Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Тим часом необхiднiсть залучення iноземних iнвестицiй пiд конкретнi програми i проекти, якi мають стратегiчне значення для розвитку економiки УкраСЧни й привабливi з точки зору строкiв окупностi, здiйснення селективного вiдбору пiдприСФмств, а також надання СЧм всебiчноСЧ пiдтримки потребуСФ подальшого формування органiзацiйного механiзму залучення iноземних iнвестицiй.
Висновки та пропозицiСЧ
Держава, що збiднiла внаслiдок гостроСЧ економiчноСЧ кризи, втрачаСФ надiйнi джерела необхiдного iнвестування. РЖ тепер, прагнучи, хоча б з чималим запiзненням, вiдродити й активiзувати полiтику вiдтворення як основу стабiлiзацiСЧ та оновлення нацiонального товаровиробництва, наразилася на протидiю певних полiтичних i економiчних сил. Концентрацiя фiнансового капiталу у сферах нових структур, тiньового обiгу та банкiвськоСЧ системи, якi не прагнуть до виробничого iнвестування, по сутi, гальмуСФ вiдтворювальнi процеси, економiчну стабiлiзацiю i зростання.
Позитивнi характеристики iнвестицiйного клiмату в УкраСЧнi: очiкуСФться дуже високий рiвень зростання економiки взагалi i конкретних iнвестицiй зокрема; власники украСЧнських капiталiв, вивезених за кордон, упевнились у вигiдностi вкладання капiталiв в економiку УкраСЧни; спостерiгаються спроби власникiв вивезених капiталiв повертати та легалiзовувати своСЧ капiтали i вкладати СЧх у реальний сектор економiки; нещодавно запроваджений закон про iнститути спiльного iнвестування вiдкриваСФ певнi можливостi для легалiзацiСЧ капiталiв; мiiевi органи державноСЧ влади починають усвiдомлювати вигiднiсть залучення ресурсiв на ринку позик; прийнято в першому читаннi Цивiльний i Господарський кодекси УкраСЧни; зростаСФ, хоч i дуже повiльно, передбачуванiсть урядових рiшень, створюються механiзми справляння учасниками ринку впливу на державнi рiшення; спостерiгаСФться вагоме економiчне зростання схiдних областей УкраСЧни за рахунок пiдвищення рiвня використання наявних виробничих потужностей та iнфраструктури.
Заходи, що сприятимуть значному покращенню iнвестицiйного клiмату в УкраСЧнi i процесу iнвестування загалом: планомiрне i вiдкрите завершення процесу приватизацiСЧ; здiйснення кардинального перевороту в психологiСЧ людей, прищеплення СЧм традицiСЧ заробляти, споживати, заощаджувати та iнвестувати (адже, як свiдчить свiтовий досвiд, домогосподарства - це найбiльший постачальник iнвестицiй на ринок); запровадження тАЬжорстких" бюджетних обмежень; створення прозорих тАЬторговельних майданчикiв" (конкурентного середовища); граничне обмеження тiньового сектора економiки, легалiзацiя тiньових капiталiв (а також формування в масовiй свiдомостi позитивного сприйняття цього кроку), що забезпечить величезний приток iнвестицiйних ресурсiв в економiку краСЧни; розвиток депозитарноСЧ системи; реформування системи оплати працi (пiдвищення СЧСЧ рiвня, звiльнення працюючих вiд багатьох соцiальних платежiв тощо); змiна податковоСЧ концепцiСЧ у сферi оподаткування iнвестицiйних ресурсiв; зниження податкового навантаження на економiку краСЧни; усунення рiзницi мiж фiнансовим i стратегiчним iнвестором; розроблення i запровадження кодексу дiловоСЧ етики або етичного кодексу корпоративного управлiння для всiх учасникiв ринку; надання державноСЧ пiдтримки для створення механiзмiв залучення коштiв населення до iнвестицiйного обiгу; застосування державними органами влади маркетингових та PR-стратегiй для залучення iноземних iнвестицiй; пiдготовка вiдповiдних iнформацiйних пакетiв для потенцiйних iнвесторiв; забезпечення прибутковостi пiдприСФмств державноСЧ форми власностi; пiдвищення ефективностi iнвестицiй за рахунок прозоростi ринкового середовища i прозоростi роботи пiдприСФмств (слiд прийняти державнi акти, якi жорстко обумовлюватимуть необхiднiсть розкриття iнформацiСЧ про iнвестованi пiдприСФмства, а також удосконалити систему бухгалтерського облiку); запровадження податку на власнiсть пiдприСФмств для сприяння бiльш ефективному використанню виробничих потужностей i пошуку ефективного власника; пiдвищення рiвня монетаризацiСЧ економiки; ведення дiСФвоСЧ боротьби з корупцiСФю; здiйснення реструктуризацiСЧ великих неефективних пiдприСФмств i максимальне розширення сфери середнього бiзнесу - основного ринку iнвестицiйних посередникiв; створення рiвних конкурентних умов для внутрiшнiх та iноземних iнвесторiв; сприяння розвитку потужноСЧ банкiвськоСЧ системи, нацiленоСЧ на кредитування реального сектора економiки; сприяння розвитку ринку страхових послуг.
Тому необхiдно:
насамперед у законодавчому порядку розширити сферу дiСЧ державного регулювання iнвестицiйноСЧ дiяльностi, яке маСФ бути основою економiчноСЧ полiтики держави, здiйснення iнвестицiйноСЧ дiяльностi на пiдприСФмствах i в господарських структурах рiзноманiтних форм власностi, на рiзних рiвнях;
створити РЖнвестицiйний банк реконструкцiСЧ i розвитку УкраСЧни як координацiйний центр дiяльностi всiх посередникiв ринку капiталiв; вiн був би державним гарантом iноземних iнвестицiй, активним учасником визначення державноСЧ iнвестицiйноСЧ полiтики. За участю цього банку можна розширити пiдтримку державою пiдприСФмств шляхом видiлення СЧм iнвестицiй за рахунок централiзованих (бюджетних) коштiв, поступово замiнивши безповоротне бюджетне фiнансування на видiлення кредитiв, якi мають бути поверненi банку;
залучати до активноСЧ iнвестицiйноСЧ дiяльностi субСФктiв рiзноманiтних форм