Естетика Середньовiччя
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
зок СЧСЧ з Римом, вимагали вiд своСЧх художникiв, аби тi рiвнялися на памятники римського будiвництва. Та й взагалi, перевага мiськоСЧ культури над селянською стимулювала розвиток архiтектури, живопису, мозаСЧки, фрески та прикладних мистецтв.
Другою незаперечною ознакою вiзантiйського стилю був вплив на нього схiдно-еллiнiстичних художнiх стилiв, 0собливо сiрiйського i палестинського. Саме з цим впливом повязують розквiт мистецтва ВiзантiСЧ у IX ст., коли сформувався новий архiтектурний i живописний канон, в якому вже вiдчутною була певна художня завершенiсть.
На цей перiод припадаСФ й активiзацiя контактiв з ВiзантiСФю КиСЧвськоСЧ Русi. Прийнявши християнство, Русь вiдкрила дверi вiзантiйським зодчим, майстрам, художникам. Памятки КиСЧвськоСЧ Русi яскраво свiдчать про значний вплив вiзантiйськоСЧ художньоСЧ школи на давньоруську. Сила вiзантiйськоСЧ культури помiтно позначилася на розвитковi ЗахiдноСЧ РДвропи взагалi, особливо пiд час Хрестових походiв у XIII ст.
Вiзантiя створила i свою сильну самобутню лiтературу, передусiм християнську, куди входять гiмни (Роман Сладкоспiвець, Сергiй, патрiарх Константинопольський, Сафронiй, патрiарх РЖСФрусалимський), агiографiчнi твори, хронiки, патерики (оповiдання про аскетiв-пустельникiв) тощо. ТрадицiСЧ античноСЧ лiтератури позначилися i на пiзнiших любовних романах, iсторичних повiстях, енциклопедiях.
Значним досягненням вiзантiйського мистецтва була музика, переважно церковна. Щоправда, iнструменти в нiй не використовувались, бо це було переважно виконання псалмiв i гiмнiв, аллiлуйнi спiви. Вiзантiйськi лiтургiйнi мелодiСЧ i гiмни значною мiрою вплинули на розвиток музики латинськоСЧ церкви; вони ж лягли в основу мелодики руськоСЧ православноСЧ церкви. Разом iз прийняттям християнства на Русь прийшли грецькi i болгарськi спiваки з ВiзантiСЧ.
На вiдмiну вiд ЗахiдноСЧ РДвропи Вiзантiя в перiод Середньовiччя зберегла державнiсть i централiзоване управлiння. Домiнуючу роль у нiй вiдiгравали мiськi центри, якi були осередками ремесел, мистецтва, освiти i торгiвлi. Вiзантiя обСФднувала досягнення як захiдноСЧ, так i схiдноСЧ культур. Усе це забезпечило СЧй домiнуюче духовно-культурне становище майже на весь перiод середньовiччя.
Висновок
Естетика як всяка теорiя виникала на базi вже iснуючоСЧ культури. А тому в початковий перiод Середньовiччя, коли тiльки створювалася нова культура i неосвiченi народи не потребували словесних тонкощiв античноСЧ цивiлiзацiСЧ, вона практично не iснувала.
Споруджувалися храми, прикрашенi рiзьбленням, фресками i мозаСЧкою язичницького зразка. РаннСФ християнство вiдкинуло витончене мистецтво як таке, а разом з ним i його естетику.
РЖ пройшло декiлька сторiч, перш нiж зявилися нечисленнi мистецтвознавчi документи.
Поступово, реабiлiтовуючи античну культуру, середньовiчна думка створюСФ i свою власну естетику.
Сучаснi данi показують несправедливiсть тверджень про вiдсутнiсть естетики в середнi вiки. Про що й треба було довести.
Використана лiтература
- Борев Ю.Б. Естетика. - 3-i изд. - М.: Политиздат, 1981. - 399 с., iл.
- Естетика: Навчальний посiбник/ Л. Т. Левчук, Д. Ю. Кучерюк, В. И. Панченко, М.Ю. Русин. - К.: Вища школа, 1991. - 302 с.
- Левчук Л.Т. ЗахiдноСФвропейська естетика ХХ столiття: Навч. посiбник. - К.: Либiдь, 1991. - 224 с.
- Левчук Л.Т. та iн. Естетика. За заг. ред. Л.Т. Левчук. -К.: Вища шк., 1997. - 399с.
- Малахов В.А. Етика: Курс лекцiй: Навч. посiбник. - 2-ге вид., перероб. i доп. - - К.: Либiдь, 2000. - 384 с.
- Никитич Л.А. Эстетика: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 439 с.
- Эстетика. Под ред. А.А. Радугина. - М.: Издат-во Центр, 1998. - 237.
- Эстетика: Учебное пособие / Под ред. проф. В.А. Лозового. - Сумы: Издательство Универсальная книга, 1999. - 299с.