Державне регулювання забезпечення продовольчоСЧ безпеки в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ня i вiдповiдностi його мiжнародним нормам.
Загальними критерiями забезпеченостi продовольчоСЧ безпеки регiону, на нашу думку, можуть служити:
- вiдповiднiсть рiвня i структури кiнцевого споживання продуктiв харчування рацiональним фiзiологiчним нормам споживання;
- наявнiсть виробничого потенцiалу сфер АГНС, достатнього для виробництва основних продуктiв харчування в обсязi й асортиментi, який даСФ змогу виконати вимогу п.1 при безпечному рiвнi регiонального експорту-iмпорту продовольства;
- вiдповiднiсть обсягiв i структури експорту-iмпорту продовольства безпечному для даного регiону рiвню, що визначаСФться можливостями економiчно доцiльного виробництва основних продуктiв харчування в регiонi;
- вiдповiднiсть якостi i безпеки продовольства вимогам санiтарно-гiгiСФнiчних екологiчних i епiдемiологiчних стандартiв споживання.
Для характеристики стану споживання продовольства в регiонi розглядаються такi показники:
- Склад i структура населення регiону, що дають змогу виявити частку мiського i сiльського населення, населення працездатного вiку, пенсiонерiв, а також очiкувану тривалiсть життя при народженнi.
- Розмiр прожиткового мiнiмуму, вартiсть мiнiмального продовольчого кошика порiвняно iз середньомiсячною заробiтною платою i виплатами соцiального характеру, середньомiсячною пенсiСФю. Кiлькiсть населення з доходами, що нижчi за величин} прожиткового мiнiмуму. Частка витрат населення на купiвлю продуктiв харчування в структурi витрат. Купiвельна спроможнiсть населення.
- Розподiл грошових доходiв у суспiльствi.
- Калорiйнiсть i структура мiсячного рацiону харчування, спiввiдношення з рацiональними нормами харчування.
5.Динамiка i рiвень цiн на продукти харчування. Змiна вартостi продовольчого кошика.
6.Розвиненiсть iнфраструктури торгiвлi продуктами харчування, структура роздрiбноСЧ торгiвлi.
На основi визначення проблемних сфер повиннi формулюватися прiоритетнi напрями державного регулювання, визначатися цiлi й методи СЧх досягнення в рамках системи забезпечення продовольчоСЧ безпеки регiону. Таким чином, аналiз показникiв, що застосовуються для характеристики стану продовольчоСЧ безпеки, СФ обСФктивною основою формування стратегiСЧ i тактики СЧСЧ забезпечення.
Основою формування аграрноСЧ полiтики держави маСФ стати аграрна доктрина, згiдно з якою утверджуватимуться фундаментальнi науково обТСрунтованi принципи аграрних вiдносин, завдання та умови функцiонування аграрного сектора вiдповiдно до загальнонацiональних iнтересiв. 1 РЖри цьому доктрина повинна надавати право регiонам формувати власну аграрну полiтику, яка реалiзувалася б з урахуванням СЧСЧ загальнодержавних положень, однак повнiше враховувала соцiально-економiчнi та екологiчнi особливостi регiонiв, що дасть можливiсть досягти максимального ефекту вiд реалiзацiСЧ такоСЧ полiтики, спрямованоСЧ на пiдвищення рiвня продовольчоСЧ безпеки регiонiв та, вiдповiдно, усiСФСЧ держави.
Рацiональна регiональна аграрна полiтика у рамках загальнодержавноСЧ аграрноСЧ полiтики повинна враховувати обмеженiсть ресурсiв, здiйснюватися в iнтересах галузi, населення, регiону; сприяти ефективному поСФднанню галузевих i територiальних принципiв управлiння, створенню умов для всебiчного розвитку територiальноСЧ складовоСЧ нацiональноСЧ економiки, найбiльш повного використання природних ресурсiв i трудового потенцiалу, а також досягненню головноСЧ СЧСЧ мети забезпечення регiональноСЧ продовольчоСЧ безпеки. Усе це слiд памятати при формуваннi i реалiзацiСЧ регiональноСЧ аграрноСЧ полiтики. Для цього, насамперед, необхiдною СФ розробка комплексноСЧ науково обТСрунтованоСЧ регiональноСЧ Програми продовольчоСЧ безпеки, яка стала б практичним втiленням регiональноСЧ аграрноСЧ полiтики.
У третьому роздiлi Удосконалення системи державного регулювання забезпечення продовольчоСЧ безпеки розглянуто напрями пiдвищення продовольчоСЧ безпеки, запропоновано заходи державного регулювання для збiльшення споживання продовольства населенням, визначено стратегiчне управлiння продовольчою безпекою на регiональному рiвнi.
Механiзми полiтики забезпечення продовольчоСЧ безпеки повиннi здiйснюватися на державному рiвнi, оскiльки СЧСЧ забезпечення неможливе без централiзацiСЧ i координацiСЧ дiй всiх учасникiв цього процесу. Тому система продовольчоСЧ безпеки регiону повинна враховувати прiоритетнiсть загальнодержавних iнтересiв у данiй галузi, СФднiсть i взаСФмозвязок регiонального i нацiонального вiдтворення i не ставити пiд загрозу продовольчу безпеку iнших регiонiв при реалiзацiСЧ власних iнтересiв.
Найближчi роки регiон цiлком може забезпечуватися за рахунок власного виробництва для внутрiшнього споживання основних продуктiв харчування.
У цiй галузi можливе використання таких механiзмiв:
1.Формування спецiалiзованих зон виробництва певних видiв сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ з метою максимального використання бiоклiматичного i ресурсного потенцiалу регiону.
- Нормативне регулювання iмпорту продовольства, введення квот на ввезення конкурентноСЧ продукцiСЧ, яка в надлишку виробляСФться в регiонi.
- Змiна напрямiв державноСЧ пiдтримки сiльського господарства па пiдтримку пiдприСФмств i фермерських господарств, здатних забезпечити найбiльшу вiддачу вкладених коштiв.
4.Продовження реструктуризацiСЧ заборгованостi сiльгосппiдприСФ