Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?ховувати любов до природи та екологічну культуру.
Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.
Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця Головоногі молюски.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
План уроку
Етап.Час.Форми і методи діяльності вчителя.Результати.розминка.1хв.Психологічна вправа.Створення сприятливого настрою на уроці.Актуалізація опорних знань.3хв.Розвязування біологічних задач.Налаштування на активну роботу на уроці, розвиток мислення, актуалізація опорних знань.3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.2хв.Прийом ЗацікавЗацікавлення учнів у вивчені нової теми.4.Вивчення нового матеріалу30хв.Пояснення вчителя, повідомлення учнів (завдання випереджаючого характеру). Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток логічного мислення, виховання любові до природи, екологічної культури, розвиток пізнавального інтересу.5.Рефлексія.7хв.Складання схем-опор.Закріплення вивченого на уроці.6. Підсумки узагальнювання.5 хв.Робота за алгоритмомРозвивати вміння узагальнювати і робити висновки.7. Оцінювання.1хв.Оцінювання і його мотивація.Усвідомлення учнями власного рівня знань, заохочення навчальної діяльності учнів.8. Повідомлення домашнього завдання.1хв.Диференційоване домашнє завдання.Краще засвоєння знань учнями з різним рівнем навчальних можливостей.
Хід роботи:
Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.
2.Біологічна задача: опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.
3. Інтерактивний метод Зацікав.
Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку, якщо не хотіли, то з допомогою вчителя.
4.У формі бесіди з учнями розглядаємо особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків.
Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, я к повязані вони зі способом життя? Чому їх вважаю найбільш розвиненими безхребетними тваринами?
Особливості будови тіла й життєдіяльності. Тіло кальмара складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець - видозмінена передня частина ноги кальмара. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими - їх щупальця-ноги дійсно розташовані на голові.
На голові кальмара розміщені також рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око може стежити за своїм обєктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар-хижак. Наздогнавши здобич, він охоплює її щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.
За головою розташований тулуб - мязовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні органи кальмара, окрім зябер, розташовані в мішечку, який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою лійкоподібного сифона - видозміненою задньою частиною молюска. Широкий кінець сифона відкривається в мантійну порожнину, а вузький -у воду. Пригадаймо, що таке реактивний рух. Він характерний головоногим молюскам.
Мантійний мішок та сифон є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через щілину між сифоном і мантією воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує мязи тулуба і викидає через сифон воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Так, убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км./год. і навіть вистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.
Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи з сифону струмінь води, каракатиця спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.
Є в головоногих і третій спосіб руху - за допомогою щупалець. Восьминіг не тільки ходить ними по дну, але й плазує по підводних скелях.
Щупальця головоногих мязисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок(а в кальмара є ще гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися з них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг засовує креветку до рота і в той самий час під каменями шукає наступну жертву, чешеться і прибирає в нірці, вигрібаючи з неї недоїдки. Щупальця беруть участь і в запліднені: за їх допомогою однієї з ?/p>