Демографічні, етнічні та інші особливості функціонування економіки України в період 1991-2005 рр.

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?екіну, відсутнє. Зима починається в лютому, і температура досягає -8 С. Під масивну стіну потрібний більш міцний, а значить, і дорогий фундамент. Наш одноповерховий будинок важить як англійський триповерховий.

Через снігове навантаження більш дорогими є наші дахи, та й віконні рами, бо вони мають бути подвійними чи потрійними. У зимових умовах будь-які будівельні роботи важчі і дорожчі. Все це призводить до того, що залежно від виду будівництва його вартість у Східній Європі вища, ніж у Західній Європі, вдвічі - втричі, а у порівнянні із субтропіками - у 4-6 разів. Відповідно, вищі і амортизаційні нарахування. Будинки менш довговічні. Побудувати будинок або орендувати вже побудоване в цій зоні значно дорожче, ніж в інших країнах світу.

До того ж, від природно-кліматичних умов залежать рівні енергоспоживання і транспортних витрат жителями різних країн світу як для побутових цілей, так і для промислового виробництва. Навіть у відносно безлюдних виробництвах доводиться підтримувати певний температурний режим - чи то хімічна реакція, чи перегонка нафти або випалювання цементу. Одна справа підтримувати багатотонну піч, почавши з плюс 20 С, інша - з мінус 20 С. Це обійдеться в дуже велику додаткову витрату палива. А чого варто розігріти цистерну хімічного продукту або розвантажити вагон мерзлого вугілля?

До того ж, у нас мало безлюдних виробництв. А коли різниця між температурою у середині будинку і зовні становить десятки градусів, то витрати на опалення, тобто на створення умов, придатних для життєдіяльності, стають порівнянними з іншими виробничими витратами.

У Східній Європі в обсязі загальних витрат енергії в промисловості частка витрат на опалення становить понад 75 %. До того ж, у нас ще й вищі витрати на освітлення. В цілому енергозатратність України в сільському господарстві в 5-6 разів вища, ніж в Західній Європі, а в промисловості - ще більша. Тому енергозбереження для нас є пріоритетом номер один, але за рахунок енергозбереження можна поліпшити це співвідношення максимум в 2-4 рази.

Нам доводиться жити порівняно з іншим світом у значно дорожчих, хоч і менш комфортабельних будинках. Аналіз капітального будівництва, електропостачання, транспортних витрат і оплати праці показує, що витрати на їх здійснення в наших умовах також значно вищі від середньосвітових. Очевидно, що витрати інвестора, в звязку з вищенаведеним, будуть у декілька разів більші в Східній Європі, ніж в інших країнах із кращим природним середовищем.

 

3. Нетрадиційний погляд на вибір Україною економічної моделі

 

Ідеологія, побудована на тому, що всі люди однакові і повинні жити як один, не дає поштовху до розвитку суспільства. Еволюція ідеології - продукт самоорганізації. Ідеї виникають і перевіряються на ефективність практикою.

Координати ідеології - влада, власність, інформація і мораль. Незалежний параметр - економіка.

Демократія формально є влада народу. В дійсності управляють владолюбні і жадібні елітні групи, які представляють націю, ідеологію, капітал, військо, релігію, кримінал. Ці групи володіють грошима, поліцією, військом, інформацією, церквами. Для пропаганди вони використовують ідеї нації, батьківщини, захист бідних, бога, образ ворога або велич держави. Елітні групи здатні пригнічувати, підкупляти, обманювати виборців.

Колективний розум народу - „суспільна думка" - підлягає всім недолікам будь-якого розуму: обмеженість, субєктивність, захоплюваність. Чим менше багатство і нижча культура народу, чим коротший досвід демократії, тим менший і непостійніший розум народу. Протилежність думок з будь-якого питання коливається в межах 30-70 %. Загальне єднання наступає тільки при загрозі зовнішнього ворога або на заклик харизматичного лідера.

З чого вибирати?

Соціалізм радянського типу в порівнянні з капіталізмом майже вдвічі поступається за темпами зростання щодо НТП, продуктивності праці, за витратами матеріалів та енергії, за якістю товарів, часткою особистого споживання в складі валового продукту, щодо екології.

Але при соціалізмі - надійніший соціальний захист: немає безробіття, менша нерівність. Тобто виграють показники важливі для слабих та бідних.

Питання: скільки із виробленого державою на душу ВВП потрапляє в особисте споживання громадянина? У капіталістів такий коефіцієнт корисної дії становить 60-70 %, у комуністів -35-50 %. Це відбувалося тому, що в СРСР більше засобів ішло на озброєння, витрати, відтворення техніки через її низьку якість і обслуговування при високих витратах матеріалів. Якщо врахувати, що продуктивність праці була вдвічі меншою, то і отримаємо, що особисте споживання в Радянському Союзі було в 4-6 разів менше, ніж у Європі.

З цих порівнянь можна зробити такий висновок. Приватна власність і ринок, безумовно, ефективніші. Вони замкнуті на нерівності, на сильних людях, з їх жадобою, заздрістю, лідерством. Слабких підштовхує страх безробіття. Але саме сильні типи визначають прогрес суспільства, який в кінці-кінців збагачує не тільки багатих, але й бідних. Однак до цього доводиться пройти через період поневірянь бідним прошаркам населення.

Автор роботи [16] так характеризує українську кризу:

1) незалежність (1992 р.) - ейфорія надій, розрив звязків, падіння службової дисципліни;

2) відкриття кордонів - дешевий імпорт, витіснення своїх товарів;

3) „шокова терапія" - величезна інфляція, втрата збережень, падіння реальних зарплат і пенсій;

4) „нові українці" - номенкл?/p>