Внутрiшньоутробна гiпоксiя. Асфiксiя новонароджених. Респiраторний дистрес-синдром. Гемолiтична хвороба новонароджених. Затримка внутрiшньоутробного розвитку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
факторами. Первиннi ураження серцево-судинного русла iключають вади серця, ендокардiальний фiброеластоз, мiокардити, транспозицiю великих судин, коарктацiю аорти та стеноз легеневого стовбура, дисфункцiю синусового вузла та iншi серцевi аритмiСЧ. Вкстракардiальнi розлади кровообiгу обумовленi порушенням балансу електролiтiв, пiдвищеною вязкiстю кровi, недостатнiстю надниркових залоз, що призводить до артерiальноСЧ гiпотензiСЧ та гiпоперфузiСЧ, ГРЖпоксемiчного ураження судиноруховоСЧ функцiСЧ.
Гемiчнi варiанти постнатальноСЧ гiпоксiСЧ виникають при анемiях, у дiтей з гемолiтичною хворобою, при вроджених та медикаментозних Гемоглобiнопатiях.
Гiстотоксична киснева недостатнiсть у новонароджених дiтей обумовлена депресiСФю сукцинатдегiдрогенази, гамма-глiцерофосфату, Ксибутирату i глутамату, якi беруть участь в аеробному метаболiзмi клiтин.
Первинна реанiмацiя новонароджених
Вiд своСФчасностi та якостi проведення реанiмацiйних заходiв у пологовiй залi суттСФво залежить рiвень смертностi та iнвалiдизацiСЧ новонароджених, що перебувають у станi асфiксiСЧ.
У проведеннi реанiмацiйних заходiв необхiдна участь двох, а в деяких випадках трьох фахiвцiв одночасно.
Неонатолог повинен бути присутнiй у пологовiй залi при всiх пологах. Пiдiбрати, змонтувати i перевiрити функцiонування реанiмацiйного обладнання необхiдно перед кожними пологами, оскiльки народження немовляти в станi асфiксiСЧ може виявитись непередбаченим.
Реанiмацiйнi заходи пiсля народження дитини (проводять залежно вiд наявностi меконiю в амнiотичнiй рiдинi).
1.У разi вiдсутностi в амнiотичнiй рiдинi часток меконiю:
- помiстити новонародженого пiд джерело променевого тепла;
- швидкими промокальними рухами через пелюшку висушити його шкiру;
- вiдкинути вологу пелюшку;
- забезпечити максимальну прохiднiсть дихальних шляхiв: положення на спинi з дещо вiдкинутою назад голiвкою (це положення краще фiксуСФться пiдкладеним пiд плечi валиком);
- вiдсмоктати вмiст спочатку з рота, а потiм з носових ходiв;
- якщо спонтанне дихання не зявилося провести тактильну стимуляцiю. ВиконуСФться один з трьох методiв, який повторюСФться не бiльше нiж 2 рази: подразнення пiдошви, легкi удари по пятцi, подразнення шкiри вздовж хребта. Багаторазове СЧх повторення недоцiльне, оскiльки успiху воно не даСФ, але призводить до втрати дорогоцiнного часу. ЗабороняСФться бризкати на дитину холодною або гаря чою водою, давати струмiнь кисню на обличчя, стискати грудну клiтку, бити по сiдницях.
2.У разi наявностi в амнiотичнiй рiдинi часток меконiю, тобто примеконiальнiй аспiрацiСЧ:
- пiсля народження голiвки акушерка вiдсмоктуСФ вмiст iз верхнiх дихальних шляхiв дитини;
- новонародженого розмiщують пiд джерелом променевого тепла i
- не витрачаючи часу на обсушування, надають положення на спинi iз трохи вiдкинутою голiвкою за допомогою валика пiд плечима;
- проводять iнтубацiю трахеСЧ;
- повторно вiдсмоктують вмiст iз верхнiх дихальних шляхiв;
- вiдсмоктують вмiст iз трахеобронхiального дерева безпосередньо через iнтубацiйну трубку (без застосування катетера).
Якщо в iнтубацiйнiй трубцi пiсля вiдсмоктування СФ залишки м конiю, iнтубацiю i вiдсмоктування повторюють. Лаваж трахеоброи хiального дерева не проводять, щоб не вимити сурфактант.
Усi пiдготовчi заходи необхiдно виконати не бiльше як за 20 бi Пiсля цього проводять першу оцiнку стану дитини. Оцiнку за шкя лою Апгар проводять наприкiнцi 1-СЧ та 5-СЧ хвилин для визначення ефективностi реанiмацiйних заходiв.
Оцiнка дихання. За наявностi спонтанного дихання проводять оцiи* ку частоти серцевих скорочень. Якщо спонтанне дихання вiдсутне( розпочинають штучну вентиляцiю легень 90100 % киснем черм мiшок i маску. Ефективнiсть вентиляцiСЧ визначають за рухом грудноСЧ клiтки та даними аускультацiСЧ. Першi 23 вдихи виконують iз тиском на вдиху 1520 см водного стовпчика i частотою 2040 за 1 хв. Проведення штучноСЧ вентиляцiСЧ протягом бiльше нiж 2 хв потребуСФ введення орогастрального зонда для запобiгання роздуванню шлунка газом i регургiтацiСЧ. Вводять зонд на глибину, що дорiвнюСФ вiдстанi вiд перенiсся до вушноСЧ часточки i вiд вушноСЧ часточки до надчеревноСЧ дiлянки. Пiсля введення зонда вiдсмоктують шприцом газ iз шлунка, зонд залишають вiдкритим i фiксують лейкопластиром до щоки. Штучну вентиляцiю продовжують, залишаючи введений зонд. Пiсля 1530 с штучноСЧ вентиляцiСЧ дають чергову оцiнку стану дитини, визначають частоту серцевих скорочень. Пiдрахунок частоти серцевих скорочень ведеться протягом 6 с i множиться на 10. Вентиляцiю пiд час пiдрахунку зупиняють.
Оцiнка частоти серцевих скорочень:
1.Якщо частота серцевих скорочень бiльша нiж 100 за 1 хв:
- при наявностi спонтанного дихання припиняють вентиляцiю й оцiнюють колiр шкiри;
- при вiдсутностi спонтанного дихання продовжують штучну вентиляцiю до його появи.
- Якщо частота серцевих скорочень вiд 60 до 100 за 1 хв i зростаСФ, Проводять штучну вентиляцiю легень незалежно вiд наявностi спонтанного дихання.
- Якщо частота серцевих скорочень вiд 60 до 100 за 1 хв i не зростаСФ, продовжити штучну вентиляцiю легень i розпочати закритий масаж серця (при частотi серцевих скорочень менше нiж 80 за 1 хв).
- Якщо частота серцевих скорочень менша нiж 60 за 1 хв, проводять штучну вентиляцiю легень i закритий масаж серця.
Контроль частоти серцевих скорочень проводять через 1015 с, доки вона не буде бiльшою нiж 100 з?/p>