Дитячо-батьківські відносини та креативність дітей дошкільного віку
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ОСОБИСТІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.1 Поняття креативності
1.2 Структура і зміст креативності
1.2.1 Біологічний компонент креативності
1.2.2 Когнітивний компонент креативності
1.2.3 Параметри креативності
1.3 Основні підходи до проблеми творчих здібностей
1.4 Джерела творчої поведінки
1.5 Психологічна характеристика дошкільного віку
1.6 Передумови розвитку креативності у дошкільному віці
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН НА ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ
2.1 Поняття батьківські відносини, види, критерії
2.1.1 Функції та завдання сімї
2.2 Принципи виховання в сімї
2.3 Типи дитячо-батьківських відносин та їх вплив на поведінку дитини
2.4 Критерії дитячо-батьківських відносин
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН НА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
3.1 Опис виборки досліджуванних
3.2 Опис використаних тестових методик
3.3 Опис проведення емпіричного дослідження
3.4 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Оскільки реформування змісту та гуманізація цілей освіти України є складовою процесу оновлення світових та європейських освітніх систем, на часі реалізації компетентнісної парадигми, яка орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Очікування суспільства повязані сьогодні насамперед з формуванням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Починати розвязання цих проблем слід із дошкільного дитинства, оскільки саме в цей віковий період закладається фундамент оптимістичного світобачення; формуються уявлення дитини про свої права та обовязки, про себе як представника певної статі, про себе минулого - теперішнього - завтрашнього; засвоюються моральні правила і норми, розвивається довільна поведінка.
Розвиток креативності, як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості, актуальності тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісно орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати її, створити для її прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільнят робити по-своєму, виявляти оригінальність. На жаль, безліч шаблонів, зразків, готових орієнтирів, запропонованих дорослими дитині для відтворення, пригнічуюють її прагнення до творчості. Вельми часто воно лишається незатребуваним, потенційним, ресурсним. Тобто таким, що не актуалізується, гальмується [21].
Проблемам креативності присвячували свої праці такі вітчизняні психологи, як Я. А. Пономарьов, Д. Б. Богоявленська, Р. М. Грановська, В. Н. Дружинін, Л. Б. Ермолаєва-Томіна, В. Н. Козленко та інші. А також наступні зарубіжні автори: Дж. Гілфорд, Е. Торранс, Р.Дж.Стернберг, К. Тейлор, М. Боден, Е. де Боно та інші [14].
Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси.
Традиційно головним інститутом виховання дитини є сімя. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сімї, вона зберігає протягом всього подальшого життя. Важливість сімї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя і по тривалості своєї дії на особистість жоден з інститутів виховання не може порівнятися з сімєю. У ній закладаються основи особистості дитини, і до вступу до школи вона вже більш ніж наполовину сформувалася як особистість.
Для маленької дитини сімя це цілий світ, у якому вона живе, діє, робить відкриття, вчиться любити, ненавидіти, радіти, співчувати. Будучи її членом, дитина вступає у певні відносини з батьками, що можуть вплинути на неї як позитивно, так і негативно.
Л.Д. Столяренко, С.І. Самигін, А.В. Петровський, А.І.Захаров, І.М. Балинський, В.Н. Мясіщев, А.Я.Варга та інші вивчали родину і сімейні відносини[39].
Мета дослідження: дослідити взаємозвязок дитячо-батьківських відносин та креативності дітей дошкільного віку.
Обєкт дослідження: креативність дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: взаємозвязок дитячо-батьківських відносин та креативності дітей дошкільного віку.
Гіпотеза нашого дослідження передбачає, що:
- гармонічні відносини між дітьми та батьками по типу кооперація сприяють розвитку креативності;
- відносини по типу авторитарна гіперсоціалізація та відкидання призводять до зниження рівня розвитку креативності у дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження:
- проаналізувати існуючі підходи до вивчення креативної особистості;
- проаналізувати існуючі підходи до вивчення дитячо-батьківських відносин;
- визначити основні поняття, необхідні для даного дослідження;
- підібрати комплекс методик, вивчити їх;
- організувати експериментальне дослідження з метою виявлення взаємозвязку дитячо-батьківських відносин та креативності дітей дошкільного віку;
- провести експериментальне дослідження з метою виявлення взаємозвязку дитячо-батьківських відносин та креативності дітей д