Юридическая ответственность за земельные правонарушения
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ЗМРЖСТ
I. Вступ
II. Основна частина
- Фiлософський сенс культурологii
- Сутнiсть культури та основнi культурологiчнi концепцii
- Основнi функцii культури
III. Висновки
IV. Список лiтератури
Вступ
Наприкiнцi XX ст. почалося розмежування, уточнення та поглиблення розумiння свiтоглядних диiиплiн, а також вiдокремлення напрямкiв, що поСФднують ознаки фiлософських, мистецтвознавчих, лiтературознавчих, театрознавчих та iнших знань; на iх базi почала формуватися своСФрiдна галузь i напрямок наукових дослiджень культурологiя. Вона узагальнюСФ i зводить до спiльного знаменника понятiйний апарат, об'СФднуСФ культурно-мистецькi диiиплiни, надаСФ можливiсть науковцям, педагогам i студентам цiлiсно осягнути культурологiчне сприйняття свiту i дiяльностi людства.
Культурологiчний пiдхiд до вивчення естетичних явищ, культурних процесiв не сучасний винахiд, його використовували ще нашi попередники, але вони вивчали переважно окремi види культуротворчоi дiяльностi, що не давало змоги сприймати розвиток цивiлiзацii як цiлiсний процес. Це значно ускладнювало процес вибудовування продуктивних концепцiй, не давало змоги звести до спiльного знаменника сприйняття досягнень свiтових цивiлiзацiй, будувати моделi розвитку суспiльних вiдносин у соцiумi.
Культуру як окрему галузь вивчали ще з античних часiв. Вона дослiджуСФ притаманну iй специфiку в рiзних галузях наук, зокрема археологii, археографii, етнографii, психологii, iсторii, соцiологii, мистецтвознавствi та iн. Але лише на початку XX ст. почали робити спроби узагальнити цi диiиплiни, наблизитися до синтетичного розумiння термiна "культурологiя" i ввести його в науковий обiг. Одним iз перших це зробив американський учений Леслi Уайт.
Особливостi й труднощi становлення культурологii як науки спричиненi ii багатоплановiстю, адже вона багатовимiрний феномен. Вiдомо багато визначень культурологii, серед яких можна виокремити три основних: культурологiя це комплекс диiиплiн, що вивчають культуру по iсторичнiй вертикалi ii розвитку, соцiальному функцiонуванню з визначенням кiнцевого результату системностi культурного феномена; культурологiя це сукупнiсть диiиплiн, що вивчають культуру i намагаються осягнути ii як цiлiсне явище з урахуванням надбань супутнiх диiиплiн, а також:, з позицii культурологii, нацiональних, регiональних особливостей в iх iсторичному розвитку; культурологiя це самостiйна наукова диiиплiна в системi соцiально-гуманiтарних знань.
Отже, культурологiя це наука, яка вивчаСФ специфiку розвитку матерiальноi та духовноi культури цивiлiзацiй, етносiв, нацiй у конкретно-iсторичному перiодi, iх взаСФмозв 'язки та взаСФмовпливи.
Фiлософський сенс культурологii.
У сучаснiй культурi домiнуючими стають процеси загальноi iнтеграцii. В iнтелектуальнiй дiяльностi це виявилось у взаСФмодii донедавна далеких одна вiд одноi наук i виникнення на iхньому перетинi нових: бiохiмii, генноi iнженерii, бiофiзики тощо.
Культурологiя СФ також iнтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному дiалозi на перетинi фiлософii, iсторii, психологii, мовознавства, етнографii, релiгiСФзнавства, соцiологii культури та мистецтвознавства. Базисом культурологiчного знання виступають окремi науки про культуру, в межах яких дослiджуються певнi феномени культури. Таким чином, культурологiя належить до соцiогуманiтарних наук, хоча активно використовуСФ як методи природничих наук, так i спецiальнi методи дослiдження в соцiальнiй сферi.
Специфiка культурологii полягаСФ саме у ii iнтегративному характерi, в орiСФнтацii на буття та дiяльнiсть людини й суспiльства як цiлiсних феноменiв.
Культурологiя СФ системою знань про сутнiсть, закономiрностi iснування та розвитку, людське значення та способи пiзнання культури. Тому важливим завданням теорii культури СФ пiзнання сутностi культури i виявлення законiв та механiзмiв функцiонування конкретних форм i сторiн культури.
Основнi завдання культурологii
1. аналiз культури як системи культурних феноменiв;
2. виявлення ментального змiсту культури;
3. дослiдження типологii культури;
4. розв'язання проблем соцiокультурноi динамiкививчення культурних кодiв та комунiкацiй.
Культура завжди цiкавила фiлософiв, соцiологiв, психологiв, iсторикiв як феномен суспiльного життя, що розкриваСФ особливостi поведiнки, свiдомостi та дiяльностi людей в конкретних формах життя (культура працi, культура побуту, художня культура, полiтична культура), а також як спосiб життСФдiяльностi людини, колективу i суспiльства в цiлому. Без свiту культури важко собi уявити свiт особистостi. До культури в цiлому вiдноситься широкий дiапазон людських почуттiв i думок вiд пошуку смислу життя до естетики.
Вже у давнiх мiфах СФ спроба вiдповiсти на питання про початок культурноi iсторii людства. В легендах i мiфах кожного народу СФ легендарнi героi, якi вчать людей оволодiнню культурними досягненнями. Наприклад, Прометей навчив людей користуватися вогнем. Гермес виготовляти знаряддя, опрацьовувати метали. Характерно, що доля культурного мiфологiчного героя майже завжди складалась трагiчно. Прометей порушив волю богiв та видав iх секрети людям, за що Зевс прикував його до скелi i прирiк на страшнi муки.
Еволюцiя природи та людини, як особливого виду в природi, СФ вихiдним моментом культурноi iсторii людства. Той чи iнший досягнутий рiвень культ?/p>