Етика поведiнки державного службовця

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



?и не може замiнити статутного права у питаннях статусу державних службовцiв.

Кодекси поведiнки повиннi бути чiткими та стислими вказiвками, якоСЧ поведiнки чекаСФ органiзацiя вiд своСЧх членiв i яких iдеалiв прагне досягти.

Мета кодексу поведiнки державних службовцiв СФ триСФдиною:

  • характеризувати етичний клiмат, що переважаСФ у державнiй службi;
  • сформулювати, яких норм етичноСЧ поведiнки чекають вiд державних службовцiв;
  • розяснити громадськостi, якоСЧ поведiнки слiд чекати вiд державних службовцiв та як треба поводити себе у стосунках з ними.

Це одночасно державний документ та звертання до кожного окремого державного службовця. Не можна вважати, що державний службовець знаСФ, яких норм поведiнки чекають вiд нього, якщо йому нiколи не говорили, в чому вони полягають. Покладання на якийсь неписаний, процес засвоСФння норм у службовому оточеннi СФ випадковим i недостатнiм. Якщо державному службовцевi належить надати звiт про свою поведiнку, то СФ суттСФвим, щоб його було поiнформовано, чого вiд нього чекають i в чому його поведiнка вiдрiзняСФться вiд очiкуваноСЧ. Чiткий, стислий та доступний виклад норм, якими повинен керуватися державний службовець у своСЧй дiяльностi, СФ головною вимогою.

Зразковий кодекс повинен бути придатним до того, щоб його прийняли, зi змiнами або без них, у стосунку до бiльшостi державних службовцiв положення повиннi встановлювати керiвнi принципи i , у той же час, надавати дорадчi вiдомостi, достатньо конкретнi для того, щоб СЧх використовували у будь-якiй ситуацiСЧ, яка може виникнути. Як зразок для загального використання, вiн може не мiстити детальних керiвних вказiвок необхiдних для певних категорiй службових осiб або найманих працiвникiв, чиСЧ функцiСЧ або професiСЧ потребують особливоСЧ регламентацiСЧ.

Кодекси поведiнки не повиннi бути обмеженi питаннями боротьби з корупцiСФю. Вони повиннi йти далi i сприяти встановленню високих норм етичноСЧ поведiнки. Вони повиннi проголошувати загальнi принципи, що охоплюють законнiсть, дбайливiсть, ефективнiсть та ощадливiсть, прозорiсть, конфiденцiйнiсть та вмiння поводитися з класифiкованою iнформацiСФю, персональну вiдповiдальнiсть та незалежнiсть суджень, чеснiсть i послiдовнiсть у спiвпрацi та професiйне вдосконалення.

РЗх керiвнi положення взагалi можна розподiлити на такi, що стосуються особистоСЧ чесностi, i такi, що стосуються вiдповiдальностi керiвникiв за збереження чесностi державноСЧ служби або фiрми, а саме такi, що стосуються розробки та впровадження вiдповiдних систем функцiонування, забезпечення iнформування пiдлеглих (також про СЧх обовязки), застосування систем нагляду та звiтностi та належних процедур вiдбору, вдосконалення кодексу поведiнки та пiдтримання диiиплiни.

4. Етика державних службовцiв. Свiтова практика

Державна служба СФ ключовим елементом системи державного управлiння, вiд ефективного функцiонування якого залежить додержання конституцiйних прав i свобод громадян, послiдовний i сталий розвиток краСЧни.

Як зазначено в КонцепцiСЧ адаптацiСЧ iнституту державноСЧ служби в УкраСЧнi до стандартiв РДвропейського Союзу (Указ Президента УкраСЧни вiд 05.03.2004 р. № 278/2004), з огляду на стратегiчне завдання УкраСЧни щодо здiйснення системних перетворень реальних (внутрiшнiх) передумов для вступу до РДвросоюзу наближення державноСЧ служби до Тi загальноприйнятих засад для краСЧн - членiв РДС набуваСФ особливо актуального значення.

Одним iз проблемних питань дiючоСЧ системи державноСЧ служби, яке потребуСФ подальшого вирiшення, СФ нормативне врегулювання вимог професiйноСЧ етики державних службовцiв. Проте не лише визначення морально-етичних принципiв службовоСЧ поведiнки державних службовцiв, а й законодавче закрiплення механiзму СЧх запровадження i дотримання маСФ велике соцiальне значення та СФ головною тенденцiСФю сучасного розвитку державноСЧ служби зарубiжних краСЧн.

Незважаючи на вiдмiнностi у пiдходах рiзних краСЧн до формування органiзацiйноСЧ культури державних службовцiв, незмiнною СФ СЧСЧ мета - забезпечити професiйну дiяльнiсть службовцiв в iнтересах громадян i суспiльства, а також запобiгти можливим зловживанням владою i порушенням закону.

Етична система державноСЧ служби США

Розвиток етичноСЧ системи державноСЧ служби США охоплюСФ понад два сторiччя. Етичнi принципи, норми, механiзми функцiонування державного управлiння США було запозичено з американськоСЧ моделi управлiння бiзнесом. Вiдмiнною ознакою американськоСЧ моделi розвитку теорiСЧ державного управлiння СФ увага до розвитку iндивiдуальних здiбностей працiвникiв та економiчна мотивацiя. У 30-х роках XX ст. на змiну поняттю "економiчна людина" було запроваджено "школу людських вiдносин", основними поняттями якоСЧ стали "задоволення працею" i "моральний вплив", а провiдну роль став вiдiгравати iндивiд, а не органiзацiя. Основна iдея школи полягала в тому, що змiна системи управлiння неможлива без змiни поведiнки iндивiдiв.

Американцi надають дуже великого значення питанням професiйноСЧ етики державних службовцiв. У 1958 р. Конгрес США прийняв резолюцiю, яка ухвалила етичний кодекс для працiвникiв федеральних служб, а у 1989 р. - закон про реформу етичних норм. У жовтнi 1990 р. президент США посилив етичнi вимоги до державних службовцiв виконавчим указом "Принципи етики поведiнки посадових осiб i службовцiв держапарату". Основний мотив етичних вимог до державних службовцiв - це належне виконан