Гуманiстичнi теорiСЧ розвитку культури Е. Фромма i А. Маслоу
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
остi й мiж рiзними культурами: як досягти розумiння мiж Ми i Вони i як домогтися того, щоб Вони сприймалися лише як iншi, а не як чужi?
На думку вченого, для цього необхiдно перебороти емоцiйно-психологiчнi барСФри, вiдчуження людини вiд людини й однiСФСЧ етнокультурноСЧ спiльностi вiд iншоСЧ. Розумiння один одного на рацiональному рiвнi (розум) нероздiльно зi спiлкуванням на емоцiйно-почуттСФвому (добро й краса).
Часткове подолання розСФднаностi А. Маслоу бачив у рiзних неформальних обСФднаннях, позбавлених бюрократичноСЧ структури. Але головне, на його думку, полягаСФ в перебудовi суспiльства. Вiн був повнiстю солiдарний з Е. Фроммом у тiм, що необхiдно перетворити бюрократично керований iндустрiалiзм... у гуманiстичний iндустрiалiзм, при якому соцiальний пристрiй пiдлеглий цiлям розвитку людини й всiх його здатностей, у тому числi здатностi любити й мислити.
У такому суспiльствi важливу роль повинна грати гуманiстична релiгiя, iдеологiя, що поСФднуСФ людей, культ Добра, РЖстини й Краси, якi замiнять релiгiСЧ сучасностi. А. Маслоу розробив модель iдеального, гарного суспiльства - гарного й гармонiчного обСФднання людей. РЖстотними рисами такого суспiльства СФ високий рiвень безпеки й можливiсть для людини максимально розвивати своСЧ здатностi, реалiзувати своСФ Я.
Можна по-рiзному оцiнювати модель майбутнього А. Маслоу. На думку одних, це наСЧвно-утопiчний проект свiтлого майбутнього, i в чомусь вони правi. Але можна й потрiбно оцiнювати iдеальну модель Маслоу у свiтлi можливих реальних перетворень. Адже головний предмет його дослiджень - дiйсно iснуючi особистостi. РЖмовiрно, наСЧвним здаСФться й твердження Маслоу про те, що досить 8% людей такого типу для гуманiстичного перетворення спiльностi, у якiй вони живуть.
У сучасному суспiльствi люди звязанi один з одним безлiччю взаСФмодiй. Тому зробленою утопiСФю було б уважати, що цей мир можна кардинально змiнити шляхом швидких радикальних мiр. Це лише приведе до катастрофи. У той же час при ближчому розглядi концепцiя А. Маслоу виявляСФться бiльше конструктивноСЧ, чим iншi загальфiлософськi побудови, що мають загальсоцiологiчний статус.
РЖСФрархiя потреб А. Маслоу
Гуманiстична концепцiя А. Маслоу - це пошуки синтезу, своСФрiдна антропологiя, загальфiлософська концепцiя, у центрi якоСЧ - живий, що розвиваСФться людина з його внутрiшнiм миром, повним переживань, мiркувань, почуттiв i прагнень. Маслоу думав, що його концепцiя - фiлософiя природи людини, новий погляд на людину, нова загальна розумiюча фiлософiя життя, застосовна до будь-якоСЧ областi людського знання, до будь-якоСЧ професiСЧ, до будь-яких соцiальних iнститутiв: родинi, утворенню, релiгiСЧ й т.д.
РЖСФрархiя основних потреб людини, запропонована Маслоу, була вперше опублiкована в журналi Психологiчний огляд в 1943 р. Американський психолог видiляв пять рiвнiв потреб: фiзiологiчнi; безпеки й самозбереження; спiлкування й любовi; самоствердження й визнання; самоактуалiзацiСЧ.
Потреби одночасно СФ й цiлями людини, тобто вони динамiчнi. Фiзiологiчнi потреби (голод, спрага й т.д.) необхiднi для функцiонування органiзму. Потреба в самозбереженнi, безпецi, свiтi також найважливiша умова людського iснування на рiвнi iндивiда, спiльностi, людства в цiлому.
Прагнення до спiлкування з людьми й до любовi Маслоу вважав невiдСФмною якiстю людини, вiдсутнiсть подiбних потреб - патологiСФю. Хто сказав, - запитував Маслоу, - що недолiк любовi менш важливий, чим недолiк вiтамiнiв? При цьому психолог-гуманiст пiдкреслював, що любов - це не синонiм сексу. Секс вiн вiдносить до фiзiологiчних потреб, сексуальне поводження пiдлегле любовi й прихильностi як найбiльш розвиненим формам взаСФмодiСЧ людей. Проявом потреб цього ж типу СФ необхiднiсть спiлкування людини з iншими людьми, без якого вiн не може iснувати нi органiчно (фiзiологiчно), нi духовно.
Всi люди прагнуть до самоствердження, визнанню. А. Маслоу пiдроздiляв цей рiвень потреб на два види: бажання самоствердитися, досягти в обранiй областi дiяльностi волi й незалежностi; прагнення до досягнення престижу, визнання в очах навколишнiх.
Нарештi, вищою потребою А. Маслоу вважав самоактуалiзацiю - бажання самовираження, реалiзацiСЧ своСЧх потенцiйних здатностей i безперервне вдосконалювання СЧх. Це потреба у творчостi й красi. Це не тiльки кiнцевий стан, але й процес актуалiзацiСЧ своСЧх можливостей . Це потреба в працi, для людей зникаСФ подiл праця - радiсть . Самоактуалiзацiя - це праця заради того, щоб зробити добре те, що людина хоче зробити... Людина завжди хоче бути... настiльки гарним, наскiльки вiн може бути.
Одним з моментiв самоактуалiзацiСЧ СФ вищi переживання - здатнiсть побачити мир з дитячою безпосереднiстю. Це радiсть творчостi, що поСФднуСФ вченого, художника, винахiдника, - митi екстазу, якi не можна купити....
Проблеми, сформульованi А. Маслоу i його послiдовниками наприкiнцi 60-х рокiв, а саме: реалiзацiя потенцiйних можливостей, актуалiзацiя схованих резервiв людського органiзму, вивчення поводження людини в екстремальних умовах - стали предметом рiзнобiчних дослiджень психологiчноСЧ антропологiСЧ, нейробiологiСЧ, бiохiмiСЧ, космiчнiй психологiСЧ й iншим наукам у наступнi роки.
Сюди ставляться й проблеми вселяння, дослiдження можливостей народноСЧ медицини, здатностей людини контролювати процеси, що вiдбуваються в його органiзмi, тобто такi, якi стали предмето?/p>