Энгельс о Фейербахе /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
снiсть, чуттСФвiсть береться тiльки у формi обСФкта, або у формi споглядання, а не як людська чуттСФва дiяльнiсть, практика, не субСФктивно. Звiдси i виникло, що дiяльна сторона на противагу матерiалiзму, розвивалась iдеалiзмом, але тiльки абстрактно, так як iдеалiзм не знаСФ дiйсноi, чуттСФвоi дiяльностi як такоi. ФейСФрбах хоче мати справу з чуттСФвими обСФктами, дiйсно вiдмiнними вiд уявних обСФктiв, але саму людську дiяльнiсть вiн бере не як предметну дiяльнiсть. Тому в "Сутностi християнства " вiн розглядаСФ, як iстинно людську, тiльки теоретичну дiяльнiсть, тодi коли практика береться i фiксуСФться в брудноторгашiвськiй формi ii прояву. Вiн тому i не розумiСФ значення "революцiйноi ", " практично - критичноi " дiяльностi.
(2)
Питання про те, чи маСФ людське мислення предметну iстиннiсть, -питання не теорii, а практики. Тому дискусiя про дiйснiсть чи не дiйснiсть мислення, iзольована вiд практики, СФ схоластичним питанням.
(3)
Матерiалiстичне вчення про те, що люди СФ продуктами обставин i виховання, що змiненi люди СФ продуктами iнших обставин i виховання, забуваСФ, що обставини змiнюються саме людьми i що вихователь сам повинен бути вихованим. Вона призводить до того, що дiлить суспiльство на двi частини, одна з яких височiСФ над суспiльством. Спiвпадання змiни обставин i людськоi дiяльностi може розглядатися iбути зрозумiлим рацiонально тiльки як революцiйна практика.
(4)
ФейСФрбах виходить з факту релiгiйного самовiдчуження, iз роздвоСФння свiту на релiгiйний, уявний свiт i дiйсний. Вiн зводить релiгiйний свiт до його земноi основи. Вiн не помiчаСФ, що пiсля цього ще одне залишаСФться незробленим, а саме: земна основа вiддаляСФ себе вiд себе земноi i переносить себе в небо як деяке самостiйне царство, i ця обставина може бути пояснена лише саморозiрванiстю i самосуперечнiстю цiСФi земноi основи. Отже, остання сама маСФ бути зрозумiлою у своСФму протирiччi, а потiм практично революцiонiзована шляхом усунення цього протирiччя.
(5)
Невдоволений абстрактним мисленням, ФейСФрбах апелюСФ до чуттСФвого споглядання; але вiн розглядаСФ чуттСФвiсть не як практичну, людську чуттСФву дiяльнiсть.
(6)
ФейСФрбах зводить релiгiйну сутнiсть до людськоi сутностi. Але сутнiсть людини не СФ абстракт, властивий окремому iндевиду. В своiй дiйсностi вона СФ сукупнiстю всiх суспiльних вiдносин.
ФейСФрбах, який не займаСФться критикою цiСФi дiйсноi сутностi, виявляСФться тому вимушеним:
1) абстрагуватися вiд ходу iсторii, розглядати релiгiйне почуття вiдособлено i припустити абстрактного - iзольованого - людського iндевiда;
2) тому у нього людська сутнiсть може розглядатися тiльки як " рiд ", як внутрiшня, нiма всезагальнiсть, що повязуСФ iндивiдiв тiльки природними узами.
(7)
Тому ФейСФрбах не бачить, що " релiгiйне почуття " саме СФ узагальнений продукт i що абстрактний iндивiд, який пiдлягаСФ аналiзу, в дiйсностi належить до певноi суспiльноi форми.
(8)
Суспiльне життя СФ за своСФю сутнiстю практичним. Всi мiстерii, якi ведуть теорiю в мiстицизм, знаходять своСФ рацiональне вирiшення у людськiй практицi i в розумiннi цiСФi практики.
(9)
Найбiльше, чого досягаСФ споглядальний матерiалiзм, тобто матерiалiзм, який розумiСФ чуттСФвiсть не як практичну дiяльнiсть, це - споглядання ним окремих iндивiдiв в " громадському суспiльствi ".
(10)
Точка зору старого матерiалiзму СФ " громадянське " суспiльство; точка зору нового матерiалiзму СФ людське суспiльство, або осуспiльнене людство.
(11)
Фiлософи лише по рiзному пояснювали свiт, але справа полягаСФ у тому, щоб його змiнити.