Військо княжих часів: підготовка до війни
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?енням та степовими союзниками, могло доходити навіть до 50000. Але тяжко-озбройні сили, що вирішували битву (дружина й оружники), мабуть, ніколи не виходили поза число кількох тисяч.
Полки
Військо поділялося на полки. Слово полк мало кілька різних значінь. Найчастіше воно означало військо взагалі: за мною йде полк із князем без числа; розмірили місце між обома полками (військами); врадили не йти полком з ними битися, але припустити їх до себе. Дальше полк означав похід або бій: на полку тому з Мстиславом ми не були; говорять, що киян одних загинуло на тому полку (у бою на Калці) 10000. Та під полком розуміли и народне ополчення у протилежносте до дружини: Ізяслав звелів нарядити дружину з полків, а полків не рухати. Нарешті, полк означав відділ війська: Ізяслав післав до всіх своїх полків, кажучи: дивіться ж, на мій полк, коли піде мій полк, тоді йдіть і ви; Ярослав вислав на підмогу Мстиславові Ізяславичеві галицьких полків пять.
Полк за княжих часів не мав якогось постійного, означеного числа воївників, був це відділ війська взагалі, раз більший, то знов менший. Літописи означують це словами: сильний полк, великий полк і под. На жаль, ніде не стрічаємо докладних чисел, із яких можна би зміркувати, кілько людей полк міг у собі містити. Як літописець подає якесь число війська, то не зазначає, що це один полк, чи більше, а говорить загально про дружину, військо й под. Пересічну величину полку можемо означити тільки на основі двох літописних згадок про чужоземні війська на Україні, а саме половців і угрів. Під 1097. р. читаємо, що половецький хан Боняк під Перемишлем упорядкував своє військо, а було Давидового війська 100, а в нього самого 300, і розділив на три полки отже половецький полк мав 100 людей. Під 1152. р. літописець говорить, що угорський король привів до Галичини 73 полки. З іншого місця знаємо, що в тих роках угорський король висилав на Україну 10000 війська, отже угорський полк мав яких 140 людей.
Можна здогадуватися, що й українські полки з того часу були таксамо великі, мали по сто до двісті людей. І дійсно такі невеликі відділи стрічаємо в різних походах: як сказано вище, князь Давид Ізяславич під Перемишлем 1097. р. мав 100 вояків; 1152. р. при Василеві Юрієвичеві було 50 люда дружини; 1172. р. князь Михалко йшов у похід зі 100 переяславцями; 1186. р. князь Всеволод висилає на підмогу 300 людей дружини.
Полки мали звичайно назву від імен князів, полки Ізяславові, рідше від земель полк київський, полки галицькі.
Полк міг поділятися на менші частини. В бою під Перемишлем хан Боняк поділив був своє військо спершу на три полки по 100 людей, потім іще сам розділив на дві частини, по 50 на сторону. Одна така пятидесятка під проводом Алтунапи кинулася як-стій на угрів. Самі угри були поділені на заступи. Може, заступ означав пів сотні? Але ніде більше цього терміну не стрічаємо.
На які великі частини поділявся полк, це можна б виснувати В кількосте прапорів та труб і бубнів. В 1216. р. в війську князя Юрія стягів було 13, труб і бубнів 60; в війську Ярослава стягів 17, труб і бубнів 40. Можна б здогадуватися, що кожний полк мав свій стяг, бубни ж і труби були теж у менших відділах частинах полка. На один прапор приходить середньо 24 труби або бубни.
В Галичині в ХІН. в. стяг означав також відділ війська Про це можна доміркуватися з одного місця літопису 1231. р.: Данило подивився сюди й туди й побачив, що стяг Василька стоїть, добре бореться й угрів жене. Видко, від назви прапору почали звати стягом відділ війська, так як пізніше хоругва означала і прапор і військову частину.
Військові відзнаки
Із відзнак війська з того часу знаємо прапори, труби та бубни.
Прапор називався стяг або хоругва. Першої назви вживали від найдавніших часів вона скандинавського походження (означає дрюк); друга назва появилася в Галичині в XIII ст. і теж повстала під чужим впливом (з готського чи монгольського)
Як виглядали тодішні прапори про це знаємо зі старовинних картин (Кеніґсберґського літопису й Житія Бориса та Гліба), де зображене княже військо. Всі рисунки прапорів подібні одні до одних. При кінці дрючка привішене полотно трикутної форми, досить довге; на деяких прапорах є якісь знаки, напр. зорі, місяць. Але переважно вони були без таких знаків. На вершку дрючка було вістря списа або , півмісяць, а під ним китиця кінського волосіння. В описі бою 1169. р. згадано, що вороги здерли стягову чілку, може, це волосіння і звалося чілка. На печаті галицького короля Юрія зображений їздець із прапором. Тут полотно прикріплене на дрючку трохи нижче і, здається, воно простокутне. і поділене на три частини.
Княжі прапори відзначалися один від одного хоч барвою, хоч усякими іншими відзнаками, бо по них пізнавали, чиє котре військо. Де побачимо твій стяг, там і ми з тобою готові йти, казали до Ізяслава Мстиславича 1146 р. кияни. Князі Юрієвичі 1149 р. побачили стяги батька свого.
Не раз князі вживали прапорів, щоб перехитрити ворога. Так 1096 р. князь Мстислав одному із своїх полків дав прапор Володимира Мономаха, і це зробило велике вражіння на ворогів: як побачив Олег стяг Володимира, страх спав на нього.... Так само Ізяслав Мстиславич 1153. р. піддурив галичан: поставив стяги галицькі, і пішли галичани під свої стяги і він узяв силу бранців.
На початку бою стяг підіймали над військом, це був урочистий знак, що битва починається. Ц?/p>