Вплив соціального оточення на поведінку дошкільника
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
еї;
Тема 4. Культура спілкування.
Теоретична частина:
- дати уявлення про різні форми ввічливого спілкування між людьми, познайомити їх із правилами етикету;
Практична частина:
- формування у дітей уявлення і потреби у доброзичливому спілкуванні з навколишніми;
- навчання правилам етикету;
- розвиток уміння ведення діалогу, з використанням різних засобів виразності.
Висновки
Дошкільне дитинство це період початкового становлення особистості. Виникнення емоційного передбачення наслідків своєї поведінки, самооцінки; ускладнення й усвідомлення емоційних переживань; збагачення свідомості новими гамами відчуттів і мотивами; формування вольової активності; нарешті, поява перших суттєвих звязків зі світом це головні особливості особистісного розвитку дошкільника.
Як зазначають дослідники, у дошкільному дитинстві зявляється складність життєвого світу, що визначається супідрядністю мотивів. Відбувається диференціація ліній онтогенезу, що призводять до того чи іншого типу життєвого світу; формуються стійкі (над ситуативні) мотиви й починає формуватися спрямованість особистості.
Відносини батьків та дітей, а також соціальне оточення у якому росте дитина істотно впливає на формування поведінкових реакцій дитини, та на формування її особистості. Батьківсько-дитячі взаємини характеризуються як процес та результат індивідуального, субєктивно-вибіркового відображення сімейних звязків, які опосередковують внутрішню та зовнішню активність батьків і дітей в їх спільній життєдіяльності. Специфіку батьківсько-дитячих взаємин визначають перш за все взаємини в системі дорослий дитина, на формування яких здійснює вплив особистість дорослого, індивідуальні особливості дитини, а також особливості сімейних взаємин.
Гармонійні взаємини батьків і дітей це такі взаємини, які засновані на узгодженні основних компонентів взаємин (довірче рівноправне ставлення, особистісно зорієнтований стиль спілкування, врахування індивідуальних потреб батьків і дітей). До найбільш істотних характеристик гармонійних батьківсько-дитячих взаємин відносяться: задоволення базових потреб дитини, зокрема, потреби у безпеці, прийнятті, визнанні індивідуальності дитини і потреби збереження свого Я як автономної реальності; достатній рівень рефлексії батьків, розуміння психолого-педагогічної природи індивідуальних особливостей дитини; свідома організація конструктивного стилю взаємодії з дитиною.
Для того, щоб поведінка у дитини дошкільного віку була адекватною та не мала негативних проявів дуже важливо налагодити гармонійні стосунки у родині та зменшити вплив несприятливого соціального оточення дитини. Причинами конфліктних ситуацій у батьківсько-дитячих взаєминах часто бувають: неузгодженість вимог, очікувань та реальних оцінок дитячої поведінки, що виявляється в обмеженні свободи дій, протилежності інтересів; ефект неадекватності в структурі потребово-мотиваційної сфери особистості, що простежується в незадоволеності актуальних потреб і, перш за все, потреб у самоствердженні та самореалізації; особистісні проблеми дорослого, що спостерігається в невмінні організувати позитивну взаємодію зі своєю дитиною.
Агресивність це один із проявів негативних реакцій у поведінці дитини дошкільного віку. Аналіз наукової літератури з проблем агресії і агресивності свідчить про існування низки факторів, які впливають на формування агресивних форм реагування у дітей дошкільного віку. Серед підходів до пояснення природи агресії, зокрема не останнє місце займають соціальні причини. Тобто вплив соціального оточення батьків, сестер, братів, інших близьких оточуючих визначає наявність агресії з боку дитини дошкільного віку.
Враховуючи основні теоретичні підходи до проблеми негативних проявів поведінки, ми розробили психодіагностичний комплекс для вивчення особливостей цих проявів, роблячи основний упор на агресивність та повязані з нею параметри. Був здійснений відбір традиційних методик, які представлені зокрема такими: рівень проявів агресивності у дітей дошкільного віку визначався за допомогою таких методик: оцінка форм агресивної поведінки (модифікований варіант Басса - Дарки), експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації, визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов). Застосування цього комплексу дозволило дослідити і проаналізувати основні характеристики відхилень у поведінці дітей дошкільного віку.
Отже, на підставі аналізу результатів трьох обраних психодіагностичних методик та узагальнення можемо констатувати, що високий рівень агресивної поведінки дітей дошкільного віку корелює з домінуванням у цих дітей якостей холеричного та сангвінічного типу темпераменту; середній рівень агресивності корелює з домінуванням у дітей переважно сангвінічного типу темпераменту; низький рівень агресивних реакцій виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний та флегматичний. Діти, які виявили високий рівень агресивності, та які мають домінування якостей холеричного типу темпераменту проявляють агресивність і у конфліктних ситуаціях. Діти, які виявили низький рівень проявів агресивної поведінки, притаманний поведінковий стиль у конфліктних ситуаціях уникання, поступливість, співробітництво, компроміс. Таким чином, на основі прове?/p>