Економіка України на сучасному етапі: проблеми та перспективи її розвитку
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
>
На відміну від перших трьох кварталів, у IV кварталі було зафіксовано значне відємне зведене сальдо платіжного балансу в розмірі 9.5 млрд. дол. США. В цілому за 2008 рік сформувався дефіцит зведеного сальдо платіжного балансу в розмірі 3.2 млрд. дол. США, який було профінансовано за рахунок першого траншу за кредитом stand-by у розмірі 4.6 млрд. дол. США. Завдяки цьому, резервні активи у 2008 році зросли на 1.1 млрд. дол. США і станом на 01.01.2009 склали 31.5 млрд. дол. США, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг протягом 6.4 місяців майбутнього періоду .
Таким чином, розвиток економіки України за останні роки відбувався в позитивних тенденціях. Разом з тим варто зазначити, що на кінець 2008 року темпи економічного зростання набагато уповільнилися, що було спричинене різними чинниками негативного впливу на економічні процеси в Україні.
2.2 Аналіз вагомих чинників негативного впливу на економічні процеси в країні
Існує ряд певних чинників негативного впливу на економічні процеси в Україні, що призвели до зниження темпів економічного зростання в країні. Так, підґрунтя наростання макрофінансової нестабільності в Україні восени поточного року міститься насамперед у здійснюваній економічній політиці, яка характеризувалася невиваженістю та неадекватністю стратегічним завданням та можливостям розвитку національної економіки. Підґрунтям фінансової дестабілізації в Україні стали системні суперечності, а саме: надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, несприятливі умови для довгострокового інвестування та концентрація експортної спеціалізації України на невеликій кількості товарних груп .
Активним негативним чинником, який зробив свій внесок в дестабілізацію економічної ситуації стало наростання політичної кризи восени 2008 року. В той час, як прояви світової фінансової кризи вимагають оперативних узгоджених фахових рішень гілок влади, політична криза знижує дієздатність останньої, посилює песимізм субєктів ринку в оцінках перспектив розвитку кризових явищ, підвищує інфляційні очікування, обумовлює подальше зниження інвестиційної привабливості економіки .
Відносно незначні масштаби фондового ринку України та його слабка інтегрованість у фінансову систему країни обумовили низький рівень безпосереднього впливу світової фінансової кризи на українську економіку. Між тим, економіка почала дедалі сильніше відчувати її вторинні наслідки у вигляді зростання вартості та утруднення отримання зовнішніх запозичень, витоку капіталу з країни, повязаний з падінням фондових індексів в Україні та світі, зниження попиту на провідних експортних ринках України; наростання негативних очікувань субєктів ринку.
В подальшому слід очікувати поширення негативного впливу кризових явищ у світі на економіку України. При цьому основні ризики слід очікувати на наступних напрямках :
- погіршення поточного сальдо торговельного балансу;
- тривалий період ускладнення доступу до зовнішніх запозичень;
- зниження стабільності банківської системи та сповільнення кредитної активності, а також згортання інвестиційних процесів;
- посилення ймовірності спекулятивних атак на знецінені активи підприємств;
- зниження динаміки доходів та погіршення якості життя громадян України.
Таким чином, в найближчому періоді в Україні слід очікувати посилення кризових проявів, що вимагає вироблення та реалізації відповідної політики щодо запобігання кризи. Відтак перед антикризовою політикою постають серйозні дилеми, повязані з вірним вибором її пріоритетів, необхідністю розмежування поточних антикризових і стратегічних пріоритетів та розробки несуперечливого комплексу заходів щодо їх досягнення.
В умовах кризового падіння виробництва у системоутворюючих галузях української економіки (насамперед металургії та будівництві) надмірна концентрація зусиль на стримуванні зростання цін є недоцільною і може негативно позначитися на фінансовому становищі українських виробників. Більш виправданою виглядає виважена стимулююча політика, яка дозволить помякшити наслідки фінансової та економічної кризи для вітчизняних підприємств. НБУ також має чітко і послідовно стабілізувати ситуацію у валютній сфері, надаючи позитивні сигнали ринку і не дозволяючи розвиватися панічним настроям, проте ризики девальвації слід намагатись долати переважно за допомогою інших, не повязаних з інтервенціями засобів зокрема, шляхом підвищення жорсткості регулювання валютного ринку . Розбудова механізмів рефінансування комерційних банків з боку НБУ (в тому числі запровадження цільових інструментів рефінансування) має належним чином компенсувати втрати гривневої ліквідності при проведенні валютних інтервенцій. Антиінфляційні заходи монетарної політики, а також дії НБУ щодо обмеження обсягів банківського кредитування досить ефективні у короткостроковому вимірі, проте суперечать середньостроковим і довгостроковим цілям фінансової стабілізації, яка має спиратися на стимулювання ділової та інвестиційної активності. Отже, тривалість їхньої дії має бути якнайменшою, й вони мають бути якнайшвидше замінені на антиінфляційні заходи структурного характеру. Отже, основними ризиками, що впливатимуть на макроекономічну і фінансову стабільність України в наступний період.,