Екологiчна оцiнка природних умов басейну рiчки Рудка (Волинська область)
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
тичних характеристик приведенi у таблицях.
Таблиця 1.1 - Середнi мiсячнi i рiчнi (tсер.), максимальнi(tmax.) i мiнiмальнi (tmin.) температури повiтря
0СIIIIIIIVVVIVIIVIIIXXXIXIIРiкtсер.-5.1-3.80.37.813.517.118.417.513.47.62.7-2.07.3tmax-2.2-0.84.112.919.122.724.023.319.012.25.30.411.7tmin-7.9-6.8-2.83.48.111.713.012.28.43.90.2-4.23.3
Як показують данi таблицi максимальна температура спостерiгаСФться у липнi i становить 240С, а мiнiмальна у лютому i становить -7.90С.
Таблиця 1.2 - Середнi мiсячнi i рiчнi величин парцiального тиску водяноСЧ пари (е, гПа), вiдносноСЧ вологостi повiтря (f, %), та дефiциту насичення (d, гПа)
ВIIIIIIIVVVIVIIVIIIXXXIXIIРiкe3.94.35.27.710.613.715.215.011.78.46.85.08.9f85848072687072767882888879d0.70.71.53.55.97.07.35.94.02.11.00.73.4
З таблицi можна зробити висновки, що найбiльша величина парцiального тиску водяноСЧ пари спостерiгаСФться у лiтнi мiсяцi, а максимальна у липнi становить 15.2 гПа. Високою вологiстю повiтря вiдзначаються зимовi мiсяцi, а найменша у травнi червнi 68 i 70% вiдповiдно. Що стосуСФться дефiциту насичення повiтря вологою, то найменше насичення у груднi лютому, а найбiльша у червнi i липнi.
Таблиця 1.3 - Мiсячна i рiчна кiлькiсть опадiв (мм) з поправкою на змочування
IIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIРiк333434435689928752455043658
З таблицi видно, що найбiльша кiлькiсть опадiв випадаСФ у лiтнi мiсяцi i максимум СЧх припадаСФ на мiсяць липень. Менша кiлькiсть опадiв припадаСФ на весну i осiнь, а найменша кiлькiсть опадiв припадаСФ на 1 -3 мiсяць.
Таблиця 1.4 - Середня багаторiчна повторюванiсть напрямку вiтру(%)
ПнПн.Сх.Сх.Пд.Сх.Пд.Пд.Зх.Зх.Пн.Зх.Штиль961117816181511
Переважаючими вiтрами СФ захiднi та пiвденно схiднi вiтри. [Л-2]
Роза вiтрiв зображена на рисунку 1.
1.3 РЖнженерно-геологiчнi та грунтово-мелiоративнi умови басейну рiчки
Територiя ВолинськоСЧ областi розташована у межах Волино ПодiльськоСЧ окраСЧни Схiдно РДвропейськоСЧ платформи, фундамент якоСЧ складений iнтенсивно-дислокованими кристалiчними породами протерозою (гранiтами, гремодiоритами, граносiСФнiтами,бiотитово амфiболiтовими сланцями та iн.), розбитими системою крупних розломiв на окремi блоки, що опущенi або пiднятi в рiзних районах областi на неоднакову висоту. Поверхня фундаменту на схилi кристалiчного щита повiльно(пiд кутом 1 -20) занурюСФться у захiдному напрямку досягаючи максимальноСЧ глибини(до 1500м) поблизу Львiвського прогину.
На iнтенсивно розмитiй поверхнi кристалiчного фундаменту Волино-ПодiльськоСЧ окраСЧни РуськоСЧ платформи залягаСФ потужна(до 700м) товща осадових утворень, у будовi якоСЧ видiляються вiдклади верхнього протирозою, кембрiю, родовика, силуру, девону, карбону кори, крейди i палеогену, перекритi осадками антропогену змiнноСЧ потужностi.
У Маневицькому та Кiверецькому районах, де розташований басейн р. Рудка поширення палеозойських i верхньопротирозойських вiдкладiв пiд верхньою крейдою: валдайська серiя, кембрiй, силур i родовик.
Валдайська серiя у нижнiй частинi розрiзу осадового чохла ВолинськоСЧ областi утворена аркозовими пiсковиками з пiдпорядкованими про верстками гравелiтiв та конгломератiв, у верхнiй пiсковиками з тонкими прошарками алевролiтiв i аргiлiтiв. Потужнiсть ВалдайськоСЧ серiСЧ 200-375м.
Кембрiйськi вiдклади у межах ВолинськоСЧ областi поширенi всюди. Нижнiй СЧх вiддiл складений морськими пiщаноглинистими утвореннями балтiйськоСЧ серiСЧ(товщина 300м), якi покриваються свiтлосiрими, майже бiлими, пiсковиками, алевролiтами та глинами бережнiвськоСЧ свiти, товщиною 400м.
Ордовицькi вiдклади представленi головним чином гладкомiтовими пiсковиками, потужнiстю до 50м.
Силур залягаСФ на розмитiй поверхнi кембрiю i ордовiка i маСФ потужнiсть до 1000м i бiльше. У нижньому силурi утворилась товща головним чином карбонатних порiд неглибокого моря, якi поступово на пiвденний захiд змiнюються осадовими бiльш глибоководними. У верхньому силурi переважають глинистокарбонатнi породи, а також глини з поодинокими прошарками вапнякiв.
Четвертинний покрив ВолинськоСЧ областi маСФ винятково неоднорiдну будову i мiнливi потужностi. В будовi антропогенного покриву басейну р. Рудка можна видiлити такi смуги з переважанням:
- власне льодовикових(моренних) вiдкладiв;
- елювiальних утворень на верхнiй крейдi, мiiями перекритих водно льодовиковими пiсками;
Що до корисних копалин то Волинська область СФ порiвняно небагатою. У межах басейну р. Рудка виявленi запаси торфу, повязанi переважно iз заплавами та першими над заплавними терасами Припятi, Стоходу, ТурiСЧ, Стиру та СЧх приток.
Цементна сировина та сировина для випалювання вапна спостерiгаються у виглядi крейдяномергельних порiд верхньоСЧ крейди.
Розмiщення ТСрунтового покриву ВолинськоСЧ областi чiтко пiдпорядкована певним географiчним закономiрностям. Так у полiськiй частинi областi, де зокрема i розмiщений басейн р. Рудка, переважають азональнi та гiгроморфнi ТСрунти, повязанi з СЧСЧ низинним рельСФфом i поширенням пiщаних i супiщаних вiдкладiв легкого механiчного складу, якi представленi дерново пiдзолистими, дерновими, лучними i болотними ТСрунтами та торфовищами.
Найбiльшого поширення на територiСЧ мають лучно глеСФвi i лучно болотнi супiщанi i легкосуглинковi ТСрунти, вони становлять 23.4% територiСЧ. Глибина ТСрунтового горизонту 20-50см, вмiст гумусу 1.3-9.3%. Колiр його ясно сiрий, за складом пухкий, розсипчастий, безструктурний.
Другим за поширенням СФ дерновопiдзолистi, глеСФвiпiщанi i глинисто-пiщанi ТСрунти, вони займають 22.3% територiСЧ. Глибина ТСрунтового горизонту сягаСФ 18-25см, вмiст гумусу 1.9-7.4%. реакцiя ТСрунтового розчину середньо ?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение