Генезис теоретичних знань у класичнiй науцi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?слiджуванi ними процеси розглядаються в сучаснiй системi уявлень про свiт як виниклi тiльки на певному етапi розвитку Всесвiту. Вони не належать до фундаментальних структур Унiверсума, що iснують на будь-яких стадiях його розвитку. Тому iнтуСЧтивно термiни хiмiчна картина свiту, бiологiчна картина свiту й т. п. викликають неприйняття.
Але критика термiна ще не СФ пiдставою, щоб заперечувати позначувану СЧм форму знання. Зрештою, пошук адекватноСЧ термiнологiСЧ СФ важливим, але не вирiшальним у розробцi проблем методологiСЧ науки. До речi, термiн картина дослiджуваноСЧ реальностi (бiологiчноСЧ, хiмiчноСЧ, соцiальноСЧ й т. п.) представляСФться цiлком прийнятним, з огляду на, що застосування вiдповiдних понять уже мають солiдну традицiю (зокрема, поняття бiологiчна реальнiсть було проаналiзовано в нашiй лiтературi ще в 70-х роках у роботах РЖ.Т. Фролова).
Крiм заперечень термiнологiчного характеру супротивники концепцiСЧ спецiальних картин свiту висували також деякi запропалi доводи. Наприклад, затверджувалося, що особливостi бiологiчних i соцiальних наук роблять безперспективним перенос на цi областi тих методологiчних моделей, якi були виробленi й обТСрунтованi на матерiалi фiзики.
Однак, як свiдчить iсторiя науки, такого роду твердi заборони рiдко бувають продуктивними. РЖ в самiй науцi, i в СЧСЧ методологiСЧ одним з розповсюджених способiв вивчення новоСЧ предметноСЧ областi СФ трансляцiя iдей, понять, методiв, теоретичних моделей з iнших областей знання. Зрозумiло, застосування вже розвинених методологiчних схем у новiй областi припускаСФ СЧхнСФ коректування, а часто й досить радикальна змiна вiдповiдно специфiцi тiСФСЧ або iншоСЧ науковоСЧ диiиплiни. Установити ж заздалегiдь, придатнi або непридатнi вже розробленi методологiчнi засоби, надзвичайно важко, а частiше просто неможливо поза конкретним аналiзом структури диiиплiнарно органiзованого знання. Тому особливоСЧ уваги заслуговують тi нечисленнi посилання на результати такого аналiзу, якi приводили опоненти концепцiСЧ спецiальних наукових картин свiту.
Так, в 80-х роках у роботах Р.С. КарпинськоСЧ, що глибоко дослiджувала фiлософськi й методологiчнi проблеми бiологiСЧ, вiдзначалося, що аналiз, важливий для методологiСЧ фiзики, поки маСФ мале вiдношення до бiологiСЧ, оскiльки в бiологiСЧ не можна знайти конструкти, щодо яких будувалася б картина свiту. У цьому випадку було чiтко сформульоване положення, яке можна було пiдтвердити або спростувати, звертаючись до конкретних iсторичних текстiв бiологiчноСЧ науки. Аналiз цих текстiв виявив, що в бiологiСЧ, як i в iнших науках, фундаментальнi уявлення про дослiджувану реальнiсть (картини бiологiчноСЧ реальностi) уводять набiр базисних теоретичних конструктiв, якi мають онтологiчний статус i описуються за допомогою системи онтологiчних постулатiв (принципiв) бiологiСЧ. Наприклад, уявлення КювСФ про види, якi зникають тiльки в результатi природних катастроф, уводило типовий iдеалiзований конструкт незмiнний вид. Тут цiлком доречна аналогiя з уявленнями про неподiльний атом, якi входили у фiзичну картину свiту аж до кiнця XIX початку XX столiття.
Подiбним же чином у картинi бiологiчноСЧ реальностi, запропонованоСЧ Дарвiном, утримувалися уявлення про окремi особини як одиницях еволюцiСЧ, якi мають здатнiсть успадковувати всi придбанi ознаки. Це був базисний теоретичний конструкт, що ототожнювався з дiйснiстю, але вiд якого згодом довелося вiдмовитися, модифiкувавши дарвiнiвську картину бiологiчноСЧ реальностi.
Численнi дослiдження пiдтвердили припущення про iснування в рiзних науках форм систематизацiСЧ знання, що задають узагальнене бачення предмета дослiдження й аналогiчних за своСЧми функцiями фiзичнiй картинi свiту. Це вiдкрило можливостi для аналiзу СЧхньоСЧ евристичноСЧ ролi в емпiричному й теоретичному пiзнаннi, апелювати до широкого спектра ситуацiй розвитку рiзних наук.
Лiтература
1. Лакатос РЖ. РЖсторiя науки i СЧСЧ реконструкцiСЧ // Структура й розвиток науки. - К., 1998.
2. Косарева Л.М. Социокультурный генезис науки Нового времени. - М., 1989.
3. Кун Т. Структура наукових революцiй. - К., 1999
4. Малкей М. Наука й соцiологiя знання. - К., 1997.
5. Прайс Д. Мала наука, велика наука. - К., 1996.