Вплив фiлософiСЧ на психологiю
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
оф розвив цей принцип у такий спосiб: Як тiльки увесь свiт СФ якийсь механiзм, вiн може бути почасти уподiбнений годинникам; саме годинник можуть бути використанi як модель для того, щоб пояснити в малому масштабi те, що вiдбуваСФться у Всесвiтi в цiлому.
Як тiльки Всесвiт розглядався як якась машина, подiбна до годинного механiзму, створеному Богом i пущеному СЧм у хiд, виходить, вона могла iснувати далi без усякого втручання ззовнi. Таким чином, метафора миру як годин проклала дорогу iдеСЧ детермiнiзму - вiрi в те, що кожна подiя у свiтi визначена минулими подiями. Як можна пророчити послiдовнiсть роботи годинного механiзму, точно так само, усвiдомивши порядок i систематичнiсть функцiонування окремих частин Всесвiту, можна передбачати всi майбутнi в нiй подiСЧ. Той, хто зможе досконало осягти пристрiй годинного механiзму, зможе й докладно пророчити майбутнi подiСЧ на основi минулого й сьогодення.
Розiбратися в пристроСЧ й функцiонуваннi годин не так вуж складно. Кожному пiд силу розiбрати годинники й самому переконатися, як саме дiють СЧхнi шестiрнi й пружини. Це обставина, у свою чергу, веде до iдеСЧ редукцiонизму. Пристрiй рiзних машин - таких, як, наприклад, годинники, - може бути зрозумiлим на основi вiдомостi СЧх до функцiонування основних частин. Так само ми можемо зрозумiти те, як улаштований Всесвiт у цiлому (яка, як би те не було, усього лише ще одна машина), за допомогою аналiзу й вiдомостi до найпростiшим СЧСЧ тридцятилiтнiм - молекулам i атомам. Такий пiдхiд характерний для будь-якоСЧ науки, включаючи й нову психологiю.
Якщо метафора годин i наукових методiв застосовнi при поясненнi функцiонування Всесвiту, то, можливо, вони виявляться настiльки ж корисними й при збагненнi природи людини? Якщо Всесвiт - це машина - строго впорядкована, передбачувана, що пiддаСФться спостереженню й вимiру, - то чи можемо ми й людини розглядати подiбним же чином? Бути може, тварини й навiть людина СФ не що iнше, як ще один тип машини?
Автомати
РЖнтелектуальна й соцiальна аристократiя XVII столiття мало перед своСЧми очима ще одну примiтну модель подiбного роду - це рiзнi механiчнi фiгури, настiльки популярне звеселяння в садах i парках. Широке поширення годинних механiзмiв безпосереднiм образом вплинуло й на розвиток виготовлення рiзноманiтних механiчних фiгур. ТехнологiСЧ ставали усе досконалiше, i людинi треба лише оглянутися навколо, щоб наткнутися на яку-небудь вигадливу механiчну фiгуру - називану автоматом, - дивними й захоплюючими трюками, виконуваними чiтко й регулярно.
Автомати - механiчнi фiгури, що iмiтують дiСЧ людини, - вiдомi з давнiх часiв. Опису подiбного роду механiзованих фiгур утримуються ще в античних грецьких i арабських манускриптах. Але особливо прославилися в цiй сферi майстра древнього Китаю. У китайськiй лiтературi втримуються описи рiзних механiчних тварин i риб, а також людських фiгур, призначених для того, щоб розливати вино, подавати чашки iз чаСФм, спiвати й навiть грати на музичних iнструментах. Проте, бiльш нiж двi тисячi рокiв через, в XVII столiттi, коли вченими ЗахiдноСЧ РДвропи були створенi першi автомати, вони сприймалися як новинка. Всi досягнення найдавнiших цивiлiзацiй у цiй областi були геть-чисто втраченi.
Подiбного роду автомати можна зустрiти на головних площах деяких СФвропейських мiст дотепер - це механiчнi фiгури в мiських баштових годинниках. Вони рухаються по колу, бють у барабани й дзвонять у дзвони, вiдзначаючи кожну чверть години. У Страсбургському кафедральному соборi у ФранцiСЧ, наприклад, рiзнi бiблiйнi персонажi щогодини вiддають уклiн Дiвi МарiСЧ. У цей же час iнша фiгура - механiчний пiвень - розкриваСФ дзьоб, висуваСФ мову, бСФ крильми й кукурiкаСФ. А в АнглiСЧ в кафедральному соборi в Уельсi два лицарi в повному бойовому одяганнi сходяться в потiшному двобоСЧ. Коли починаСФться бiй годин, один iз супротивникiв збиваСФ iншого з коня. Баварський Нацiональний музей у Мюнхенi мiстить у своСЧй експозицiСЧ механiчного папуги завбiльшки 16 дюймiв. Коли годинники вiдбивають чергова година, папуга свистить, ляскаСФ крильми, обертаСФ очима, i з-пiд нього випадаСФ невелике сталеве яйце.
Фiлософам i вченим того часу здавалося, що за допомогою такого роду складних i точних механiзмiв можна буде реалiзувати СЧхню давню мрiю - штучно вiдтворити життя. Справдi, багато хто з перших автоматiв того часу, здавалося, давали таку надiю. РЗх можна розглядати як свого роду попередникiв сучасних диснеСЧвських мультфiльмiв. РЖз цих позицiй зрозумiло, чому люди прийшли до висновку, що всi живi iстоти - усього лише машини, хоча й особливому родi.
Декарт i багато iнших фiлософiв прийшли до висновку, що зрозумiти сутнiсть людини можна за аналогiСФю з автоматом - принаймнi, певною мiрою. Для них не тiльки Всесвiт був величезним годинним механiзмом, але й людина теж чимсь начебто машини. Декарт писав, що дана iдея не здасться настiльки дивноСЧ тим людям, хто добре знаком iз пристроСФм рiзного роду автоматiв, що рухаються машин, створених руками людини... Для цих людей цiлком зрозумiлий i прийнятний погляд на людське тiло як на машину, створену руками Бога. Така машина, безумовно, буде незрiвнянно краще у своСЧх рухах, чим кожний з механiзмiв, створених людиною. Люди - це значно бiльше зробленi й ефективнi машини, чим тi, якi можуть створити майстри, але проте - це машини.
Таким чином, годиннi механiзми й автомати проклали дорогу iдеСЧ про те, що поводження й функцiонування людини пiдкоряСФться механiчним законам i що пiзнати ?/p>