Генезис теоретичних знань у класичнiй науцi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
обудовi механiчноСЧ картини свiту зiграли: принцип матерiальноСЧ СФдностi свiту, що виключаСФ схоластичний подiл на земний i небесний свiт; принцип причинностi й закономiрностi природних процесiв, принципи експериментального обТСрунтування знання й установка на зСФднання експериментального дослiдження природи з описом СЧСЧ законiв мовою математики.
Забезпечивши побудову механiчноСЧ картини свiту, цi принципи перетворилися в СЧСЧ фiлософське обТСрунтування.
Пiсля виникнення механiчноСЧ картини свiту процес формування спецiальних картин свiту протiкаСФ вже в нових умовах. Спецiальнi картини свiту, що виникали в iнших областях природознавства, випробовували вплив фiзичноСЧ картини свiту як лiдера природознавства й, у свою чергу, робили на фiзику активний зворотний вплив. У самiй же фiзицi побудова кожноСЧ новоСЧ картини свiту вiдбувалося не шляхом висування натурфiлософських схем з СЧхньою наступною адаптацiСФю до досвiду, а шляхом перетворення вже сформованих фiзичних картин свiту, конструкти яких активно використовувалися надалi теоретичному синтезi (прикладом може служити перенос уявлень про абсолютний простiр i час iз механiчноСЧ в електродинамiчну картину свiту кiнця XIX сторiччя).
Ситуацiя взаСФмодiСЧ картини свiту й емпiричного матерiалу, характерна для раннiх стадiй формування науковоСЧ диiиплiни, вiдтворюСФться й на бiльше пiзнiх етапах наукового пiзнання. Навiть тодi, коли наука сформувала шар конкретних теорiй, експеримент i спостереження здатнi виявити обСФкти, пояснюються не в рамках iснуючих теоретичних уявлень. Тодi новi обСФкти вивчаються емпiричними засобами, i картина свiту починаСФ регулювати процес такого дослiдження, випробовуючи зворотний вплив його результатiв.
Досить показовим прикладом щодо цього може служити експериментальне вiдкриття катодних променiв наприкiнцi XIX столiття й вивчення СЧхнiх основних властивостей.
Пiсля того як цi променi випадково були виявленi в досвiдах з електричними розрядами в газових трубках, зясувалося, що iснуючi теоретичнi знання нiчого не говорять про природу нового фiзичного агента. Тодi почався досить тривалий перiод вивчення катодних променiв переважно експериментальними засобами. Було встановлено, що катодний пучок здатний обертати радiометр (ефект механiчноСЧ дiСЧ катодних променiв), що поставлений на СЧхньому шляху мальтiйський хрестик даСФ на склi чiтку тiнь (прямолiнiйнiсть поширення катодних променiв), що наближення до них магнiту приводить до зсуву викликуваного ними плями (ефект взаСФмодiСЧ катодних променiв з магнiтним полем). Всi цi властивостi катодних променiв були виявленi в експериментах Крукса, що уклав, що катоднi променi СФ потоком заряджених корпускул.
Звичайно вважаСФться, що гiпотеза про корпускулярну природу катодних променiв була висунута Круксом пiсля проведення експериментiв як СЧхнСФ узагальнення. Але це не так, оскiльки в загальному видi ця гiпотеза передувала досвiдам Крукса. Вони були направленi особою системою iсторично сформованих уявлень про фiзичну реальнiсть, згiдно яким процеси природи трактувалися як взаСФмодiя променистоСЧ матерiСЧ (коливань ефiру) i часток, що несуть електричний заряд (здатних у свою чергу утворювати тiла як зарядженi, так i електричне нейтральнi).
Зазначена система уявлень не була теорiСФю у власному розумiннi слова, оскiльки вона не мiстила конкретних теоретичних моделей i законiв, що пояснюють i пророкуСФ результати експериментiв. Це була фiзична картина свiту, прийнята в природознавствi наприкiнцi XIX початку XX столiття.
РЖз цiСФСЧ картини випливало, що фiзичний агент, природу якого належало вивчити, мiг бути або потоком корпускул (електричне зарядженою або нейтральних), або променистою матерiСФю. Крукс iз самого початку дотримувався корпускулярноСЧ гiпотези й своСЧх досвiдiв ставив з метою СЧСЧ обТСрунтування. Характерно, що в цей перiод iншими дослiдниками (Ленард, Герц) проводилася експериментальна перевiрка й альтернативне припущення про хвильову природу катодних променiв (досвiди дали негативну вiдповiдь, показавши, що катоднi променi не СФ електромагнiтними хвилями).
Важливо, що в обох випадках первинна гiпотеза, вiдповiдно до якоСЧ висувалося основне завдання експериментального дослiдження, була генерована фiзичною картиною свiту. Надалi в мiру зiставлення гiпотези з можливостями експерименту загальне завдання дослiджень конкретизувалося й розчленовувалася на ряд локальних завдань: зясовувалося, якi ефекти можуть пiдтвердити корпускулярну (вiдповiдно хвильову) природу катодних променiв, якими засобами можна реСФструвати зазначенi ефекти, i т.д. Звiдси й виникав задум кожного з експериментiв, поставлених Круксом, Ленардом, Герцом i iншими дослiдниками. Картина фiзичноСЧ реальностi визначала тут стратегiю експериментальноСЧ дiяльностi, формулюючи СЧСЧ завдання й указуючи шляхи СЧхнього рiшення.
У свою чергу, отриманi факти робили активний зворотний вплив на сформовану фiзичну картину свiту. Зявилася гiпотеза про особливу природу часток, що утворять катоднi променi, якi Крукс думав частками, що лежать в основi фiзики Всесвiту. Я беру на себе смiливiсть припустити, писав Крукс, що головнi проблеми майбутнього знайдуть своСФ рiшення саме в цiй областi й навiть за нею. Тут, на мою думку, зосередженi остаточнi реальностi, найтоншi, визначальнi, таСФмничi.
Наступний розвиток фiзики багато в чому пiдтвердило цю гiпотезу, довiвши, що негативно зарядженi частки, що становлять катоднi променi, не СФ iон