Geum.ru

Вегетативнi дисфункцii. Первиннi та вториннi iмунодефiцитнi стани

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

ми; . II ступiнь зниження показника на 3460 % вiд вiковоi норми; III ступiнь зниження показника на 61100 % вiд вiковоi норми.

Класифiкацiя первинних iмунодефiцитних станiв (за даними Д.В. Стефанi, Ю.РД. ВСФльтiщева)

  1. Агаммаглобулiнемiя, хвороба Брутона.
  2. Дисгаммаглобулiнемiя:

а)загальна варiабельна гiпогаммаглобулiнемiя;

б)селективний дефiцит IgA;

в)дефiцит IgG i IgA зi збiльшенням синтезу IgM (гiпер-М-синдром);

г)дефiцит пiдкласiв IgG (вiдсутнiсть IgG1? IgG2, IgG3, IgG4 зi збiльшенням рiвня IgM або без нього).

II.Недостатнiсть клiтинних iмунологiчних реакцiй (системи Т-лiмфоцитiв).

1.Лiмфоцитарна дисгенезiя (синдром Незелофа, французький тип

iмунодефiцитного стану).

2.Гiпоплазiя загруднинноi та прищитоподiбних залоз (синдром Дi Джорджа).

III.Комбiнованi iмунодефiцитнi стани.

  1. Ретикулярна дисгенезiя.
  2. Спадковий алiмфоцитоз, лiмфоцитофтиз (швейцарський тип iмунодефiцитного стану).
  3. Синдром голих лiмфоцитiв.
  4. РЖмунодефiцитний стан з тимомою (синдром Гуда).
  5. Синдром Вiскотта Олдрича.

IV.Порушення в системi iнтерлейкiнiв i кооперацii клiтин в iмуннiй вiдповiдi.

V.РЖмунодефiцитнi стани при спадкових аномалiях обмiну.

  1. Недостатнiсть аденозиндезамiнази.
  2. Недостатнiсть пуриннуклеотидфосфорилази.

VI.Недостатнiсть системи комплементу.

VII.Недостатнiсть фагоцитозу.

1.Порушення хемотаксису, мiграцii й дегрануляцii:

а)синдром ЧедiакаХiгасi;

б)rinep-IgE-синдром.

2.Дефекти опсонiзацii та поглинання:

а) дефекти опсонiзацii;

б)дефiцит тафсину;

в)вiдсутнiсть мембранних глiкопротеiнiв.

3. Порушення процесiв перетравлення (кiлiнгу) мiкробiв:

а)септичний гранулематоз;

б)лiпохромний гiстiоцитоз;

в)ферментопатii нейтрофiльних гранулоцитiв: дефiцит мiСФлопероксидази, глутатiонпероксидази, НАДН-оксидази, глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази.

VIII.Патологiя мiiевого iмунiтету.

IX.Малi (компенсованi) аномалii iмунноi системи, транзиторнi форми iмунодефiцитних станiв: селективний дефiцит IgG IgG, IgA, IgE, дефiцит iнтерферону, дефiцит цинку, мiСФлопероксидази фа гоцитiв тощо.

Основнi захворювання, якi супроводжуються вторинними iмунодефiцитними станами та iмунними дефектами

1.Вiруснi iнфекцii:

  1. гострi вiруснi iнфекцii: кiр, краснуха, грип, епiдемiчний паротит, вiтряна вiспа, гострий гепатит тощо. Серед гострих вiрусних iнфекцiй найбiльший iмунний дефiцит вiдзначаСФться при кору (протягом 6 мiс пiсля захворювання);
  2. персистуючi вiруснi iнфекцii: хронiчний гепатит В, iнфекцii, спричиненi вiрусами ЕпштейнаБарр, цитомегалii, герпесу, аденовiрусу, а також персистуюча корова iнфекцiя.
  3. Бактерiальнi iнфекцii: пневмококовi, менiнгококовi, стафiлококовi, стрептококовi, туберкульоз, сифiлiс, лепра, атиповi мiкобакте-рiози. При бактерiальних iнфекцiях вторинний iмунний дефiцит трапляСФться тiльки в виняткових випадках (Л. ЙСФгер).
  4. Протозойнi та глистянi хвороби: пневмоцистоз, токсоплазмоз, лейшманiоз, опiсторхоз, трихiнельоз та iн.

У цiлому iнфекцiйнi агенти моделюють iмуннi процеси, перетво рюючи iмунну реакцiю так, щоб розвивався помiрний дефiцит Т-лiмфоцитiв з хелперними властивостями й помiрно пiдвищувався рiвень Т-лiмфоцитiв-супресорiв. МаСФ мiiе порушення функцiоналi* них властивостей макрофагальних клiтин.

При персистуючих вiрусах симптоми хронiчноi iнфекцii (наприклад, спричиненоi вiрусом ЕпштейнаБарр) супроводжуються дiйсним пiдвищенням коефiцiСФнта Т-хелпери/Т-супресори, посиленням (по> явою) алергiчних реакцiй з пiдвищенням вмiсту IgE, циркулюючих iмунних комплексiв, антинуклеарних антитiл.

4.Бiлково-енергетична недостатнiсть унаслiдок порушення жив лення (гiпотрофiя, дефiцит вiтамiнiв, бiомiкроелементiв), втрати бiлкi (синдром мальабсорбцii, нефротичний синдром) спричинюСФ вторинний iмунний дефiцит, впливаючи насамперед на систему гуморального iмунiтету.

Гiповiтамiнози та дефiцит мiкроелементiв: гiповiтамiноз А проявляСФться в недостатностi неспецифiчних факторiв iмунiтету; дефiцит вiтамiну Вв у послабленнi функцii Т-лiмфоцитiв; гiповiтамiноз С у недостатностi фагоцитарноi системи. Вираженi явища iмунноi недостатностi можуть бути повязанi з дефiцитом залiза, цинку, кобальту, магнiю, йоду, селену. Так, сполуки цинку активують диференцiацiю та посилюють пролiферацiю клiтин у загрудниннiй залозi, селен у дослiдi на тваринах пiдвищуСФ кiлькiсть В-лiмфоцитiв i посилюСФ утворення антитiл; залiзо iнтенсивно використовуСФться в процесi закiнчення фагоцитозу та iнактивацii мiкробних токсинiв.

5.Онкологiчнi процеси.

Злоякiснi новоутворення супроводжуються значним накопиченням Т-супресорiв при практично повнiй вiдсутностi Т-хелперiв.

6.РЖмунодефiцитнi стани, якi виникають пiд дiСФю рiзних по дразникiв:

  1. хiмiчних (медикаментозних) вплив iмунодепресантiв i кортикостероiдiв, наркотичних речовин, якi застосовують з лiкувальною метою, а також iмунотоксинiв-ксенобiотикiв;
  2. бiологiчних при використаннi препаратiв гаммаглобулiну, антилiмфоцитарноi сироватки та iнших препаратiв подiбноi дii;
  3. фiзичних радiацiйний вплив, СВЧ, термiчний опiк, а також пiсля втрати iмунокомпетентних клiтин (кровотеча, лiмфорея, видалення органiв iмунноi системи тощо).

Медикаментознi iмунодефiцитнi стани при наркоманii стосуються в основному гуморальноi ланки з вiдносною збереженiстю клiтинного iмунiтету. Глюкокортикоiдна терапiя препаратами преднiзолонового ряду у