Внутрiшньоутробна гiпоксiя. Асфiксiя новонароджених. Респiраторний дистрес-синдром. Гемолiтична хвороба новонароджених. Затримка внутрiшньоутробного розвитку

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ: Внутрiшньоутробна гiпоксiя. Асфiксiя новонароджених. Респiраторний дистрес-синдром. Гемолiтична хвороба новонароджених. Затримка внутрiшньоутробного розвитку

1 Внутрiшньоутробна гiпоксiя. Асфiксiя новонароджених. Респiраторний дистрес-синдром

Гiпоксiя плода

Гiпоксiя плода це патологiчний стан, що виникаСФ у вiдповiдь на обмежене постачання кисню внаслiдок гострого або хронiчного порушення матково-плацентарного кровообiгу та гiпоксiСЧ вагiтноСЧ.

В акушерськiй практицi видiляють такi типи гiпоксiСЧ:

  1. гiпоксичну гiпоксiю, яка трапляСФться при вагiтностi та пологах, ускладнених серцево-судинною або легеневою патологiСФю з дихальною недостатнiстю;
  2. гемiчну гiпоксiю, при якiй знижуСФться киснева СФмкiсть кровi внаслiдок зменшення в нiй кiлькостi гемоглобiну, його руйнування (анемiчна форма) або iнактивацiСЧ (токсична форма);
  3. циркуляторну гiпоксiю, при якiй кисень не надходить до тканин у достатнiй кiлькостi внаслiдок порушення кровообiгу, особливо В системi мiкроциркуляцiСЧ, при цьому окремо вiдрiзняють iшемiчну та застiйну форми;

4)гiстотоксичну, або тканинну, гiпоксiю порушення в системiутилiзацiСЧ кисню, що зумовлено зниженням кiлькостi або активностiдихальних ензимiв, порушенням водно-електролiтного балансу, розСФднанням процесiв окислення та фосфорилювання.

Видiляють також антенатальну, iнтранатальну та змiшану гiпоксiю, коли асфiксiя розвиваСФться на фонi внутрiшньоутробного кисневого голодування.

До патологiчних станiв, що призводять до антенатальноСЧ гiпоксiСЧ, вiдносять такi:

  1. Захворювання матерi, що спричинюють гiпоксiю в неСЧ та зменшують надходження кисню до плода. Серед них хронiчнi захворювання дихальноСЧ, серцево-судинноСЧ систем, зокрема гiпертонiчна хвороба, декомпенсацiя вад серця, ендокриннi захворювання (наприклад цукровий дiабет), пiСФло- та гломерулонефрити, кровотечi, тяжка анемiя, рiзноманiтнi iнфекцiСЧ у IIIII триместрi вагiтностi та iнтоксикацiСЧ (курiння, негативнi фактори навколишнього середовища тощо).
  2. Порушення матково-плацентарного кровообiгу: пiзнi гестози вагiтних, переношування, загроза переривання вагiтностi, плаценти-ти рiзноманiтноСЧ етiологiСЧ.

До факторiв iнтранатальноСЧ гiпоксiСЧ вiдносять:

  1. Порушення плацентарно-плодового (пуповинного) кровообiгу: справжнi СЧСЧ вузли, стиснення, туге обвиття пуповини навколо шиСЧ та iнших частин тiла, натягування короткоСЧ пуповини, випадiння СЧСЧ петель, притискування петель до стiнок пологових шляхiв, розрив судин пуповини в разi оболонкового СЧх прикрiплення.
  2. Порушення обмiну газiв через плаценту: передчасне повне та неповне вiдшарування нормально розташованоСЧ плаценти, СЧСЧ передле-жання.
  3. Неадекватна гемоперфузiя материнськоСЧ частини плаценти: надмiрно сильна, слабка або дискоординована пологова дiяльнiсть, без водний промiжок бiльше нiж 24 год, стрiмкi пологи (менше нiж 4 год у жiнок, якi народжують вперше, та 2 год у жiнок, якi народжують повторно), артерiальна гiпотензiя або гiпертензiя в матерi.
  4. Погiршення оксигенацiСЧ кровi в матерi: серцева та дихальна недо статнiсть, гостра гiпоксiя в матерi, шок, анемiя тощо.
  5. Недостатнiсть дихальних зусиль новонародженого: антенатальне ураження головного мозку, вродженi вади розвитку легень, вплин медикаментозноСЧ терапiСЧ матерi (зокрема анальгетикiв або наркозу) тощо.

Важливе значення мають тазовi та iншi аномальнi передлежання пло да, передчаснi пологи, неправильне вставлення голiвки, невiдповiднiсть СЧСЧ розмiрiв до розмiрiв малого таза матерi, застосування вакуум-екстрак тора, акушерських засобiв у пологах, операцiя кесаревого розтину (пла-нова та термiнова).

Асфiксiя новонароджених

Асфiксiя новонароджених патологiчний стан, який виникае внаслiдок гiпоксiСЧ та гiперкапнiСЧ плода в анте- або iнтрацатальний перiод i характеризуСФться порушенням функцiСЧ життСФво важливих органiв та систем у дитини пiсля народження. Найважливiшими бiохiмiчними проявами асфiксiСЧ СФ гiпоксемiя, гiперкапнiя та патологiчний ацидоз. Внаслiдок цього в дiтей виникають значнi змiни в газообмiнi, гемокардiодинамiцi, гемостазi, iмунному статусi, обмiнiречо-iшн, у центральнiй нервовiй системi, легенях, нирках, травному трактi тощо. За тривалiстю дiСЧ розрiзняють хронiчну та гостру гiпоксiю, а з урахуванням перiоду СЧСЧ розвитку антенатальну й iнтранатальну; часто трапляСФться СЧх поСФднання. Антенатальна гiпоксiя частiше буваСФ хронiчною, а iнтранатальна гострою.

Постнатальна гiпоксiя обумовлена ураженням однiСФСЧ або декiлькох ланок системи транспорту кисню. Патологiя першого СЧСЧ компонента дихального повязана з легеневими факторами, до яких належать: вади розвитку дихальних шляхiв, внутрiшньоутробна пневмонiя, ас-пiрацiйний синдром, пневмоторакс, хвороба гiалiнових мембран, Незрiлiсть легень у недоношених дiтей (синдром ВiльсонаМiкiтi), крововиливи в легеневу тканину. Позалегеневi фактори включають итрезiю трахеСЧ, мязову гiпотонiю, ураження центральноСЧ нервовоСЧ системи, вродженi вади серця, при яких розвиваСФться легенева гiпертензiя та набряк легень.

Циркуляторна гiпоксiя в постнатальний перiод може бути також повязана з первинним ураженням серця i судин та екстракардiаль-ними