Географічне положення, територія і межи Криму Укр.

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

гово-степові угруповання, а в краще зволожених лугові. В їх складі є куцоніжка, вівсяниця лугова, конюшина та ін. Травяниста рослинність східних карстових плато сильніше остепована, ніж західних. На відкритих безлісих просторах переважають остеповані луки й лугові степи, нижче вони переходять у гірський степ.

Північний схил Кримських гір, як і південний, займають ліси на буроземних грунтах. У верхньому поясі ростуть бук, граб, місцями дуб (на схилах південної експозиції), крючкувата сосна. Нижче 700-600 м ростуть дубові ліси, в їх складі переважає скелястий дуб. Буроземні грунти змінюються коричневими. На північних відрогах, а також у смузі куест панівне положення займає ксерофільний низькорослий пухнастий дуб. У північному напрямку лісові ландшафти змінюються південним лісостепом. У лісостепу низькорослі зарості з дуба, держидерева та грабника чергуються з ділянками степової рослинності.

Таким чином, у верхніх частинах південних і північних схилів Кримських гір спостерігається значна подібність ландшафтів, але на нижніх рівнях істотні відмінності. Це дає підставу говорити про різну структуру висотної поясності південного та північного схилів. Вона зумовлена кліматичним барєрним впливом Кримських гір, якій виявляється у різній кількості опадів і температурному режимі.

На північних схилах гір у лісах Кримського заповідника зберіглася багата фауна. Тут поширені благородний олень, косуля, лисиця, камяна куниця та ін. Характерними представниками птахів є сойка, синиця, дикий голуб, дрізд.

 

Південний берег

 

Прибережну смугу південного схилу Головного пасма (завширшки 2-12 км та заввишки 400-450 м) називають Південним берегом Криму. Для нього типовим є Ерозійний рельєф, а також вулканічні утворення на зразок лаколітів (Ведмідь-гора, Карастель). Гірський масив Карадаг поблизу Феодосії давній зруйнований вулкан.

У гірському Криму чітко простежується висотна поясність ландшафтів. На південному схилі гір до нижнього поясу належить Південний берег Криму. Тут поширені червоно-бурі (перехідні від буроземів до червоноземів) і коричневі грунти.

Рослинність Південного берега характеризується значною (близько 1500) кількістю видів. Вона подібна до середземноморської. В її складі багато ендеміків, вічнозелених дерев і чагарників. Ксерофільний дуброво-яливцевий низькостовбурний ліс поширений на висотах майже 300 м. Його підлісок становлять вічнозелені чагарники. Типовими представниками таких лісів є деревоподібний ялівець, пухнастий дуб, скипидарне дерево. Ці леси чергуються з чагарниковими заростями шиблякового типу.

Природну рослинність на значних площах замінила виноградники, сади і парки. Тут добре пристосувалися середземноморські, американські та східно-азиатські представники рослинного світу: кипарис, лавр, лавровишня, магнолія тощо. Багата колекція рослин з різних районів півострова та світу зібрана в Кримському ботанічному саду.

Внаслідок збільшення сухості клімату на захід від Алушти вічнозелені рослини зникають, а ліс поступово заміщується чагарниковими заростями шиблякового типу. На схилах гір поширені розріджені зарості сухолюбивих трав і напівчагарників. Далі на схід рослинність набуває степового характеру. В районі Судака, а також у західній частині Південного берега поширена реліктова сосна.

Крим має неабияке рекреаційне значення. Сприятливі кліматичні умови, тепле море, наявність лісів і мальовничих краєвидів забезпечили можливості для розвитку санитарно-курортної мережі.

Слід зазначити, що для Криму складною є проблема водозабезпечення. Вона вирішується шляхом створення водосховищ на річках, використання підземних вод, транспортування води Північно-Кримським каналом. Але труднощі з водозабезпеченням все ще залишаються. Останніми роками досить гострою для Криму стала екологічна проблема. Вона звязана з забрудненням атмосферного повітря промисловими викидами у північно-західних районах півострова, автотранспортом у містах і з забрудненням Чорного та Азовського морів. Все це впливає на в цілому гарні перспективи подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Половина І.П. Фізична географія Європи. Київ: “АртЕк” 1998.

 

2. Лапко М.В., Руфін В.А., Твердохлебов І.Т. Кримська область (географічний нарис) Київ: “Радянська школа” 1961.

 

  1. Фізична географія Української РСР /Під редакцією О.М. Маринина Київ: Вища школа 1982.

 

  1. Физико-географическое районирование Украинской ССР /Под редакциею В.П. Попова Издательство Киевского университета 1968.

 

5. Microsoft Encarta World Atlas 1998 Edition USA: Microsoft corp. 1998.