Geum.ru
Главная / Категории / Типы работ

Вегетативнi дисфункцii. Первиннi та вториннi iмунодефiцитнi стани

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение




МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ: Вегетативнi дисфункцii.

Первиннi та вториннi iмунодефiцитнi стани

1 Вегетативнi дисфункцii

Сучасна класифiкацiя вегетативних дисфункцiй

I.Клiнiко-патогенетичнi форми.

  1. Нейроциркуляторна дисфункцiя.
  2. Вегетативно-судинна дисфункцiя:
  3. за кардiальним типом;
  4. за васкулярним типом (гiпертензивним або гiпотензивним).
  5. Вегетативно-вiiеральна дисфункцiя.
  6. Пароксизмальна вегетативна недостатнiсть:
  7. генералiзована форма (вагоiнсулярнi, симпато-адреналовi або змiшанi кризи);
  8. локалiзована форма (церебральний, кардiальний, абдомiнальнiй тощо).

II.Рiвень ураження.

  1. Надсегментарний (центральний).
  2. Сегментарний (периферичний).

Характеристика вегетативного гомеостазу

Серед етiопатогенетичних факторiв розрiзняють:

  1. спадкову схильнiсть;
  2. перинатальнi фактори (гiпоксiя, внутрiшньочерепна гiпертензiя);
  3. ювенiльну вегетативну дисфункцiю, зумовлену гормональним дисбалансом у пре- i пубертатний перiод дитинства;
  4. стрес-емоцiйну вегетативну дисфункцiю, повязану з психоемоцiйним i фiзичним перенапруженням, гострим i хронiчним стресом;
  5. iнтоксикацiйну вегетативну дисфункцiю, зумовлену впливом вогнищ хронiчноi iнфекцii, соматичних i iнфекцiйних захворювань на вегетативнi структури, якi регулюють серцеву дiяльнiсть.

Дослiдження стану вегетативноi нервовоi системи за допомогою клiнортостатичноi проби та кардiоiнтервалографй

Для оцiнки вегетативного забезпечення дiяльностi проводять клiнортостатичну пробу: оцiнюють частоту серцевих скорочень i ар терiальний тиск у горизонтальному положеннi, потiм пiд час переходу у вертикальне, щохвилини протягом 10 хв. Нормальна реакцiя на клiнортостатичну пробу визначаСФться вiдсутнiстю скарг, пiдвищенням частоти серцевих скорочень на 2040 % вiд початковоi, збiльшенням систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску не бiльше нiж на 515 % (залежно вiд початкового). Зниження пульсового тиску в процесi ортостатичноi проби не перевищуСФ 50 % . На 34-й хвилинi дослiдження показники в практично здорових дiтей повертаються до вихiдних цифр.

Видiляють 5 патологiчних варiантiв клiнортостатичноi проби: з надмiрним включенням симпато-адреналовоi системи (гiперсимпати-котонiчний), з недостатнiм включенням симпато-адреналовоi системи (асимпатикотонiчний, гiпердiастолiчний), змiшанi варiанти (сим-пато-астенiчний, астеносимпатичний).

Гiперсимпатикотонiчний бiльш рiзке пiдвищення систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску i пульсу, серцевий iндекс також зростаСФ, обличчя червонiСФ, хворий скаржиться на вiдчуття жару в головi (вiдображення гiперадаптацii, повязаноi з порушенням нервовоi регуляцii).

Гiпердiастолiчний iзольоване надмiрне пiдвищення дiастолiчного артерiального тиску при систолiчному, що не змiнюСФться чи навiть зменшуСФться, значно зменшуСФться пульсовий тиск i компенсаторно збiльшуСФться частота серцевих скорочень (найбiльш дезадап* тивний варiант клiнортостатичноi проби).

Асимпатикотонiчний знижуСФться серцевий iндекс, систолiчний i дiастолiчний артерiальний тиск не змiнюСФться або рiзко знижуСФть* ся, частота серцевих скорочень може залишатися нормальною або при зниженнi пульсового тиску бiльше нiж на 50 % компенсаторне збiльшуватися (при значному зниженнi систолiчного артерiального тиску можлива непритомнiсть).

Симпато астенiчний вiдразу пiсля переходу у вертикальне положення вiдзначаСФться нормальна або навiть гiперсимпатикотонiчна реакцiя, потiм на 36-й хвилинi вiдзначаСФться виражене зниження систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску, частота серцевих скорочень зростаСФ до 100 %, при цьому часто вiдзначаСФться рiзка блiдiсть, холодний пiт, запаморочення, колапс.

Астеносимпатичний у першi хвилини ортостазу вiдзначають рiзке зниження систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску, рiзке збiльшення частоти серцевих скорочень, потiм виникаСФ гiперсимпатикотонiчна реакцiя, внаслiдок якоi артерiальний тиск повертаСФться до початкового рiвня або вище (такий варiант вiдзначений у 23 % дiтей з пролапсом мiтрального клапана).

За показниками хвилинного обСФму гiперсимпатикотонiчний (i частково астеносимпатичний) варiант клiнортостатичноi проби вiдповiдаСФ надмiрному, а iншi недостатньому вегетативному забезпеченню.

Для оцiнки стану вегетативноi нервовоi системи найбiльш iнформативною СФ кардiоiнтервалографiя дослiдження синусового серцевого ритму й оцiнка його сучасними прийомами математичного аналiзу. Для вивчення статистичних параметрiв ритму серця досить 100 кардiоциклiв, аналiз краще проводити у II стандартному вiдведеннi. Розраховують такi показники: Мо мода значення кардiоiнтерва-лу, який зустрiчаСФться найчастiше, характеризуСФ гуморальний канал регуляцii i рiвень функцiонування системи; AM о амплiтуда моди число значень iнтервалiв, вiдповiдних модi й виражене у вiдсотках загального числа кардiоциклiв масиву, визначаСФ стан активностi симпатичноi частини вегетативноi нервовоi системи; АХ варiацiйний розмах рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значеннями довжини iнтервалiв RR у даному масивi кардiоциклiв, вiдображаСФ рiвень активностi парасимпа?/p>