Вервольф - ставка Гітлера під Вінницею

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

?чі привернути місцеве населення на бік Німеччини, пропонував відносно ліберальну політику на захоплених територіях СРСР. Щодо України він планував створення маріонеткового уряду залежного від Німеччини, певні послаблення щодо культурних запитів українців.2

Це підштовхувало націоналістичні сили хоч якось згуртувати творчих працівників на базі української націоналістичної ідеї і налагодити культурне життя, передусім навчання в школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Ініціатива обєднання таких сил походила від похідних груп ОУН (мельниківців). Саме вони прагнули пожвавити національне громадсько-політичне життя в місті під своєю егідою. Так, один з керівників ОУН на Вінниччині Валерій Коцюбинський декілька раз приїздив у село Гавришівку Вінницького району і говорив про те, що школа нового зразку повинна виховувати дітей у дусі українського націоналізму.1

У середині вересня 1941 року з ініціативи професора літератури Бєлінського Д.М. та начальника обласного відділу освіти проф. Серафімовича В.О. був відкритий Вінницький Педагогічний інститут. Він знаходився на вулиці Івана Богуна (до війни Володарського). Для студентів були складені нові навчальні плани та програми на зразок німецької та чеської системи вищої школи. 1 жовтня 1941 року дирекція інституту оголосили про початок роботи заочного відділення у складі трьох факультетів: мовно-літературного, історичного та фізико-математичного. Всі студенти заочники м. Вінниці повинні були зареєструватися в інституті, щоб продовжити навчання.

Одночасно проводився набір на 1 курс згаданих факультетів. Абітурієнти для вступу повинні були подати заяву про вступ, довідку про освіту та 2 фотокартки. Після чого вони складали іспити. На мовно-літературний факультет - з німецької мови, української мови та літератури, на фізико-математичний - з фізики та математики, на історичний - з української мови ті літератури і історії.

На 11 січня 1942 року в інституті навчалося 525 студентів: на мовно-літературному факультеті - 200 студентів, на історичному - 85 осіб, на фізико-математичному - 40, на старші курси було зараховано 200 осіб. В інституті функціонували курси по підготовці викладачів німецької мови для середньої школи, на яких навчалися 300 осіб. Для студентів працювали книгосховище та бібліотека. Під час підготовки до зимової навчально-залікової сесії викладачі вінницького інституту надавали консультації для студентів з історії України (проф. Кондратенко), німецької мови (проф. Пржебишівська), укр. мови (проф. Олександрович), укр.. літератури (проф. Мудрик), теорії літератури (проф. Зелінський), світової літератури (проф. Лукашевич), історії (проф. Жук), психології і педагогіки (проф. Гаслий), елементарної математики та економічної геометрії (проф. Мельник), фізики та вищої математики (проф. Фелікс).1

У лютому 1942 року з дозволу Генерального комісара України Е.Коха відбулося відкриття Вінницького медичного інституту. На церемонії відкриття вузу були присутні: керівник відділу охорони здоровя генеральної округи, та державний радник, та комісар м. Вінниці Маргенфельд. Очолив інститут проф. Замятій. Навчання в інституті розпочиналось з 15 лютого 1942 року, правда, лише на 5 курсі, на якому навчалося 86 студентів.

Така увага окупантів до медичного інститут була не випадковою. Справа в тому, що в регіоні на той час поширювалася епідемія висипного тифу, яким нерідко хворіли німецькі солдати.

В липні 1942 року дирекція інституту повідомляла, що в 1942-1943 навчальному році розпочнеться навчання студентів І і IV курсів. Вступники складали іспити з хімії, фізики, української та німецької мови. 21 вересня 1942 року відбувся випуск студентів 5-го курсу, які закінчили навчання і склали державні іспити. Закінчило інститут 84 студенти. Випускники отримали диплом нового зразку, який був надрукований трьома мовами: українською, російською, німецькою. На титульній сторінці диплому вказувалося, що даній особі надається кваліфікація лікаря. Диплом, стверджувався підписами та печаткою німецького зразка. На звороті диплому перераховувалися всі прослухані теоретичні курси і виконанні практичні заняття за час навчання в медичному інституті.

В інституті навчалися не тільки студенти Вінницької області. Два студенти були з м. Воронежа, по одному з Нової-Ушиці, Камянець-Подільської області, Володар-Волинського та Бердичівського р-нів Житомирської області.1

У 1942 року на базі медичного інституту був відкритий медичний технікум у складі трьох відділів: фельдшерського, акушерського та зуболікарського з терміном навчання три роки. На фельдшерський та акушерський відділи приймали особи, що мали освіту не менше 7 класів, а на зуболікарський відділ не менше 9 класів середньої школи. Перший семестр навчання закінчився іспитами, які проходили з 20 грудня до 30 січня 1943 року успішність студентів була досить високою. Незадовільні оцінки мали всього 2,5% студентів від загальної кількості. Студенти зубної терапії допускались до практики тільки тоді, коли середній бал був не менше чотирьох. В листопаді 1942 року обговорювалось питання про переведення у Вінницю і обєднання з зуболікарським відділом медичного технікуму зуболікарської школи з м.Житомира, але ця ідея не була втілена у життя.

Загалом на кінець 1942року у технікумах Вінниччини навчалося 943 студенти: в фармацевтичному - 244, медичному - 350, енергетичному - 195, будівельному - 154. Всі навчальні заклади були забезпечені приміщеннями, мали достатньо устатковані кабінети та забезпече?/p>