Geum.ru

Вегетативнi дисфункцii. Первиннi та вториннi iмунодефiцитнi стани

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

ологiя фагоцитозу, у 2 % хворих дiагностують дефекти системи комплементу.

Лiкування iмунноi недостатностi

Хворi з iмунодефiцитними станами потребують особливоi чистоти мiкроклiмату, обмеження контакту з хворими на вiруснi та мiкробнi захворювання.

ОднiСФю з ланок лiкування iмунодефiцитних станiв, якi перебiгають з постiйними гнiйними захворюваннями, СФ антибактерiальна терапiя, яка при первинних формах патологii вiдрiзняСФться деякими вiдмiнностями: вона повинна бути тривалою; термiн вiдмiни препарату визначаСФться iндивiдуально, але завжди на 710 днiв перевищуСФ перiод клiнiчних проявiв загострення хронiчноi iнфекцii; використовуються максимальнi вiковi дози антибактерiальних препаратiв; при вiдсутностi вираженого позитивного ефекту вiд застосування вибраного препарату протягом 5 днiв його замiнюють на препарат iншоi групи; рекомендують парентеральне введення препарату, перевага надаСФться внутрiшньовенному або iнгаляцiйному методам застосування антибiотикiв; разом з антибiотиками показанi протигрибковi препарати.

У розвитку методiв iмунокорекцii видiляють декiлька напрямкiв:

I.Трансплантацiя iмунокомпетентних органiв (тканин, клiтин) на сьогоднi один з ефективних методiв лiкування первинних форм iмунноi недостатностi. Вона включаСФ:

  1. пересадку кiсткового мозку (матерi, батька, сибсiв), iдентичного за антигенами гiстосумiсностi (найбiльш ефективний метод);
  2. трансплантацiю загруднинноi залози плода або дорослого донора (ефект при синдромi Дi Джорджа), селезiнки, лiмфоцитiв iмунологiчно дозрiлих донорiв; у деяких випадках пересадку загруднинноi залози поСФднують з одночасною трансплантацiСФю печiнки плода (ефективнiсть лiкування цими методами тяжкоi комбiнованоi недостатностi невелика);
  3. метод пересадки загруднинноi залози разом з грудниною (розроблений Ю.М. Лопухiним) маСФ перевагу над iншими методами; пересадка нормалiзуСФ Т- i В-системи iмунiтету (ефективнiсть доведена при синдромi ЛуiБар);
  4. пересадку печiнки плода як джерела Т- i В-клiтин прирiвнюють до трансплантацii кiсткового мозку;
  5. переливання хворим концентрату лiмфоцитiв, отриманих iз кровi донора гравiтацiйним фракцiонуванням, трансфузiя лейкоцитiв призводять до пiдвищення функцii Т-лiмфоцитiв i фагоцитозу; для запобiгання реакцii трансплантат проти хазяiна не рекомендуСФться вводити дорослим бiльше нiж 10 109 клiтин, дiтям, вiдповiдно, менше на 1 введення.

II.Екстракорпоральна iмунокорекцiя.

Основу методу становить вибiрковий вiдбiр з кровi рiзних видiв ан тигенiв, антитiл та iмунних комплексiв.

III.Введення гаммаглобулiнiв.

Для лiкування гуморального iмунного дефiциту широко використовувались препарати протикорового гаммаглобулiну в дозi 1 мл iш 1 кг маси тiла кожного мiсяця, щоб пiдтримати рiвень IgG на рiвнi бiльше нiж 2 г/л. При цьому всмоктування препарату з мязовоi тканини сповiльнене (47 днiв), з частковим руйнуванням тканинними протеолiтичними ферментами, частими загальними реакцiями, ризи ком формування стерильних некрозiв тканини.

Протягом останнього десятирiччя почато застосування препаратiв для внутрiшньовенного введення (Венiмун, РЖнтраглобiн, Гамма дяться в разовiй дозi 100200 мгнаi кг маси тiла до досягнення рiвня IgG 46 г/л з призначенням потiм пiдтримуючоi дози. Повний куро терапii проводиться протягом 3 6 мiс (одна iз схем введенниi 2 iнСФкцii по 150 мг на 1 кг маси тiла, 2 iнСФкцii по 200 мг на 1 кг маси тiла, 1 iнСФкцiя по 300 мг на 1 кг маси тiла з iнтервалом 2 тиж).

У вказаних препаратах вмiст субкласiв IgG аналогiчний до таких у кровi людини (IgGj 60 % , IgG2 ЗО % , IgGa 6 % , IgG4 4 %).

При iзольованому дефiцитi IgA повторне введення препаратiв iму-ноглобулiнiв призводить до сенсибiлiзацii утворення антитiл i розвитку анафiлактоiдних реакцiй. Для лiкування iмунного дефiциту IgA iснуСФ гамма-А-концентрат (РЖталiя).

Засобом вибору для лiкування iмунодефiцитних станiв може бути свiжозаморожена або нативна плазма (1 вливання в 45 днiв курсом № 45) до досягнення рiвня IgG 46 г/л.

IV. Корекцiя iмунноi недостатностi гормонами i медiаторами iмунноi системи.

1. Гормони загруднинноi залози: тимозин, тимоптин, тималiн, Т-активiн, тимусний гуморальний фактор, вiлозен та iн., якi виробляють iз загруднинноi залози телят.

Цi препарати здiйснюють iмунокоригуючу дiю при недостатностi загруднинноi залози. Вони збiльшують кiлькiсть розеткоутворюючих Т-лiмфоцитiв за рахунок зниження кiлькостi нульових лiмфоцитiв, активують Т-хелпери, нормалiзуючи регуляторнi субпопуляцii, стимулюючи продукцiю лiмфокiнiв. РД данi про стимулюючий вплив препарату Т-активiну на В-лiмфоцити.

Дози: дiтям тималiн уводять внутрiшньомязово по 0,2 мкг на 1 кг маси тiла на iнСФкцiю протягом 5 днiв щоденно, розчинюючи в 12 мл 0,5 % розчину новокаiну. Вiлозен уводять ендоназально протягом 10 20 дiб по 5 крапель у кожен носовий хiд, дiтям вiком до 12 рокiв призначають 1012 мг на добу, старше 12 рокiв 20 мг на добу.

При лiкуваннi препаратами загруднинноi залози спостерiгаСФться вiдновлення iмунних реакцiй у хворих iз синдромом Дi Джорджа, пiдвищуються реакцii клiтинного iмунiтету в бiльшостi хворих з атак-сiСФю-телеангiектазiСФю, синдромом Незелофа, але тяжкi комбiнованi форми iмунодефiцитних станiв з недостатнiстю стовбурових клiтин не пiдлягають лiкуванню цими препаратами.

2. ТриваСФ вивчення терапевтичних властивостей факторiв перен?/p>