Економіка України в умовах глобалізації
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
°хисту окремих вразливих секторів власного ринку від конкурентоспроможного українського експорту і просування власних конкурентоспроможних товарів на ті сегменти ринку України, де національні гравці знаходяться на рівні "немовлят".
Особливий інтерес у звязку з цим може становити угода про створення Європейської економічної зони (ЄЕЗ), яка обєднує ЄС і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегію, Ліхтенштейн і Ісландію). Документ про ЄЕС усуває експортні й імпортні мита в торгівлі промисловими товарами, спрощує митний контроль на кордонах і передбачає адміністративну взаємодопомогу в прийнятті митних процедур. Ефект режиму вільної торгівлі підсилюється рядом додаткових протоколів до угоди з приводу гармонізації технічних стандартів та вимог, фітосанітарних і ветеринарних заходів, правил захисту споживачів, сфери енергетики, транспорту, фінансових послуг, інтелектуальної власності, свободи руху працівників тощо.
Як відомо, ЄС підписав з Російською Федерацією в 2003 р. документ про створення "чотирибічного простору" в сфері руху товарів, послуг, капіталу і людей. В довгостроковій перспективі для України модель ЄЕС повинна розглядатися не як альтернатива членству в ЄС, а як остання сходинка на цьому шляху і як можливість тверезо зважити усі переваги і недоліки [26].
Прихильники ЄЕП стверджують, що передбачені в ньому механізми можна буде використати як інструмент [27]:
- відновлення перерваних розпадом СРСР кооперативних звязків та пожвавлення роботи тих галузей промисловості й окремих підприємств, що зупинились чи потрапили у стагнацію;
- збереження ринків Росії та інших країн СНД для українських товарів;
- зміцнення економіки України;
- забезпечення Україні доступу до дешевих російських енергоносіїв;
- підвищення рівня життя громадян України;
- сприяння вступу України до ЄС.
Не всі ці аргументи є обґрунтованими. Так, наприклад, у міру розбудови Україною власної системи зовнішньоекономічних звязків Росія втрачала роль головного центру економічного тяжіння. Не в останню чергу це сталось через її відмову запровадити у відносинах з Україною режим вільної торгівлі і через введення нею численних обмежень на товари українського походження.
Закритість російського ринку й перехід України в 1997 р. на світові ціни за енергоносії зумовили переорієнтацію українських підприємств на ринки в інших регіонах. Унаслідок цього окреслилась стабільна тенденція зменшення обсягів українського експорту до Росії та країн СНД і їх збільшення у торгівлі з країнами решти світу. За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, у першій половині 2003 р. на країни СНД припадало 25,3 % українського експорту, тоді як 39,1 % українських товарів споживали країни Європи, 24,9 % - країни Азії, 5,6 % - країни Африки і 4,9 % - країни Північної та Південної Америки.
Завдяки геоекономічній диверсифікації українського експорту протягом останніх років відбувається стале збільшення обсягів зовнішньої торгівлі України при позитивному сальдо. Це дозволяє перекривати негативне сальдо, яке Україна має в торгівлі з країнами СНД через великі обсяги імпорту енергоносіїв, насамперед із Росією (обсяг їх сумарного імпорту з цих країн перевищує 45 %).
У 2002 р. при негативному сальдо у торгівлі з країнами СНД (близько 3-4 млрд. дол.) загальне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами і послугами зросло до 3,7 млрд. дол., при рекордному обсязі зовнішнього торговельного обігу приблизно у 40 млрд. дол.
Звичайно ринок ЄС набагато більший і перспективніший, ніж ринки Росії та країн СНД (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 - Питома вага провідних регіональних обєднань в світових економічних показниках, 2000 p., %
НАФТАЄСАТЕС*СНДНаселення57345ВВП (за ПКС)2624293Державні витрати2140211,5Експорт1743252Споживання енергії30181712Інновації1919363* без членів НАФТА.
У 2002 р. ВВП країн-членів ЄС дорівнював 9 145 682 млн. евро, що становить приблизно 10 трлн. дол. США. ВВП Росії у 2002 р. становив 346 млрд. дол. США, не дотягуючи до рівня такої невеликої європейської держави, як Нідерланди, ВВП якої становить приблизно 370 млрд. дол. США (368 392 млн. евро).
Якщо порівняти ринок ЄЕП із ринком розширеної Європи, то ємність і ВВП європейського ринку у 25 разів більші, ніж ВВП ринку Росії та інших учасників ЄЕП. Крім того, ємність і якість ринку визначаються не площею території, не кількістю населення і навіть не наявністю сировинних ресурсів, а, насамперед, фінансовою платоспроможністю країни (держави і населення) та її технологічною розвиненістю.
Величезний ринок ЄС, як багатий і ємний, орієнтує на впровадження інноваційних випереджальних моделей економічного розвитку, стимулює виробництво конкурентоспроможної продукції, забезпечує досягнення високих стандартів якості життя.
Ринок Росії технологічно менш розвинений, порівняно невибагливий і може забезпечити полегшені умови збуту української експортної продукції в режимі вільної торгівлі. Однак світова практика конкурентної боротьби свідчить, що орієнтація на нерозвинені й невибагливі ринки є негативним конюнктурним чинником, який стримує виробничий прогрес, прирікає на технологічний занепад і, зрештою, призводить до втрати навіть таких ринків.
Не ігноруючи ринок Росії, необхідно обґрунтовано обрати пріоритетний шлях геоекономічного розвитку України у стратегічному вимірі. Російський ринок досить великий і має важливе значення для України. При цьому слід враховувати ?/p>