Юридическая ответственность за земельные правонарушения
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
вiдчуваСФ та усвiдомлюСФ себе такою. Культура вiдповiдно, в такiй же мiрi, як i праця, робить людину людиною. Але якщо праця це СФдина соцiальна субстанцiя, що створюСФ людину та розвиваСФ ii сутнiснi сили, то культура СФ СФдиною соцiальною мiрою, демонструючи, в якiй мiрi людина стала людиною. РЖнакше кажучи, культура СФ якiсна характеристика розвитку суспiльства.
Американський фiлософ Мемфорд вважав, що культурна робота була для розвитку людини важливiшою анiж фiзична праця. Важливiше, анiж обробiток землi, було створення тотемних стовбiв, молитвенних дощечок, ритуальних танцiв i пiсень, виконання обрядiв, тобто здiйснення чисто людських дiй, що формували душу людини.
Аналiз сутностi культури, ii мiiя, ролi в суспiльствi дозволяСФ видiлити основнi взаСФмопов'язанi сторони, аспекти культури:
1. культура народжене суспiльством, властиве суспiльству соцiальне явище, що вiдбиваСФ його якiсну характеристику та збагачуСФ духовне життя людини;
2. культура процес творчоi дiяльностi людини, спрямованоi на пiзнання оточуючого свiту i самоi людини у цьому свiтi, на отримання об'СФктивноi i достовiрноi iнформацii про свiт, де головну роль граСФ наука i мистецтво;
3. культура покликана допомогти людинi не тiльки пiзнати свiт й саму себе, але й визначити своСФ мiiе в свiтi, свiтогляднi установки;
4. культура включаСФ в себе сутнiсть досягнутих людиною у процесi освоСФння свiту матерiальних i духовних цiнностей, а також вiдповiдних цiннiсних орiСФнтацiй людини в свiтi;
5. культура, створюючи необхiднi для орiСФнтацii людини у свiтi норми поведiнки та оцiнки, забезпечуСФ регулювання соцiальних вiдносин людей;
6. культура виступаСФ як потужнiй фактор формування людських сутнiсних сил, формування людини в людинi, перетворення ii природних захоплень, потреб, емоцiй в справжнi людськi. Саме цьому полягаСФ ii гуманiстичний змiст.
Культурологiя порiвняно молода наука. Оформлення ii як специфiчноi сфери гуманiтарного знання сягаСФ Нового часу i пов'язане з фiлософськими концепцiями iсторii Дж. Вiко, РЖ. Гердера i Г. Гегеля.
Бiльшiсть культурологiв сходяться на тому, що у розвитку культурологii можна видiлити кiлька основних теоретичних концепцiй як бiльш менш вiдрефлексованих теоретичних i методичних положень, на якi спираються культурологiчнi дослiдження.
Основнi теоретичнi концепцii
1. циклiчна концепцiя (або концепцiя циклiчних круговоротiв);
2. еволюцiонiстська
3. антропологiчна; 4. фiлософська;
5. революцiйно-демократична.
Основоположником концепцii циклiчного розвитку культури вважаСФться iталiйський фiлософ Дж. Вiко (1668-1740). Кожний народ, на думку вченого, проходить цикл в своСФму розвитку, який включаСФ три епохи: дитинство, або бездержавний перiод, де провiдна роль належить жерцям; юнiсть, для якоi характерне формування держави i пiдкорення героям; зрiлiсть людського роду, де вiдносини мiж людьми регулюються совiстю та усвiдомленням свого обов'язку. Формою правлiння в цей перiод СФ монархiя або демократична республiка. Досягнувши вищого ступеню розвитку, люди знову падають на нижчий. Епоху середньовiччя Вiко, наприклад, трактуСФ як друге варварство.
Концепцiя циклiчного розвитку дiстала подальшого розвитку у працях М.Данилевського (1882-1885), О. Шпенглера (1880-1936), А. Тойнбi (1889-1975) та iнших вчених.
Еволюцiонiстська теорiя культури представлена в працях американського вченого Л. Моргана (1818-1881) i англiйського iсторика Е. Тейлора (1832-1917) та iнших дослiдникiв. Сутнiсть цiСФi концепцii культури полягаСФ у тому, що висуваСФться i обТСрунтовуСФться принцип СФдностi людського роду та спорiдненостi потреб рiзних народiв у формуваннi культури.
Аналiзуючи культуру первiсного суспiльства, Е. Тейлор зробив висновок, що розвиток того чи iншого народу вiдбуваСФться прямолiнiйно, вiд простого до складного. Л. Морган у розвитку суспiльства видiляСФ такi основнi стадii: дикiсть, варварство, цивiлiзацiю. Провiдна iдея еволюцiонiзму це прямолiнiйнiсть культурного прогресу та обов'язкова вимога для кожного народу пройти всi необхiднi стадii розвитку. Сучасний неоеволюцiонiзм у розумiннi культури (Ю. Стюард, Дж. Мйорок). Релiгiйний еволюцiонiзм П. Тейяра де Шардена; рефлексiя як iмпульс виникнення i розвитку культури. Меметика як спрямованiсть сучасноi нееволюцiйноi думки.
Антропологiчна або функцiональна концепцiя культури представлена в працях видатного англiйського етнографа i соцiолога Б.К.Малиновського (1884-1942), французького етнолога i соцiолога К.Левi Строса (1908-1991), американського етнографа А.Кребера (1876-1960) та iнших. Сутнiсть цiСФi концепцii полягаСФ у тому, що виникнення i розвиток культури пов'язуСФться з потребами людства. Б.К.Малиновський дiлить потреби, що обумовили виникнення культури, на первиннi, похiднi та iнтегративнi. Первиннi потреби спрямованi на продовження роду i забезпечення його життСФдiяльностi, iм вiдповiдаСФ розвиток знань, освiти, житлових умов. Похiднi потреби спрямованi на виготовлення та вдосконалення знарядь працi, iм вiдповiдаСФ розвиток економiки i культури господарювання. РЖнтегративнi потреби проявляються у необхiдностi згуртування i об'СФднання людей, у потребi авторитету. Задоволенню цих потреб вiдповiдаСФ полiтична органiзацiя суспiльства. Вiдмiннiсть мiж культурами обумовлена рiзними способами задоволення потреб.
Засновниками революцiйно-демократичноi або марксистськоi концепцii культури були К.Маркс (1818-1883) та Ф.Енгельс (1820-1895). Вона ТСрунтуСФться на принципi, що визначальним у походженнi i