Еколого-економiчнi iнструменти природоохоронноСЧ дiяльностi на ВАТ "АЗОТ"
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?iднiми машинами для вiльного руху обслуговуючого персоналу.
Якщо сусiднi машини обслуговуСФ один працiвник, який знаходиться в проходi понад 50% робочого часу, то ширина його маСФ бути не менше 1,3м, а якщо працюючий рiдко буваСФ у проходi, тодi ширина його становить 1м. При обслуговуваннi кожноСЧ машини ним або декiлькома працiвниками понад 50% робочого часу ширина проходу повинна бути 2м.
Монтажний розрив мiж машинами передбачаСФться в том, випадку, коли мiж сусiднiми машинами не потрiбна зона обслуговування та ремонту.
Мiнiмальна висота проходу до виступаючих над проходами конструктивних елементiв, труб i вентиляцiйних повiтроводiв становить не менше 2м. Евакуацiйнi проходи призначаються для масового руху людей пiсля змiни або перерви, для евакуацiСЧ працюючих в екстрених випадках, а також для руху транспортних засобiв. По розташуванню проходи можуть бути центральними або пристiнними, за призначенням головними або допомiжними. Головнi призначенi для виходу з виробничого примiщення, а допомiжнi до запасних виходiв i санiтарно-побутових примiщень.
Ширина проходiв визначаСФться сумою значень ширини проходу для руху людей i транспорту, зон обслуговування або ремонту машин. Смуга руху людей у всiх випадках входить у ширину проходу. Ширина проходу вiд 2 до 2,5м.
Ширину будь-якого евакуацiйного проходу приймають рiвною ширинi зони ремонту машини, якщо ця зона виявиться ширше нiж прохiд.
Розмiри евакуацiйних виходiв з виробничих будiвель вибирають вiдповiдно до iснуючих норм та рекомендацiй.
У кожному конкретному випадку габарити безпеки регламентуються вiдповiдними стандартами, нормами технологiчного проектування та правилами охорони працi.
5.3 ГiгiСФна працi на пiдприСФмствi РiвнеАзот
Запобiгання захворюванням, полiпшення умов працi та вiдпочинку здiйснюСФться шляхом вдосконалення досягнень гiгiСФнiчноСЧ науки, гiгiСФнiчних нормативiв та санiтарно-гiгiСФнiчного законодавства.
Складовою частиною загальноСЧ гiгiСФни СФ гiгiСФна працi, предметом вивчення якоСЧ СФ:
- трудовi процеси й певнi зумовленi ними змiни в органiзмi;
- вплив на органiзм людини чинникiв виробничого середовища з метою усунення СЧх несприятливоСЧ дiСЧ на здоровя людини;
- розробка гiгiСФнiчних нормативiв.
Завдання санiтарiСЧ полягаСФ в практичному втiленнi наукових гiгiСФнiчних положень та нормативiв у виробничу, побутову та iншi сфери iснування людини, щоб розвиток людини був найбiльш досконалим, згасання життя найменш швидким, життя найбiльш сильним, а смерть найбiльш вiддаленою (Е.А.Паркес) шляхом змiцнення здоровя та зниження рiвня загальноСЧ та професiйноСЧ захворюваностi.
Роздiл охорони працi, що вивчаСФ можливiсть впливу на працiвникiв шкiдливих виробничих чинникiв, якi можуть призвести до професiйних захворювань, називаСФться виробничою санiтарiСФю.
Характер умов працi, санiтарнi особливостi виробничих процесiв вiдображаються на функцiонуваннi органiзму та його окремих систем.
Фактори, що визначають санiтарно-гiгiСФнiчнi умови працi, чинять постiйний вплив на здоровя людини через фiзичнi, хiмiчнi. бiологiчнi та психофiзiологiчнi чинники.
На пiдприСФмствi ВАТ РiвнеАзот для забезпечення сприятливих умов працi використовуються гiгiСФнiчнi нормативи та санiтарнi рекомендацiСЧ.
ГiгiСФнiчнi нормативи це визначений дiапазон виробничого середовища, який СФ безпечним з точки зору збереження нормальноСЧ життСФдiяльностi та здоровя людини.
ОбСФкти гiгiСФнiчного нормування умовно можна подiлити на групи.
До першоСЧ групи належать чинники антропогенного походження, здатнi завдати шкоду органiзму людини (виробничий шум, пил, вiбрацiСЧ iонiзуюче випромiнювання й т. iн.).
До другоСЧ групи належать чинники природного середовища, що у вiдповiдних межах необхiднi для життСФдiяльностi, мiкроклiмат, освiтлення, сонячна радiацiя, ультрафiолетове опромiнення й т. iн
Шляхом гiгiСФнiчного нормування встановлюються гранично допустимi концентрацiСЧ (ГДК) шкiдливих хiмiчних домiшок у повiтрi робочоСЧ зони (водi, ТСрунтi, продуктах харчування), гранично допустимi рiвнi (ГДР) i гранично допустимi дози (ГДД) шкiдливо дiючих на людину чинникiв, оптимальнi й допустимi параметри мiкроклiмату, освiтлення, опромiнення i т. iн.
Допустимi рiвнi, дози, концентрацiСЧ шкiдливих чинникiв встановлюються шляхом гiгiСФнiчного нормування й узагальнюються в соцiальних документах, що називаються санiтарними нормами. Санiтарнi норми використовуються при проектуваннi та органiзацiСЧ виробництва, контролi стану охорони працi на робочих мiiях, проведеннi паспортизацiСЧ, впровадженнi стандартiв, а також при розробцi конкретних заходiв щодо нормалiзацiСЧ умов працi.
Оптимальнi умови працi в будь-якiй виробничiй дiяльностi людини забезпечуються шляхом розробки санiтарно-гiгiСФнiчних заходiв. Впровадження санiтарно-гiгiСФнiчних заходiв у будь-яку сферу iснування людини ТСрунтуСФться та забезпечуСФться завдяки чинному законодавству.
У системi державного санiтарного законодавства чiльне мiiе посiдаСФ Закон Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення (1994).
Цей Закон регулюСФ суспiльнi вiдносини, що виникають у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного благополуччя населення, з метою охорони його здоровя. Цей Закон визначаСФ вiдповiднi права й обовязки державних органiв, пiдприСФмств та громадян, встановлюСФ порядок органiзацiСЧ сан?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение