Бухгалтерський баланс: економiчний змiст, методика складання, аудит та аналiз основних показникiв

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент




?одекс Наполеона, який було видано 1807 р.

Щодо виникнення та розвитку облiку i звiтностi в дореформенi й Росii, то основним його принципом була приблизнiсть. Прибутком в Росii вважався прирiст майна за якийсь перiод i визначався вiн шляхом iнвентаризацii. При цьому порiвнювались обсяги майна на поточний момент та початок звiтного перiоду, причому облiковi залишки звiрялись з натуральними. Взагалi, для господарств Росii XVII ст. характерно, що облiковi регiстри одночасно були i звiтному документами. Реформи Петра РЖ сприяли розвитку ринковоi економiки. Почалась епоха запозичень: захiдноСФвропейськi економiсти здiйснюють суттСФвий вплив на розвиток бухгалтерськоi думки в Росii.

Наприкiнцi XIX початку XX ст. виникаСФ новий напрям в облiку балансоведення. Воно розвиваСФться за трьома основними напрямами: економiчний аналiз балансу, юридичний аналiз балансу та популяризацiя знань про баланс серед користувачiв.

У Росii розквiт науки про аналiз балансу припадаСФ на першу половину ХХ ст. А.К. Рощаховський вважаСФться першим бухгалтером, який зрозумiв та оцiнив роль економiчного аналiзу. Вiн пiдкреслював, що результат, виведений з балансу, зясовуСФться лише при уважному вивченнi балансу.

Новим етапом розвитку вiтчизняного облiку та звiтностi було видання ВРНГ вiд 6 квiтня 1922 року Положення про рахiвництво i звiтнiсть, яке з багатьма змiнами дожило до наших днiв. Даний документ пiдкреслював необхiднiсть ведення бухгалтерського облiку подвiйною системою, встановлював новi форми звiтностi, передбачав складання зведеноi звiтностi.

Правилами публiчноi звiтностi вiд 24 серпня 1926 р. державнi пiдприСФмства, акцiонернi товариства, банки, спiлки кооперативiв були зобовязанi публiкувати своi звiти в газетi экономическая жизнь.

Надбанням непу була вимога до всiх пiдприСФмств складати та подавати щомiсячний баланс та передбачено спецiальну звiтнiсть про собiвартiсть основних видiв продукцii.

В цей час здiйснюються спроби реформацii балансу: баланс перегруповують мiняють мiiями актив i пасив; пропонують замiну деяких понять у трактуваннi балансу основнi засоби на засоби працi, власнi засоби на внутрiшнi ресурси пiдприСФмства, пропонують введення поряд зi звiтними показниками планових. Але бiльшiсть науковцiв визнають головним балансом сальдовий баланс.

У наступнi роки методологiя складання звiтностi неодноразово змiнювалася. У 1938 роцi була проведена балансова реформа, пiд час якоi з балансу були вилученi деякi регульованi статтi вiдхилення вiд плановоi собiвартостi матерiалiв та готовоi продукцii.

Основнi новацii 40-х рокiв стосувались змiни складу балансових статей та iх перегрупування: введено статтi по переоцiнцi активiв у звязку з грошовою реформою 1947 року тощо.

На початку 50-х рокiв науковцi знову зробили спроби вдосконалити форму балансу, але внесених змiн у дiючу форму балансу було небагато, i схема балансу майже без змiн проiснувала близько 20 рокiв.

Однак на цьому еволюцiя балансу не скiнчилася i баланс 70-х рокiв стаСФ вже повнiстю унiфiкованим, в нього введено додатковi показники, що розширило його iнформативну СФмнiсть.

Звiтнiсть в Украiнi в прорадянський перiод засновувалась на принципах, що значно вiдрiзняються вiд прийнятих у бiльшостi розвинених краiн.

Поширення звязкiв iз зарубiжними партнерами показало, що бухгалтерська звiтнiсть, вiдповiдна радянському законодавству, не давала необхiдноi вичерпноi iнформацii для визначення реальноi вiддачi вiд потенцiйних iнвестицiй в дiяльнiсть пiдприСФмства. Першими вiдчули потребу в переходi до загальноприйнятих принципiв i стандартiв бухгалтерського облiку спiльнi пiдприСФмства, оскiльки iноземний iнвестор вимагав подання звiтностi у прийнятному для нього виглядi, та пiдприСФмства енергетики, тому що Свiтовий Банк Реконструкцii та Розвитку вказав на обовязкове подання iх звiтностi iз загальноприйнятними принципами бухгалтерського облiку.

В звязку з цим починаСФться новий етап розвитку звiтностi реформацiя ii вiдповiдно до прийнятих у свiтовiй практицi правил.

Формування бухгалтерського облiку пройшло тривалий еволюцiйний шлях. Його змiст i будова змiнювались залежно вiд форм власностi, рiвня продуктивних сил та розвитку виробничих вiдносин суспiльства. Кожному етапу розвитку суспiльства властива своя побудова балансу, який подiлявся за вiдповiдними ознаками. До найтиповiших ознак (починаючи з 1925 року) в Украiнi вiдносять: джерела складання; строки складання; обсяг даних; змiст; форму.

Весь шлях розвитку бухгалтерськоi звiтностi можна подiлити на наступнi перiоди:

  1. Зародження звiтностi та ii першi кроки (4000 р. до н.е. VРЖРЖ ст. н.е.). звiтнiсть як завершальний етап реСФстрацii фактiв господарськоi дiяльностi. Характернi риси: обовязковiсть, поступовий перехiд до сувороi перiодичностi, орiСФнтацiя на iнтереси державноi казни.
  2. Становлення звiтностi (VIII-XII cт., ХРЖРЖРЖ-XVРЖРЖРЖ ст.). Характернi риси: складання звiтностi на основi iнвентаризацii, нерегулярнiсть. Виникнення та розвиток балансу як основноi форми звiтностi. Виникнення передумов для виникнення вчення про бухгалтерський баланс. Розвиток вчення про звiтнiсть як наслiдок ii юридичноi регламентацii. Основнi представники: Л. Пачолi, Ж. Саварi, Ж. Андре та iн.
  3. Народження науки (ХРЖХ початок ХХ ст.). Три напрями розвитку балансоведення, захiдноСФвропейський вплив на розвиток балансоведення в Росii. Основнi представники: Н. ДАнастасiо, Р. Ко?/p>