Вплив занять спортом на психічні функції студентів
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
спрямовані на вирішення конкретних задач. Дії - це те, за допомогою чого досягається результат діяльності. У фізичній культурі і спорті дії як основний засіб досягнення мети називаються фізичними вправами.
Продуктом (результатом) діяльності у фізичному вихованні є оздоровчий і освітній ефект від занять фізичними вправами. У спорті - спортивне досягнення, результат спортивних дій, виконуваних спортсменом на тренуваннях і змаганнях.
Необхідно враховувати і той факт, що функціональна організація дій спортсменів (їх діяльність) одночасно містить:
1) дії, спрямовані на підготовку організму до фізичних і психологічних навантажень, розвиток і удосконалювання технічних умінь і навичок, розвиток і формування особистісних якостей, умінь і властивостей (тренувальний тип діяльності);
2) дії, спрямовані на досягнення цілей спортивної діяльності (змагальний тип діяльності).
Усе це дає можливість виділити ряд психологічних особливостей спорту як специфічного виду діяльності.
Психологічні особливості тренувальної діяльності:
-навчання і виховання, спрямовані на розвиток особистості спортсмена;
-удосконалювання психологічних процесів і властивостей особистості;
-адаптація до зростаючих фізичних і психологічних навантажень;
-систематичне підвищення раніше досягнутого і звичним рівням фізичного і психічного розвитку (подолання самого себе);
-вироблення жорсткої дисципліни, режиму життя розвязуваним задачам;
-відношення спортсмена до тренувальної діяльності і досконалість його системи мотивації;
-наявність специфічного спілкування: 1) із тренером, що прагне спонукати спортсмена до обємної і якісної роботи (часто на межі можливостей); 2) з товаришами, що часто виступають у ролі суперників або конкурентів;
-наявність психічної напруги, що за певних умов може привести до психічної перенапруги.
Психологічні особливості змагальної діяльності:
-змагання має стимулюючий вплив;
-під час участі в змаганнях у спортсмена присутнє прагнення до перемоги або до поліпшення результативності виступу;
-змагання впливають на статус спортсмена в суспільстві, включаються в оцінку життєвих досягнень. Вони завжди соціально значимі, їх результати одержують широку суспільну популярність і оцінку;
-результати змагань особисто значимі для спортсменів, служать перевіркою правильності або неправильності обраного шляху і доцільності витрат часу і зусиль;
-змагання - це специфічний фактор, що створює екстраординарні емоційно-вольові стани, які впливають (позитивно або негативно) на процес і результат діяльності спортсмена.
1.2 Психологічна систематика видів спорту
Сучасний спорт різноманітний. Різноманіття його виражається:
1) у великій кількості видів спорту;
2) у великій кількості змагальних вправ, що входять в окремі види спорту;
3) у винятковій розмаїтості змістовної і процесуальної сторони спортивної діяльності (біомеханічні, енергетичні, середовищні і психологічні особливості).
Для організації психологічного аналізу спортивної діяльності прийнято групувати усі види спорту і змагальні вправ [15].
Найбільш раціональна систематика видів і змагальних вправ у спорті, розроблена Т.Т.Джамгаровим.
Пропонуючи свою систематику, автор використовував незалежні від виду спорту положення, що виражають характер взаємодії спортсменів у процесі змагальної діяльності, при цьому головною метою було розглянути взаємодії, регламентовані відповідними правилами змагань. Дослідження показали, що конкретні форми взаємодії спортсменів залежать від особливостей виду спорту, і це визначає, головним чином, психологічну специфіку. Існує дві основні форми взаємодії: 1) стосовно супротивника - протиборство; 2) стосовно партнерів - взаємодія.
Протиборство характеризується наявністю прямого або непрямого психологічного (може бути, і фізичного) контакту між спортсменами і відрізняється конфліктністю взаємин. Воно може мати різний ступінь гостроти, що залежить від особливостей спорту, значимості змагань і індивідуально-психологічних особливостей спортсменів-учасників.
Взаємодія партнерів протікає як співробітництво, взаємна допомога, підтримка, узгодження і координація спільних зусиль.
Ефективність взаємодії залежить від умінь і навичок взаємодії, згуртованості, психологічного клімату команди, сумісності й ін.
Ці дві основні форми взаємодії спортсменів, які змагаються, склали основу для визначення критеріїв систематики Т.Т.Джамгарова, що зводяться до наступного:
протиборство супротивників: безпосереднє (при твердому, нежорсткому, умовному фізичному контакті) і опосередковане (при відсутності фізичного контакту). Обовязкова умова - наявність психічного контакту;
взаємодія партнерів: при взаємозалежних діях, при спільно синергічних діях, при спільно-послідовних діях і при спільно-індивідуальних діях [15].
У результаті розробки систематики різноманіття видів спорту було зведено до девяти груп. Види спорту, віднесені до однієї групи, дійсно мають багато загального в психологічному відношенні, незважаючи на розходження за іншими показниками.
Наприклад, для видів спорту девятої групи характерна односпрямована психічна активність. Психічна структура змагальної діяльності гімнаста, стрибуна з трампліна на лижах і слаломіста містить у собі: максимальну концентрацію уваги, настроювання перед виходом на старт, прийоми ?/p>