Господарські зв’язки суб’єктів оптового ринку
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ні методи пізнання. Одним з основних загальнонаукових методів пізнання є метод діалектичного матеріалізму, що передбачає вивчення, дослідження категорій (понять) від найпростіших до більш складних. До загальнонаукових методів дослідження потрібно віднести методи спостереження, експерименту, порівняння, аналогії та ін.
Структура роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки та пропозиції, а також список використаних джерел та додатки.
І. Теоретичні основи формування господарських звязків субєктів оптового ринку
1.1 Поняття Господарські звязки, їх вид та структура
Господарські звязки по поставках між продавцями і покупцями товарів - широке поняття. Сюди входять економічні, організаційні, адміністративно-правові, фінансові, комерційні інші відносини, що складаються між учасниками в процесі поставок товарів [8, с. 29].
Система господарських звязків торгівлі з промисловими підприємствами найважливіша складова частина економічного механізму, представляюча сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, обєднань, фірм різних галузей народного господарства із споживачами продукції.
Сфери виробництва і обігу дві найзначніші структурні частини економіки будь-якої держави, між якими через обєктивні причини існує найтісніший звязок. При цьому виробництву відводиться домінуюча роль [6, с. 638].
У галузі товарного обігу оптова торгівля займає особливе місце. Вона є неодмінним учасником товарно-грошового обміну, що систематично розширюється. Промисловість другий основний учасник цих відносин. Отже, промисловість і торгівля виступають в економічному обігу як два найважливіші рівноправні партнери [2, с. 113].
Господарський договір це угода між підприємствами про встановлення взаємних господарських зобовязань, відповідальності і прав. З боку торгівлі в господарських звязках беруть участь торгові підприємства різних форм власності, на які розповсюджується дія Закону України Про підприємства в Україні.
Існуючі форми господарсько-договірних відносин по поставках товарів втілені в структурі договірних звязків. Під структурою договірних відносин розуміється схема, якою визначається які підприємства зобовязані укладати і виконувати договір.
Якщо договір укладається безпосередньо між виробником товарів і роздрібним торговим підприємством така схема називається простою, і в практиці господарських взаємостосунків іменується як прямі господарські звязки [3, с. 75].
Більшість виробників, розташованих за межами міста, області, за поставку своєї продукції вимагають попередньої оплати. А оскільки період реалізації більшості непродовольчих товарів складає 30 і більше днів, то навіть крупним роздрібним торговим підприємствам такі умови господарсько-договірних відносин є неприйнятними. У звязку з цим в організації руху товару таких груп непродовольчих товарів великий розвиток одержали різного роду посередники, починаючи з оптових підприємств федерального рівня і включаючи торгових агентів різних фірм і приватних підприємців. Особливо великий обсяг поставок непродовольчих товарів з участю різного роду посередників здійснюється по товарах, що надходять по зовнішньоекономічних звязках [1, с. 287].
Невеликим за розмірами (торговій площі і обігу) магазинам проблематично виходити на прямі звязки з промисловими підприємствами з таких причин: розосередженості промислових підприємств на території країни; вузької спеціалізації підприємств-виробників; обмеженості власних обігових коштів на закупівлю товарів за умов передоплати; мінімальні розміри партій товарів, які відпускаються встановлювані підприємствами-виробниками. Все це вплинуло на значне розширення господарських звязків з участю оптових посередників [9, с. 143].
Така структура господарських звязків здійснюється: між підприємствами-виробниками і оптовими підприємствами, розташованими в різних областях країни; між підприємствами-виробниками і оптовими підприємствами, розташованими в одному місті, області; при поставках товарів по зовнішньоекономічних звязках [7, с. 176].
Основні функції, виконувані оптовими посередниками такі:
- надання інформації про ринок (про діяльність конкурентів, про нові товари, динаміку цін та ін.);
- закупівля товарів в обсягах зручніших для підприємств-виробників;
- розбивка крупних партій товару на дрібніші;
- формування товарного асортименту;
- доробка, переробка, розфасовка, упаковка (сипких, овочів, фруктів, рибних і ін. товарів);
- здійснення заходів по стимулюванню збуту;
- зберігання товарів на власних або орендованих складах;
- централізована доставка товарів в роздрібну торгову мережу;
- прийняття ризику (у звязку з можливим розкраданням, пошкодженням, втратою тощо);
- кредитування і фінансування процесу руху товару;
- послуги з управління;
- рекламні і інформаційні послуги;
- консультаційні послуги.
В цілому вибір форми господарсько-договірних звязків визначається великим спектром чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства [4, с. 63]. До елементів внутрішнього середовища підприємства-виробника можна віднести:
- терміни обробки і оформлення замовлень покупців;
- підбір оптимальних партій товару з позицій замовлень покупців і використання транспортних засобів;
- упаковк