають бажання стати в майбутньому членами ЄВС, в більшій мірі наблизились за економічним розвитком та критеріями конвергенції до розвинутих країн ЄС, то вони можуть домовлятись з Європейським центральним банком про вужчі межі коридору, ніж визначені стандартною угодою між ЄЦБ та центральним банком країни, що прагне стати членом ЄВС. Не виключаються також іншого роду домовленості між центральними банками країн та ЄЦБ про вужчі за стандартні межі коридору, проте за цих умов мотиви введення вужчих меж не оприлюднюються. Такими мотивами можуть бути, наприклад, прагнення країни забезпечувати структурні перетворення через ревальвацію, межі якої не повинні бути суттєвими, оскільки це може призвести до значного безробіття та повної втрати експортних можливостей підданих структурним змінам секторів. Широкі межі коридору можуть стати механізмом для девальваційних маневрів центрального банку за вказівкою уряду, що негативно впливатиме на структурні зрушення. Вужчі межі також не дозволяють центральному банку здійснювати необмежені валютні інтервенції і це зменшує спекулятивні тенденції на валютному ринку.
Рішення приймаються спільно міністрами країн-членів ЄВС, Європейським центральним банком, а також міністрами і головами центральних банків країн, які не належать до зони євро і що запроваджують валютно-курсовий механізм ІІ, за участі представників Європейської комісії. Одностороннє введення спільної валюти євро для забезпечення швидкої “євроізації” поза угодою Європейського Союзу та Маастрихтських зобовязань щодо економічної конвергенції суперечитиме філософії ЄС, яка полягає в поетапній економічній і валютній інтеграції та поетапній побудові інституційної архітектури.
Основною метою введення меж коридору валютно-курсового механізму ІІ є здійснення стабілізаційної політики, яка б не створювала негативних процесів в зоні євро та європейському інтеграційному просторі. При цьому передбачається застосування звязаних валютних інтервенцій, звязаного застосування облікової ставки, звязаної грошової емісії центральних банків в контексті звязаних меж валютного курсу. Межі валютного коридору, в свою чергу, звязують і фіскальну політику країн, що прагнуть економічної конвергенції. При цьому ці країни мають ширшу площину для стабілізаційних маневрів, ніж країни ЄВС, якщо відбувається загроза ціновій стабільності. Валютно-курсовий механізм ІІ стає важливим важелем для забезпечення бажаних ефектів стосовно зовнішнього сектору країн, що прагнуть досягти критеріїв конвергенції. Непомірні девальвації можуть розширювати експортні можливості країни та приносити валютні надходження, однак не дозволяти змінювати структуру експорту, яка б вписувалась у систему міжнародного поділу праці в європейському інтеграційному просторі. Необмежена ревальвація, в свою чергу, може збільшувати схильність нерезидентів вкладати фінансовий капітал в країну, забезпечувати її імпортом диференційованих товарів, які необхідні для структурних зрушень, але водночас вести до скорочення експортного виробництва, зменшення зайнятості, а також зростання зовнішньої заборгованості в довготерміновій перспективі. Межі валютного коридору
Починаючи з 1999 р. участь в європейському валютному механізмі ІІ взяли Данія та Греція. Згодом Греція вийшла з цього механізму і в 2002 р. вона набула повноправного членства в Європейському валютному союзі.
Література
1. Основи економічної теорії: Підручник у двох книгах./ Ніколенко Ю. В., Лемківський А. В., Євтушевський В. А. - К.: Либідь, 1998.
2. Макроекономіка: Навч. посіб. / Базілінська О.Я. К.: Центр навчальної літератури, 2005.
3. Bauer-Emmerics M., et al. Wie funktioniert das? Wirtschaft heute. 4. Aufl. Meyers Lexikonverlag, Mannheim, 1999. S. 267.
4. Європейський валютний інститут, Звіт по конвергенції, травень 1998, С. 29
5. Deutsche Bundesbank, Devisenkursstatistik, Januar 1999, Statistisches Beiheft zum Monatsbericht
6. Василик В.Д - Теорія Фінансів