Екологiчна оцiнка природних умов басейну рiчки Рудка (Волинська область)
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?iкати не вносяться.
4.2 Екзогеннi деградацiйнi процеси в басейнi рiчки
Пiд впливом осушення в ТСрунтах басейну малоСЧ рiчки спостерiгаСФться цiлий ряд негативних явищ, таких як заболочування, пiдтоплення, карст та суфозiя, дегумiфiкацiя мiнерального ТСрунту.
Вторинне заболочування осушених земель вiдбуваСФться через вихiд з ладу дренажних систем. ВизначаСФться цей показник рiвнем залягання ТСрунтових вод в середньому за рiк. Щоб покращити цей показник потрiбно провести слiдуючи заходи:
1. Змiна напрямку використання земель, трансформацiя СЧх у сiножатi.
2. Провести реконструкцiю мелiорованих систем.
3. Планування поверхнi i перехiд на гребнево-грядову технологiю вирощування.
Ступiнь прояву заболочення в басейнi рiчки Рудка вiд слабого до дуже сильного.
Дегумiфiкацiя мiнерального ТСрунту вiдбуваСФться пiд дiСФю антропогенного впливу, зокрема нерацiонального використання земель. Рiвень деградацiСЧ даного показника визначаСФться як задовiльний. Для покращення стану ТСрунтового покриву необхiдно провести слiдуючи заходи:
1. Внесення органiчного добрива.
2. Внесення у потрiбнiй кiлькостi мiнеральних добрив.
3. Внесення мiiевих мелiорантiв (рослинних решток, сапропелю).
В загальному стан ТСрунтового покриву в басейнi рiчки Рудка можна оцiнити як задовiльний. [Л-3,8]
4.3 Оцiнка потенцiйноСЧ ерозiйноСЧ небезпеки
Басейн рiчки Рудка розмiщений згiдно районування територiСЧ УкраСЧни по потенцiйнiй загрозi ерозiйних процесiв в пятому районi агрогрунтовоСЧ зони УкраСЧнського Полiсся. Рiвень потенцiйноСЧ ерозiйноСЧ небезпеки в басейнi СФ середнiм. Основнi данi про фактичнi, граничнодопустимi норми ерозiСЧ та оцiнку протиерозiйноСЧ стiйкостi ТСрунтiв наведено у таблицi №4.3.
Таблиця 4.3- Стан потенцiйноСЧ ерозiйноСЧ небезпеки ТСрунтiв в басейнi р. Рудка
НазваГлибина гумусового горизонту, смВмiст гумусу,
%Втрати грунту в результатi ерозiСЧ,
т/га за рiкОцiнка протиерозiйноСЧ стiйкостi ТСрунтуФактичнi втрати в результатi ерозiСЧ,
т/га за рiкГранично допустимi норми ерозiСЧ,
т/га за рiк1234567Дерново-пiдзолистi пiщанi i глинисто пiщанi15-18
0,6-1,89,1слаба2,51,0Дерново-пiдзолистi глеюватi i глинисто-пiщанi18-250,7-2,28,7слаба2,02.0Дерново-пiдзолистi глеюватi супiщанi i легкосуглинистi20-280,6-3,68,6слаба1,92,0Лучнi супiщанi i легкосуглинковi50-601,9-7,48,9середня2,32,5Дерново-пiдзолистi i дерново-глейовi пiщанi i глинисто пiщанi18-251,9-7,48,7слаба2.02,0Дерновi i лучнi карбонатнi супiщанi i легкосуглинковi20-501,4-3,99,0середня2,32,5Дерново-пiдзолистi дерновi глейовi супiщанi i легкосуглинковi20-302,7-8,68,7слаба2.02.0Лучнi глейовi i лучно-болотнi супiщанi i легкосуглинковi20-501,3-9,3----Торфовища0,5-1,5-----
З таблицi видно що найбiльш загрозливий ерозiйний стан СФ у дерново-пiдзолистих пiщаних i глинисто-пiщаних ТСрунтiв так як фактичнi втрати в результатi ерозiСЧ перевищують гранично допустимi норми ерозiСЧ в 1,5 рази.
Рiвень потенцiйноСЧ ерозiйноСЧ небезпеки в басейнi р. Рудка визначають такi показники як iндекс збереження ТСрунтiв, розоранiсть, еродованiсть рiллi та коефiцiСФнт екологiчноСЧ стiйкостi ландшафту.
РЖндекс збереження ТСрунтiв вiдноситься до головних показникiв i становить 151-200, що свiдчить про середню ерозiйну небезпеку.
До допомiжних показникiв вiдноситься розоранiсть, його значення становить 30,7%,що свiдчить про покрадений стан. Значення показника еродованостi рiллi становить 8,5% i вiдповiдно слабкий прояв ерозiйноСЧ небезпеки. У найбiльш загрозливому станi знаходиться коефiцiСФнт екологiчноСЧ стiйкостi ландшафту, його значення становить 0,82,а стан нестабiльний. [Л-1,15]
4.4 Органiзацiя сiльськогосподарського виробництва в басейнi рiчки за екологiчними вимогами (видiлення технологiчних груп земель)
Всi оброблювальнi масиви басейну р. Рудка, в залежностi вiд нахилу i еродованостi подiляються на двi технологiчнi групи. Середнiй похил поверхнi басейну становить 2,5м/км, середньозважений похил становить 2,3м/км, але подекуди зустрiчаСФться похил значно бiльший, що свiдчить про наявнiсть другоСЧ технологiчноСЧ групи.
До першоСЧ технологiчноСЧ групи земель вiдносяться рiвнинна частина землекористування та схили крутизною до 3градусiв, технологiчно придатнi для вирощування просапних культур при сiвбi впоперек схилiв. Тут розмiщують зерно просапнi сiвозмiни з оптимально допустимим насиченням цукрових бурякiв, кукурудзи та iншими культурами, якi мають ТСрунтозахисну ефективнiсть(горох, гречка, соя). У цих сiвозмiнах треба застосовувати iнтенсивне технiчне вирощування сiльськогосподарських культур.
На землях другоСЧ технологiчноСЧ групи, крутизна схилу яких становить 3-7 градусiв, вводять зерно травянi та травозерновi сiвозмiни. Тут застосовують ТСрунтозахиснi технологiСЧ вирощування зернових культур. Землеробство за своСЧми принципами маСФ наближатись до бiологiчного.
На межах першоСЧ та другоСЧ технологiчних груп земель, а вiдповiдно i на межах протиерозiйних земельних фондiв (привододiльний, примережний, гiдрографiчний) влаштовують межi першого порядку, якi представляють собою лiсосмуги в поСФднаннi з валом-дорогою i каналом, вони виконують стокорегулюючi функцiСЧ.
Так як зона земель другоСЧ технологiчноСЧ групи порiвняно не широка, то можна запроектувати лише одну стокорегулюючу смугу при досить значнiй довжинi схилу.
В межах територiСЧ землi, якоСЧ вiдносяться до другоСЧ технологiчноСЧ групи можуть бути додатково запроектованi межi другого i третього порядкiв. Межа другого пор?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение