Екологiчна оцiнка природних умов басейну рiчки Рудка (Волинська область)

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



чищених або не доочищених стiчних вод, а також пiд час повеней або паводкiв коли рiчка виходить з берегiв, змиву iз поверхневим стоком.

Забруднення поверхневих вод вiдбуваСФться через змив з територiСЧ. Рiчний обСФм поверхневого стоку становить 819 тис.м3. основними забруднюючими речовинами тут СФ завислi речовини, БПК5, нафтопродукти, амiак, фосфор, пестициди.

Таблиця 2.4 - Хiмiчний склад поверхневих стокiв, що вiдводяться з територiСЧ смт. Колки

Показники Концентрацiя мг/л.Дощовi стiчнi водиТалi стiчнi водиЗавислi речовини300-25002000-4000ХПК400-750500-3500БПК50-100100-300Нафтопродукти 5-1510-30Азот2.5-63-8Фосфор0.5-10.5-2Сухий залишок250-450250-450

РЖснуючими та потенцiйними джерелами забруднення пiдземних вод СФ поля фiльтрацiСЧ комунально побутових та промислових стокiв, твариннi ферми та лiтнi табори, склади паливно мастильних матерiалiв, склади мiндобрив та отрутохiмiкатiв, смiттСФзвалища. Основнi забруднюючi речовини та природнi обСФкти у якi здiйснюСФться скид представленi у таблицi №2.5.

Таблиця 2.5 - РЖснуючi та потенцiальнi джерела забруднення пiдземних вод

Дiлянка рiчкиНайменування джерела забрудненняЗабруднююча речовинаВид

(найменування)Природний обСФм в який здiйснюСФться скидр. Рудка

21.5Поля фiльтрацiСЧ комунально побутових та промислових стокiвЗавислi речовини, амiак, БПКГрунтовi води, канали.р. Рудка

25.5-0.4кмТвариннi ферми та лiтнi табориАмiакГрунтовi води, канали.19км

11км

5-1кмСклади ПММНафто продуктиГрунтовi води18-15км

11кмСклади мiндобрив та ядохiмiкатiвNH4, P2O5, H2S, та iншiГрунтовi водир. Рудка

0.5кмСмiттСФзвалищеАмiак, завислi речовини.Грунтовi води, рiчка.

Якiсть пiдземних вод та СЧх динамiка показано у таблицi №2.6.

Таблиця 2.6 - Якiсть пiдземних вод та СЧх динамiка

РЖндекс водоносного горизонтуЯкiсть пiдземних водЗахищенiсть водоносного горизонтуТип води по iонному складуМiнералiзацiя г/лБiогеннi компоненти мг/лЗагальна жорсткiсть

мг-екв/лрНКолi iндекс NО2NO3Fe2+Fe3+1234567891011В РЖYГК,ГСК, ГМК,ГКН, ГНС,ГН0.35-1.00-13.60-3.83.2-12.16.3-7.6незахищенийAIIIГК,ГХК, ГКМ0.52-0.790-2.90-40.50-13.60-4.45.6-14.96.6-7.0<3-29незахищенийf IIГК,ГСК,ГК,

ГХК0.20-1.020-21.60-53.20-11.20-8.61.4-15.86.3-7.4<3-43незахищенийa I-IIГК,ГКН0.5-0.75.0-12.06.5-7.1незахищенийK2ГК0.18-0.520-0.340-3.00-0.10-0.12.2-6.47.0-7.3<3-9Умовно захищений S1-2ГК,ГКМ0.20-0.98Умовно захищений РДIГКН,ГК0.2-0.6000-0.030-0.63.0-5.47.0-7.1<3Умовно захищений pR3ГК,ГКМ,ГН

ГКН0.1-0.94.5-7.0Умовно захищений

Пiд впливом господарськоСЧ дiяльностi у басейнi р. Рудка вiдбуваСФться змiна рiвнiв пiдземних вод водоносних горизонтiв(f II, a III) на 0.3-0.7 м. Причиною змiни рiвнiв пiдземних вод СФ вплив каналiв мелiоративних систем на вiдстанi до 500м. Також iз несприятливих процесiв, якi проявляються пiд впливом поверхневих i пiдземних вод СФ замулення русел рiчок i пiдтоплення територiСЧ.

Таблиця 2.7 - Замулення русел рiчок i пiдтоплення територiСЧ

Дiлянка рiчкиЗамулення, мПiдтопленняКiлькiснi характеристикиПричини розвиткуКiлькiснi характеристикиПричини розвиткур. Рудка.

витiк -15км.0.1-0.2РозоранiстьПiдтоплення сiльгоспугiдь на окремих дiлянках по всьому басейну рiчки.Неглибоке залягання пiдземних вод.15км-гирло.0.1-0.3Заплави

З таблицi видно, що причинами цих несприятливих явищ СФ не лише природнi, але i антропогеннi фактори. [Л-1]

2.2.2 Забруднення атмосферного повiтря (клас шкiдливостi пiдприСФмств, основнi забруднюючi речовини, що викидаються пiдприСФмствами)

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повiтря виступаСФ його забруднення рiзноманiтними шкiдливими викидами (газоподiбними та твердими речовинами), а також безпосереднi тепловi потоки, що надходять в атмосферу в наслiдок господарськоСЧ дiяльностi. Ще бiльш загрозливо виглядаСФ зростаюче забруднення атмосфери, яке здiйснюСФться через стацiонарнi джерела (рiзноманiтнi промисловi пiдприСФмства) i нестацiонарнi (пересувнi) джерела.

Волинська область, де розташований басейн р. Рудка, знаходиться серед небагатьох областей УкраСЧни, де питомi викиди в атмосферу традицiйно не викликають великого занепокоСФння науковцiв та громадськостi.

Поряд з необхiднiстю встановлення нових фiльтрiв та очисних споруд, на пiдприСФмствах серйозною проблемою залишаСФться якiсть дiючих пило газоочисних установок (застарiлiсть конструкцiСЧ, необхiднiсть ремонту). За наближеними даними головним забруднювачем атмосфери виступають не промисловi пiдприСФмства, а автомобiльний транспорт. Незважаючи на те, що i тут намiтилися останнiм часом деякi позитивнi тенденцiСЧ, можна говорити про явне вiдставання темпiв повiтряно охоронних робiт на автотранспортi у порiвняннi з ефективнiстю цих робiт на стацiонарних джерелах забруднення.

Ще бiльш проблематичною виглядаСФ оцiнка якостi (складу, концентрацiСЧ окремих речовин тощо) викидiв забруднюючих речовин в атмосферу.

Зауважимо, що атмосфера забруднюСФться i природним шляхом (космiчний, вулканiчний та ТСрунтовий пил, дим лiсових пожеж), проте основну увагу привертаСФ антропогенне забруднення, завдяки якому у повiтря потрапляСФ значна кiлькiсть хiмiчних елементiв.

ВеликоСЧ шкоди може завдати радiоактивне забруднення атмосфери. Природна радiоактивнiсть притаманна атмосферному повiтрю, вона iснуСФ в природi постiйно i не залежить вiд дiяльностi людини. Пiсля аварiСЧ на Чорнобильськiй АЕС територiя басейну р. Рудка вiдноситься до III категорiСЧ забруднення, на даний час показники радiоактивного стронцiю i цезiю знаходяться в межах ГДК. Також за цими показниками ведуться монiторинговi спостереження.

ДП тАЮКолки комуненергiятАЭ забезпечуСФ те?/p>

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение