Cмертна кара та тiлеснi покарання в історiї України
Доклад - Юриспруденция, право, государство
Другие доклады по предмету Юриспруденция, право, государство
видаються. Їм вручається звичайне свiдотсво про смерть (його, доречi, готують до кари ), там, в графi "причина смертi", записно: "По вироку суду". Мiсце кари швидко миють з шлангiв. Труп запаковують в брезентовий мiшок. Пiсля чого покараних на спецкладовищах, мiсце знаходження котрих зберiгаеться в глибокiй тайнi. Так безслiдно зникають засудженнi до смертi. Так, за всi роки незалежностi, в Українi було виконано 612 страт.В 1997р. смертний вирок було винесено 145 чоловiкам, в 1998р. вищу мiру покараня отримали 162 засуджених. Лише по 13-м справам Верховним судом була змiнена мiра покарання i ще три вiдправленi на перегляненя. Пiсля 1995 р. було проведено 13 страт (за даними МiнЮстаУкраїни - 9). Докладник Ради Європи Ренатте Уолвленд назвала усе це "варварством наших людей". Смертна кара для України була своєрiдним порогом на шляху Європи. I першим кроком подолання цiєї перешкоди стало пiдписаня Україною Протоклу #6 до Європеїської конвенцiї про захист прав людини, що говорить про вiдмiну смертної кари у мирний час. Наступним кроком у розвязаннi цiєї суспiльної проблеми стало введення мораторiю на виконаня смертних вирокiв. Мараторiй був накладений другим президентом Уераїни - Л.Д.Кучмою 11 березня 1997р. у вiдповiдь до вимог Ради Європи. Однак суди продовжували виносити смертнi вироки, оскiльки дiяв старий Кримiнальний кодекс i до чинного законодавства змiн щодо розстрiльних статтей внесено не було . Однак 30 грудня 1999р. Конституцiйний Суд винiс рiшення, що смертна кара не вiдповiдає Конституцiї Україн, i що данi Статтi втрачають юридичну силу. Цей свєрiдний поштовх був зумовлений ультиматумом поставленим Радою Європи України, за якими остання, щоб вступити до Євросоюзу, повинна була вiдмовитись вiд смертної кари. Остаточним заверненням цiєї своєрiдної процедури стало рiшення 229 народних депутатiв парламенту України прийняте 22 лютого 2000р. Вiднинi тi злочинцi,що отримали вiд закону вийняткову мiру покарання, будуть вiдбуватм довiчне увязнення у тюрмах суворого режиму, а особам, котрим довiчне ув`язнення замiнено на визначений термiн в порядку помилування чи амнiстiї,- в виправно-трудових колонiях особливого режиму(чоловiки) та виправно-трудових колонiй суворого режиму(жiнки). перегляд вирокiв засудженихдо довiчного ув`язнення, котрi на час входженя цього закону в силу не були виконанi ,виконуються судом , котрий винiс вирок.Отже, смертна кара - на довiчне ув`язнення...I це вже нова проблема .Сьогоднi експерти аж за голову хапаються , усвiдомлюючи справжнi наслiдки вiдмiни смертної кари. Вони твердять, нiби зараз у тюремнiй системi України треба будувати не менше двох спецзакладiв суворого режиму на 400 - 450 мiсць кожний. Причому будiвництво однiєї спецiальної колонiї коштуватиме державi 84.5млн. гривень. Стверджують, що утримання приречених на довiчне ув`язнення обiйдеться Українi в 18.5млн. гривень в рiк. Крiм того необхiдно враховувати й те , що в "мiсцях не дуже вiддалених" утримуються не тiльки "смертники" , а й тi громадяни , що там нiби "перевиховуються й виправляються".Їх також треба буде чимось годувати .Ось i виходить , що не пенiтенцiарна система для держави , а держава i суспiльство для понiтенцiарної системи. На останок лишається, мабуть, найголовнiше аитання: ЧИ ЗНИЗИТЬ СКАСУВАННЯ СМЕРТНОЇ В УКРАЇНI РIВЕНЬ ЇЇ ЗЛОЧЦИННОСТI?
Висновок
Смертна кара - одне iз найдавнiшихпокарань, вiдомихкримiнальному праву України Вона iснує вже багато столiть: починаючи з давнiх часiв (7ст. до н.е.) закiнчуючи сьогоденям. Це покарання, то застосовувалась дуже широко (ПерiодКозацької Республiки), то не призначалась взагалi (частково перiод Київської Русi). В моїй роботi промайнули iсторiї таких великих та могутнiх держав, як Скiфiя, Боспорське Царство, Киевська Русь, Козацька Республiка, Козацько-гетьманська республiка, в яких я i дослiджував систему тяжких покарань та роль їх у тогочасному суспiльствi, в системi права. ви мабуть мене запитаете:Навiщо такий довгий екскурс у iсторiю, адже можна було б взяти свiй теперешнiй час, дослiджувати смертну карупринайме за останне дисяти, столiття ?. Я вiдповiм:Тiльки для того, щоб показати наскiльки ця проблема має глибоке iсторичне корiння, i вирвати його буде дуже i дуже важко. Є такий вислiв:не знаючи минулого - важко творити майбутне. Тому памятаючи, що було тодi i що вiдбувається зараз ми зможемо порiвнювати, вивчати i робити кориснi висновки, якi допомагатимуть при рiшеннi певної проблеми. На мою думку саме завдяки цьому було вiдмiнено смертну кару в Українi, в майже усiй Європi та в iнших країнах свiту. Проте мене дивує, як люди можуть схвалювати застосування смертної вироку, країна яких його вiдмiнила. Адже проводячи соцiологiчне опитування, я отримав саме такий результат.
Мабуть в продовж усього часу iснування смертної кари та тiлесних покарань вiдношення людей до них багаторазово мiнялось набуваючи все нових форм. Так, тривалий час до смертної кари вiдносились, як помста злочинцевi.Потiм на перший план перемiстився вплив на самого винного та iнших членiв суспiльства. Цiлi смертної кари накладали вiдбиток на усю правову регламентацiю цього покарання, частоту його застосування, список злочинцiв, здiйсненя котрих могло влiкти за собою смертну кару. Це здiйснювало на спосiб його застосування Найбiльш iстотний признак смертної кари заключається у тому, що вона являється покаранням. Це значить, що в нiй присутнi тi риси, якi характеризують саме цю мiру державного примусу. Суть будь-якого покарання - кара.
Таким чином, сметрна кара - найсуворiший i вищий вид покарання, змiстом, я