Бухгалтерський баланс: економiчний змiст, методика складання, аудит та аналiз основних показникiв

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент




?фi, Ф. ВiллСФ, Д. Чербонi та iн., в Росii: К.РЖ. Арнольд, РЖ.Б. Ахматов, Е.О. Мудров, П.Н. Худяков, Н.Р. Вейцман, А.П. Рудановський та iн.

  • Розвиток звiтностi в прорадянський перiод (20 80i роки), поступовий перехiд вiд мистецтва вiдображення, пiдсумовування дiяльностi пiдприСФмства (30 50i роки) до забезпечення iнформацii про економiчнi проблеми для прийняття економiчних рiшень (70i роки). Основнi представники на Заходi: Р. Антонi, Дж. Рiс, Б. Нiдлз, Д. Колдуелл, Ч. Хорнгрен та iн. пiдпорядкованiсть звiтностi державним iнтересам на теренi колишнього СРСР. Основнi вимоги сувора унiфiкацiя, орiСФнтацiя на показники, що вiдображали виконання держзамовлень, розрахунок бази оподаткування та iнших вiдрахувань у бюджет. Вiтчизнянi науковцi цього перiоду Б.С. Вайсбейн, С.Г. Струмiлiн, Я.М. Гальперiн, В.А. Басманов, М.Г. БСФлов та iн.
  • ПереорiСФнтацiя звiтностi (80i роки теперiшнiй час). Приведення якостi звiтноi iнформацii у вiдповiдностi до фiнансово-економiчних iнтересiв субСФктiв ринкових вiдносин. Звiтнiсть розглядаСФться як засiб взаСФмодii пiдприСФмства та ринку i важливий iнструмент для налагодження ефективного управлiння. Основнi вимоги до звiтностi на цьому етапi достовiрнiсть, доречнiсть, порiвняннiсть, зрозумiлiсть та iн. Науковi представники цього перiоду: П.Я. Хомин, В. Сопко, С. Голов, М.Г. Чумаченко та iн.
  • Баланiе не просто складова методу бухгалтерського облiку, його елемент; це найважливiший документ бухгалтерськоi звiтностi, суттСФве джерело iнформацii для управлiння, планування, органiзацii виробництва, нормування, аналiзу, контролю. Баланс СФ облiковою категорiСФю, синтезом облiкових записiв, а тому його треба вмiти читати i критично оцiнювати з погляду змiсту, будови, рацiонального використання даних.

    Слово баланс походить вiд латинського слова bilanx, що означаСФ двошальковий; bilanx разом зi словом libra (терези) означало у римлян двошальковi терези (libra bilanx). Вiдтак у багатьох мовах зявились слова, близькi до слова bilanx, якi означають терези: iталiйське la bilancia, французьке 1а balance, англiйське balance i т.д.

    Як облiковий термiн слово баланс маСФ два значення:

    1. рiвнiсть, рiвновага двох пiдсумкiв протилежного значення, що маСФ мiiе в рахунках, вiдомостях i таблицях: рiвнiсть сум чи кiлькостi прибутку i витрат, дебету i кредиту, активу i пасиву. У цьому розумiннi слово баланс зберiгаСФ близький звязок зi своiм первiсним значенням: однаковi пiдсумки нiби вiдповiдають збалансованим шалькам терезiв;
    2. таблиця, яка вiдображаСФ результат облiковоi реСФстрацii, майновий стан пiдприСФмства в грошовiй оцiнцi на вiдповiдний момент, тобто стан його активiв i пасивiв.

    У своСФму другому значеннi, тобто як таблиця, що вiдображаСФ майнову статику, а iнколи й динамiку господарства, баланс СФ тiсно повязаним iз поточним облiком господарськоi дiяльностi, його органiзацiСФю, формами i методами. Вiдомий украiнський учений-економiст О.П. Рудановський бiльш ТСрунтовно визначаСФ поняття балансу, розглядаючи його не просто як таблицю чи форму вираження результатiв облiковоi реСФстрацii, а як сукупнiсть конкретних властивостей господарства, притаманних йому реально, незалежно вiд того, наскiльки i як вони вiдображуються рахiвництвом. Такий баланс репрезентуСФ в кожному господарствi сукупнiсть усього обчисленого, усього того, що в господарствi пiдлягаСФ грошовiй оцiнцi.

    Такiй оцiнцi пiдлягають основнi й оборотнi засоби, самi грошi, що перебувають на даний момент у господарствi, його юридичнi вiдносини до третiх осiб i до власника господарства: iнакше кажучи це права й обовязки господарства, його витрати й доходи. Сукупнiсть виражених у грошовiй формi матерiальних засобiв, прав господарства i його витрат з одного боку, i сукупнiсть зобовязань та доходiв господарства з другого на кожний момент перебувають у рiвновазi, тобто балансуються, незалежно вiд того, як облiковуються цi обСФкти.

    Слово баланс маСФ ще й третСФ цiлком iнше значення, коли його застосовують для кiлькiсних зiставлень певних економiчних явищ. У таких балансах може i не бути рiвностi активу й пасиву: iх називають активними, наприклад, активний торговий баланс, коли вивiз перевищуСФ ввiз, чи пасивними, коли потреби перевищують наявнiсть вiдповiдних ресурсiв, товарно-матерiальних цiнностей, нематерiальних активiв.

    Кожне пiдприСФмство повинно здiйснювати фiнансово-господарську дiяльнiсть вiдповiдно до свого статуту. Для цього йому необхiдно мати основнi й оборотнi засоби, нематерiальнi активи, певнi кошти, здiйснювати фiнансовi вкладення тощо. РЖнформацiя про наявнiсть i рух майна та джерела його утворення маСФ надходити своСФчасно, а перiодично ii треба узагальнювати для бiльш ефективного використання в управлiннi, для здiйснення контролю за збереженням засобiв виробництва, вивчення складу та цiльового використання господарських засобiв. З цiСФю метою засоби господарства та джерела iх утворення на пiдприСФмствах обСФднують в економiчно однорiднi групи, що знаходить вiдображення в бухгалтерському балансi.

    1.2 Характеристика балансу, як основноi форми фiнансовоi звiтностi та види балансу

    Вiдповiдно до Закону Украiни Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi вiд 16.07099 р. №996-xiv усi юридичнi особи, якi створенi вiдповiдно до чинного законодавства Украiни, незалежно вiд iх органiзацiйно-правових форм i форм власностi, а також представництва iноземних субСФктiв господарюва