Географічне положення, територія і межи Криму Укр.
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
реферат
Ландшафти Криму
Студента 2-го курсу групи ЕСГ
географічного факультету
Кислякова Олександра Сергійовича
Київ 2000
Географічне положення, територія і межи Криму.
Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4.3% площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку.
На півночі і північному сході береги Криму омиваються водами Сиваша мілководної затоки Азовського моря, відокремленої від нього вузькою і довгою Арабатською стрілкою. Берегова лінія тут значно порізана: є багато дуже мальовничих великих і малих півостровів і островів та заток типу лиманів. На заході і півдні півострів омивається водами Чорного моря, яке біля берегів утворює ряд заток і бухт, в тому числі Перекопську і Каркінітську на північному заході, Каламітську на заході і Феодосійську на сході. Із сходу до Кримського півострова вузьким сімнадцятикілометровим перешийком прилягає Керченський півострів, який з півночі омивається Азовським морем, що утворює тут Арабатську і Казантипську затоки. З півдня Керченський півострів омивається водами Чорного моря, на сході Керченська протока відділяє Крим від Таманського півострова.
В ландшафтній структурі півострова можна виділити (з півночі на південь) Кримську степову провінцію, Кримські гори, Область Південного берегу. Отже ми розглянемо більш детально ландшафти кожної з цих областей.
Кримська степова провінція.
Кримська степова провінція займає рівнинну частину Кримського півострова. В тектонічному відношенні вона охоплює герцинські структури Скіфської плити Тарханкутське і Сімферопольсько-Євпаторійське підняття, Альмінську западину. Тектонічні структури виражені в сучасному рельєфі у вигляді Тарханкутськой ерозійно-денудаціної рівнини степового Криму, Керченської дрібноскладчатої горбистої рівнини.
Кліматичні умови провінції визначаються тривалим теплим літом, короткою малосніжною зимою, значними тепловими ресурсами. Без морозний період триває 175-225 днів, а вегетаційний 230-235 днів. Сума активних температур становить 3300 ... 3450. Середньорічна сума опадів змінюється від 420 мм у центральній частині до 300 мм на узбережжі. За таких умов зволоження гідрографічна сітка мало розвинена. Річки Сал гір, Велика і Мала Карасівки, Булганак, Індол та інші в нижній течії і закінчуються на рівнині не досягаючи морів.
Переважними ґрунтами є чорноземи південні мало гумусні, які сформовані на лесових породах, та елювії карбонатних порід. У північній частині провінції поширені темно-каштанові ґрунти. Видові відмінності ландшафтів провінції передусім повязані з неоднорідністю геолого-геоморфологічної будови території.
Область Кримського Присивашшя являє собою низовинну рівнину з висотами 0,5-40 м над рівнем моря. Територія приурочена до Каркіницько-Присиваської западини. Клімат помірно теплий. Середньорічні температури становлять +10 ... +10,5є, суми опадів 300-420 мм. Низовинний рельєф, близьке залягання ґрунтових вод в умовах посушливого клімату зумовили формування каштанових солонцюватих і темно-каштанових залишково-солонцюватих ґрунтів, чорноземів південних залишково-солонцюватіх. В рослинному покриві домінують типчаково-ковилові, полинні та солянково-полинні степові угруповання. Характерною ландшафтною особливістю області є те, що за умов рівнинного рельєфу тут проявляється вертикальна диференціація природних комплексів. У ландшафтній структурі виділяються:
- лагунно-прибрежні склянкові та полинні напівпустелі на каштанових солонцюватих ґрунтах та солонцях, пересипи, коси;
- малодерновані рівнини з типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцюватих ґрунтах; над рівнем моря ці рівнини піднімаються на 10-20 м;
- хвилясті рівнини з ковилово-типчаковими степами на темно каштанових і чорноземних солонцюватих ґрунтах; абсолютні висоти становлять 35-40 м.
Центральна Кримська область являє собою нахилену низовинну рівнину, яка постійно знижується від передгірїв Кримських гір до При сивашшя (від 120-100 м до 50-40 м). Море відійшло з цієї ділянки на початку пліоцену. Ландшафтоутворююче значення мають континентальні бурі глини, лесовидні суглинки, об лесовані пролювіально-делювіальні відклади з гірською галькою. Клімат помірно теплий, з короткою вологою зимою, жарким посушливим літом. Опадів 350-435 мм на рік. Природна рослинність збереглася мало внаслідок впливу діяльності людини.
Ландшафтну структуру області утворюють такі основні види ландшафтів:
1) лесові рівнини з чорноземами мало гумусними карбонатними;
2) акумулятивно-денудаційні рівнини з чорноземами південними на елювіально-делювіальних відкладах;
3) лесові слабо розчленовані рівнини з чорноземами південними і темно-каштановими солонцюватими грунтами, переважно розораними.
В західній частині області структура ландшафтів ускладнюється долинно-балковими, приморсько-те