Етика поведiнки державного службовця
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?не становище.
Скромнiсть - умiння спiввiднести самооцiнку з думками людей, якi нас оточують, не переоцiнювати себе, не пiдкреслювати своСФСЧ значущостi та не афiшувати своСЧх переваг, вмiти при цьому стримувати себе. Справжня скромнiсть не маСФ нiчого спiльного зi скутiстю, закомплексованiстю. Усе це вияви комплексу соромязливостi, що виникають у разi недостатнього володiння навичками вiльного культурного спiлкування. Особа не знаСФ, як розпочати розмову з iншими, про що говорити, боСЧться щось або зробити не так, як треба.
Точнiсть - вмiння цiнувати своСФ слово, виконувати те, що було обiцяно, своСФчасно приходити, не запiзнюватися. РЖснують рiзнi сторони або вiдтiнки ввiчливостi:
коректнiсть;
шанобливiсть, ТСречнiсть;
любязнiсть;
делiкатнiсть.
Коректнiсть - пiдкреслено офiцiйна, переважно службова й дещо сухувата, холодна ввiчливiсть, особливе вмiння стримувати себе в будь-яких обставинах, конфлiктах.
Шанобливiсть, ТСречнiсть - ввiчливiсть, яка пiдкреслюСФ повагу до людини виявляСФться у ставленнi до лiтнiх людей, зокрема до жiнок похилого вiку.
Любязнiсть - прагнення бути приСФмним i корисним (виявляСФться в дрiбязкових послугах, уважностi).
Делiкатнiсть - ввiчливiсть у поСФднаннi з особливою мякiстю й глибоким розумiнням внутрiшнього стану та настрою iнших людей.
Другий принцип службового етикету - доцiльнiсть дiй. Сучасний службовий етикет передбачаСФ, що все у спiлкуваннi маСФ бути помiркованими простим. Якщо ми не знаСФмо, як поводити себе в якiйсь нестандартнiй для нас ситуацiСЧ, то варто керуватись принципом доцiльностi i зручностi. Треба памятати, що зручно повинно бути не тiльки нам, а й людям, з якими ми спiлкуСФмося. Реальне життя складне й багатогранне, i тому виникають ситуацiСЧ, що не регулюються встановленими правилами i нормами. Сучасний службовий етикет не догматичний, вiн передбачаСФ можливiсть вибору.
Третiй принцип службового етикету - це краса, або естетична привабливiсть поведiнки.
Правила етикету визначаються вимогами естетики, СЧх логiка не проста; непристойно, тому що некрасиво.
Сучасний загальний етикет та службовий етикет державноСЧ установи зорiСФнтованi на СФднiсть форми та змiсту вчинкiв СЧх посадових осiб та працiвникiв. Тому доброзичливе ставлення до людей маСФ бути естетично оформлене, бо будь-який вишуканий i шляхетний за намiрами вчинок може за формою виглядати непривабливо й безглуздо або й втратити свiй благородний моральний змiст. Найбiльше це виявляСФться в манерах, жестах, мiмiцi.
Основним принципом поведiнки з точки зору службового етикету можна вважати глибоку повагу до iнтересiв та почуттiв iнших спiвпрацiвникiв, усiх громадян, якi переступають не лише порiг державноСЧ установи мiiевого самоврядування, а й контактують у неформальнiй ситуацiСЧ.
3. Етичнi кодекси державних службовцiв
У сiчнi 1996 р. Комiтет мiнiстрiв на 554-й зустрiчi заступникiв мiнiстрiв поставив перед GМС вимогу виробити проект (РДвропейського) Кодексу поведiнки державних службовцiв.
Робоча група GMC (багатодиiиплiнарну групу з питань корупцiСЧ) з адмiнiстративного та конституцiйного права зустрiчалася 6 разiв з 1997 по 1999 роки, щоб розглянути та завершити проект зразкового кодексу поведiнки. GMC розглянув цей текст на своСЧй 18-й зустрiчi, схвалив його у другому читаннi на 19-й зустрiчi i подав до РДвропейськоСЧ комiсiСЧ з юридичного спiвробiтництва (CDCJ) на розгляд. GMC взяв до уваги думку CDCJ та ухвалив проект рекомендацiй на своСФму 20-му-пленарному засiданнi. Комiтет мiнiстрiв Ради РДвропи ухвалив рекомендацiю на своСФму засiданнi (Страсбург) та вирiшив опублiкувати пояснювальну доповiдь.
Успiшна стратегiя боротьби з корупцiСФю, повинна бути глобальною i пiдтримуватися усiма зацiкавленими сторонами, особливо тими, хто несе найбiльшу вiдповiдальнiсть. РЗСЧ основами повиннi бути попередження, освiта та правоохороннi дiСЧ. Кожен з цих елементiв СФ суттСФвим, однаково важливим i таким, що доповнюСФ iншi. У цьому контекстi кодекси поведiнки мають значення для всiх трьох елементiв стратегiСЧ. РЗх головний внесок стосуСФться пiдвищення рiвня правовоСЧ освiти та попередження злочинiв, але СФ у них також правоохороннi аспекти. Вони можуть бути ефективними при змiнi етичного клiмату як у державному, так i у приватному секторах.
Враховуючи велику кiлькiсть завдань, що СЧх виконуСФ сучасна державна адмiнiстрацiя, персонал якоСЧ неоднорiдний за походженням та соцiальним складом, потреба у кодифiкацiСЧ правил поведiнки зараз бiльша нiж ранiше, коли бiльш однорiдний персонал виконував подiбнi функцiСЧ i дотримувався подiбних цiннiсних орiСФнтацiй.
Особливi статути державноСЧ служби слiд брати до уваги, коли обговорюються кодекси поведiнки, зокрема, коли кодекси треба використовувати, мiж iншим, як спосiб боротьби з корупцiСФю. Державна служба вимагаСФ чесностi вiд державних службовцiв. Вони знаходяться не лише на службi у керiвництва у вузькому розумiннi, але й повиннi виконувати своСЧ обовязки як службу суспiльству з цiлому. Тому вимоги до державного службовця до деякоСЧ мiри вiдрiзняються вiд вимог до найманого працiвника приватного сектору.
Особливого розгляду потребують вищi щаблi цивiльноСЧ служби i члени керiвних, органiв , якi в той же самий час можуть бути обраними представниками, а можуть ними не бути. Цi категорiСЧ можуть вимагати особливих правил стосовно СЧх чесностi та iнших аспектiв. Треба зазначити, однак, що кодекс поведiн?/p>