Демографічні, етнічні та інші особливості функціонування економіки України в період 1991-2005 рр.

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

є пошук батька або ідеї. Для українця характерна опора на сімейні цінності. Українська культура значною мірою більш сільська, ніж міська. Сільська культура - горизонтальна, міська культура - цехова. Для міської людини батьки можуть не бути авторитетом, якщо вона стає членом іншого цеху [15].

Державно-церковні та міжцерковні відносини в Україні.

Як відомо, в 1946 р. була заборонена Українська греко-католицька церква і 70 наступних років церква не розвивалась за власними законами. Сьогодні характерною є ситуація, що в селі - три релігійні громади. Це створює проблеми щодо відправлення культів. Крім того, виникла проблема повернення релігійних приміщень, які використовувалися не за призначенням.

В Україні більша половина віруючих - православні, церква інкорпорована в суспільство. Значною проблемою є функціонування неорелігій. В Україні більше 90 релігійних напрямків. Такої релігійної навали не переживала жодна держава. Як і в економіці, де власниками великих підприємств стали випадкові люди, в релігії відбувається те ж саме.

Розподіл релігійних конфесій в Україні характеризується такими цифрами (2003 p.): 12,5 тис. громад - православні, з них 2,5 тис. - Київський патріархат (20%); 0,5-1 тис. - українська автокефальна православна церква; близько 2 тис. громад - баптисти; 1,0 тис. - євангелісти 7-го дня; близько 250 громад - мусульмани; близько 1 тис. громад - харизматичні релігії (із новітніх); є кілька центрів іудаїзму (Київ).

В західних районах України в кінці 1990-х років введена в освітні програми християнська етика. Для римо-католицької конфесії є характерними збільшення кількості релігійних громад: із 100 в 1990 р. до 750 в 2000 p., і до 950 в 2004 р.

Природно-кліматичні умови.

У 2000 р. вийшла з друку монографія А.П. Паршева "Почему Россия не Америка", в якій наведено аргументований аналіз впливу природно-кліматичних умов Росії, а також інших країн на ефективність виробництва.

Більшість виробничих і соціальних проблем прямо або опосередковано повязані з природно-кліматичними факторами. Країни ЄС мають суттєві конкурентні переваги у природно-кліматичному середовищі порівняно з Україною. Західна і Центральна Європа утворюють атлантико-європейську кліматичну область, де провідними факторами впливу виступає як атлантичне морське повітря (тепле і вологе), так і європейське континентальне повітря (прогріте, але не вологе). Водночас в Західній Європі вплив Атлантики сильніший, і тут не буває (або майже не буває) тривалих похолодань або спеки. Посухи тут - явище рідкісне. Середньорічна сума опадів у Західній Європі-500-1000 мм.

З наближенням зими морське повітря теплішає порівняно із континентальним. Це (напрям ізотерм) зумовлює майже однаковість зимового клімату на територіях населеної частини Норвегії, півдня Швеції, Данії, Нідерландів, Бельгії, Західної Німеччини, Східної і Центральної Франції, півночі Італії, Хорватії, Албанії, Північної Греції, приморських районів Туреччини, Південного берегу Криму і узбережжя Кавказу. Середня температура січня там вища за нуль, хоча Норвегія більш ніж на 3000 км північніше Греції.

Заселена частина Канади розташована на невеликій площі біля південної частини кордону, а також у східному регіоні (біля Атлантики і Великих Озер) і в Західному - на тихоокеанському узбережжі. Ця територія має клімат, аналогічний клімату Західної Європи. Клімат заселеної, індустріально розвинутої частини Канади наближається до клімату Ростовської області і Краснодарського краю, але він більш вологий. І Скандинавія зовсім не Сибір. У Скандинавії і Фінляндії внаслідок частих циклонів, які йдуть з Атлантики, навіть морозні зими супроводжуються сильним впливом Атлантики, що викликає різкі потепління. Швеція має ще кращі кліматичні умови, ніж Фінляндія.

В Західній Україні, США, Канаді ризики в сільському господарстві значно нижчі, ніж у Центрі і Східній Європі (Україна, Білорусія, Росія). Тут не буває весняних "повернень холодів", тобто заморозків, і тому землеробські роботи починаються досить рано.

Таким чином, існують великі розбіжності між окремими регіонами і країнами світу за природно-кліматичними умовами.

Проаналізуємо, як такий стан впливає на ефективність виробництва. Згідно з емпіричними даними, оцінка вартості обладнання робочого місця залежно від зимових температур така: для температур нижчих за нульові з кожним градусом ця вартість зростає на десятки відсотків, а при середньорічних температурах, нижчих за -2 С - навіть удвічі з кожним новим градусом. Подорожчання відбувається за багатьма статтями витрат.

Насамперед у країнах з високими морозами зростає вартість капітального будівництва. Відповідно до будівельних норм і правил підошва фундаменту будинку мас розташовуватися глибше за межу промерзання, яка в Україні дорівнює 90-110 см, в той час, як на ґрунті, що не промерзає, фундаменту практично не потрібно, достатньо зрізати дерен. Інженерні комунікації (водопровід, каналізація, газові труби тощо) мають прокладатися на глибину, не меншу за глибину промерзання.

Значно розрізняються й витрати на мурування стін. Якщо в Англії достатньо товщини стіни в 1 цеглину (англійська цеглина - 20 см), то на півдні Україні - не менше ніж у дві, а на півночі України потрібно три з половиною цеглини і більше. А от у Малайзії, Таїланді при середній температурі січня і липня +28 С стіни потрібні тільки для захисту від вітру, і робляться вони з металевого, шиферного або пластикового листа. Як відомо, опалення будинків у Китаї, південніше ?/p>