Юридическая ответственность за земельные правонарушения
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
розвитку культури СФ матерiально - перетворююча суспiльна дiяльнiсть людей, яка спрямована перш за все на задоволення матерiальних потреб, а також на формування висококультурноi людини як суспiльного суб'СФкта дiяльностi.
Основнi функцii культури
Звичайно, що у реальному життi суспiльства вище названi аспекти взаСФмодоповнюються, переплiтаються. Аналiз цих взаСФмопов'заних сторiн культури дозволяСФ з'ясувати, у чому полягають ii основнi функцii.
Основнi функцii культури:
1. адаптацiйна
2. пiзнавальна
3. аксiологiчна (цiннiсна
4. iнформацiйна
5. комунiкативна (дiалог культур)
6. нормативна
7. гуманiстична
8. людинотворча (соцiалiзацiя особистостi
9. виховна
10. свiтоглядна
Насамперед, слiд вiдмiтити адаптацiйну функцiю культури, яка даСФ можливiсть кожному iндивiдууму, який включаСФться в процес функцiонування i розвитку прилаштовуватися до iснуючих в суспiльствi оцiнок i форм поведiнки.
Наступною за значимiстю СФ пiзнавальна функцiя культури, суть якоi полягаСФ в ознайомленнi людини зi знаннями, необхiдними для володiння силами природи РЖ пiзнання соцiальних явищ, для визначення у вiдповiдностi з цим цiннiсного вiдношення до свiту
Аксiологiчна функцiя даСФ можливiсть виробити цiннiснi орiСФнтацii людини, коригувати норми поведiнки та iдентифiкувати себе у суспiльствi. Оцiнка творiв духовноi й матерiальноi культури розглядаСФться у нiй як артефакти у iх iнформацiйно-семiотичному значеннi.
Важливу роль вiдiграСФ iнформацiйна функцiя культури, яка даСФ людству й суспiльству вiдповiдну iнформацiю. Культура СФ засобом, що виробляСФ iнформацiю. Разом з цим вона СФ також пристроСФм, що запам'ятовуСФ цю iнформацiю. Якщо порiвнювати людське суспiльство з комп'ютером, то роль культури в суспiльствi аналогiчна ролi математичного забезпечення в комп'ютерi: вона вмiщуСФ у собi мову, пам'ять, програми дiй.
Комунiкативна функцiя виконуСФ передачу культурних цiнностей, iх засвоСФння та збагачення неможливi без спiлкування людей, а саме спiлкування здiйснюСФться за допомогою мови, музики, зображення i. д., якi входять в скарбницю культурних цiнностей.
В змiст нормативноi функцii культури входить вiдпрацьовування i поширення вiдповiдних норм поведiнки, якi суспiльство диктуСФ людинi, у вiдповiдностi з якими формуСФться образ життя людей, iх установки й цiннiснi орiСФнтацii, способи поведiнки.
Слiд вiдмiтити гуманiстичну функцiю культури. Саме ii мав на увазi М. Хотдеггер, розглядаючи культуру як реалiзацiю верховних цiнностей шляхом культивування людськоi гiдностi.
Основу людинотворчоi функцii культури складаСФ виявлення i культивування сутнiсних сил людини, iх соцiальне i духовне возвеличення i ушляхетнення.
Особливе мiiе належить виховнiй функцii: культура не лише пристосовуСФ людину до певного природного та соцiального середовища. Вона ще й виступаСФ унiверсальним фактором саморозвитку людства, людини. Кожного конкретного iндивiда або людську спiльнiсть правомiрно розглядати як продукт власноi культурноi творчостi. Остання полягаСФ у невпинному процесi розвитку i задоволеннi матерiальних i духовних потреб, рiзноманiтних людських здiбностей, продукуваннi та здiйсненнi мрiй та бажань, постановкою перед собою i досягненнi певних життСФвих цiлей, програм. Тому кожний новий етап у культурному поступi можна справедливо вважати новим кроком в напрямку розширення горизонтiв людськоi свободи.
Свiтоглядна функцiя культури виявляСФться в тому, що вона синтезуСФ в цiлiсну i завершену форму систему чинникiв духовного свiту пiзнавальних, емоцiйно-чуттСФвих, оцiнкових, вольових. Свiтогляд забезпечуСФ органiчну СФднiсть елементiв свiдомостi через сприйняття i розумiння свiту не в координатах фiзичного простору й часу, а в соцiокультурному вимiрi. Слiд вiдзначити також, що свiтоглядне мислення i свiтоглядне уявлення в iсторичному планi черпають свiй змiст у мiфологii, релiгii, науковому пiзнаннi, тобто в таких формах суспiльноi свiдомостi, що включають змiст культури. Основним напрямком культурного впливу на людину СФ формування свiтогляду, через який вона включаСФться в рiзнi сфери соцiокультурноi регуляцii.
Висновки
В системi гуманiтарних та природничих наук культурологiя заповнюСФ певну теоретичну нiшу, яку ранiше дотично розкривали такi науки як фiлософiя, iсторiя, свiтова та украiнська культура, полiтологiя та iншi.
Сьогоднi в системi знань постiйно формуються все новi i новi напрямки, якi вивчають новi явища, що в основному дiють на стиках наукового пiзнання. Пiд цим кутом зору, культурологiя СФ iнтегративною наукою, що могла виникнути лише тодi, коли проблеми культури стали безпосередньо визначати прогрес людства i його подальшу долю.
Найбiльший вплив на становлення культурологii як самостiйноi диiиплiни здiйснили такi науки як антропологiя, етнографiя, соцiологiя, соцiальна психологiя, етнопсихологiя, демографiя, психоаналiз (фрейдизм), семiотика, iнформатика.
Сьогоднi на перетинi культурологii з iншими науками формуСФться цiла низка наукових напрямкiв, якi поступово стають самостiйними. Це насамперед стосуСФться дослiджень, пов'язаних iз прогнозуванням розвитку як окремих культурних регiонiв, так i всiСФi суспiльноi спiльноти. В предметi культурологii роздiли, що донедавна були його складовими, набувають самостiйного значення. Це стосуСФться теоретичних засад планування культурного розвитку краiн, регiонiв, свiту, оптимального у?/p>