Энгельс о Фейербахе /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
му. Розрив з фiлософiСФю Гегеля вiдбувся тут шляхом повернення до матерiалiзму, його представники розумiли дiйсний свiт таким, яким вiн сам даСФться кожному хто пiдходить до нього без iдеалiстичних мiркувань. Гегель не був просто вiдкинутий. За вихiдний пункт була взята революцiйна сторона його фiлософii дiалектичний метод. Дiалектика зводилась до науки про загальнi закони руху як зовнiшнього свiту, так i людського мислення. Таким чином, дiалектика понять сама ставала лише свiдомим вiдображенням дiалектичного руху дiйсного свiту. Велика основна думка, - що свiт складаСФться не iз готових предметiв, а являСФ собою сукупнiсть процесiв, в якiй предмети, що здаються незмiнними, знаходяться в безперервнiй змiнi. Якщо ми керуСФмося цiСФю думкою, то для нас не важливий змiст конечних рiшень i вiчних iстин, якi мають лише вiдносний характер. Важливе не знання про закiнченi предмети, а знання про процеси, про виникнення i розвиток цих предметiв, про звязок, який зСФднуСФ цi процеси природи в СФдине цiле. Те, що застосовуСФться до природи, яку розумiють як iсторичний процес розвитку, повинно застосовуватись i до всiх галузей iсторii суспiльства i до всiСФi сукупностi наук, що займаються речами людськими. Але iсторiя розвитку суспiльства в одному пунктi суттСФво вiдрiзняСФться вiд iсторii розвитку природи. В природi дiють одна на одну лише слiпi, безсвiдомi сили, у взаСФмодii яких i проявляються загальнi закони. В iсторii суспiльства дiють свiдомi люди, що мають певнi цiлi. Однак, незважаючи на це, хiд iсторii пiдкоряСФться загальним внутрiшнiм законам. Зiткнення окремих стремлiнь i дiй призводить до стану, аналогiчного до того, який пануСФ у позбавленiй свiдомостi природi. Дii мають цiль, але результати бувають зовсiм не бажанi. Отже, випадковiсть пануСФ i в областi iсторичних явищ. Але де на поверхнi вiдбуваСФться гра випадку, там сама ця випадковiсть виявляСФться пiдкореною внутрiшнiм, скритим законам. Справа лише у тому, щоб вiдкрити цi закони.
Недолiк старого матерiалiзму у вивченнi iсторii полягаСФ у тому, що ранiше розглядалися лише iдейнi мотиви iсторичноi дiяльностi людини, не вивчалися причини iх виникнення, висвiтлювалися обСФктивнi закономiрностi у розвитку системи суспiльних вiдносин.
Так, якщо розглядати буржуазне суспiльство, то можна чiтко визначити, що буржуазiя i пролетарiат виникли в наслiдок змiн у економiчних вiдносинах, точнiше - у способi виробництва. Подiбно до того, як мануфактура вступила в конфлiкт з феодальним людом, так i велика промисловiсть опинилась в конфлiктi з буржуазним людом, який маСФ своi недолiки, серед яких надвиробництво i масова бiднiсть, що вимагаСФ звiльнення виробничих сил вiд пут шляхом змiни способу виробництва. Отже, всяка полiтична боротьба СФ боротьба класова i всяка боротьба класiв за своСФ звiльнення ведеться насамперед для звiльнення економiчного. Суспiльство створюСФ собi орган для захисту своiх загальних iнтересiв державну владу. Але ледве встигнувши виникнути, вона набуваСФ самостiйностi по вiдношенню до суспiльства, стаСФ органом певного класу, сприяСФ здiйсненню панування цього класу. Ставши самостiйною силою, держава порушуСФ нову iдеологiю. РЖдеологii бiльш високого порядку, тобто це бiльш вiддаленi вiд матерiальноi економiчноi основи, набувають форму фiлософii та релiгii. Релiгiя виникла в давнi часи iз первiсних уявлень людей про свою власну i навколишню природу. Цi початковi релiгiйнi уявлення в своiй бiльшостi загальнi для кожноi спорiдненоi групи народiв, пiсля роздiлення таких груп розвиваються у кожного народу своСФрiдно, вiдповiдно до життСФвих умов. Боги створенi таким чином у кожного окремого народу, були нацiональними богами. Усi вони жили в уявленнях людей лише доти, поки iснувала нацiя, i падали разом з ii загибеллю. З часом виникла необхiднiсть у новiй свiтовiй релiгii. Християнство виникло iз сумiшi узагальненоi схiдноi, особливо СФврейськоi, теологii i вульгаризованоi грецькоi фiлософii. Виникнувши, релiгiя завжди зберiгаСФ запас уявлень, успадкований з попереднiх часiв, так як у всiх взагалi областях iдеологii традицiя СФ великою консервативною силою. Але змiни, якi вiдбуваються у цьому запасi уявлень, визначаються класовими, економiчними вiдносинами людей, якi роблять цi змiни. На своiй останнiй, за думкою Енгельса, стадii християнство вже не могло бути iдеологiчним маскуванням для стремлiнь будь-якого прогресивного класу, воно все бiльше ставало винятковим надбанням пануючих класiв, якi використовували його як засiб управлiння нижчими класами. При цьому кожний iз пануючих класiв використовуСФ свою власну релiгiю: землевласники - католицький iСФзуiтизм або протестанську ортодоксiю; лiберальнi i радикальнi буржуа - рацiоналiзм. Крiм того, виявляСФться цiлком не важливим, чи вiрять вони самi у своi релiгii.
Це тiльки загальний огляд марксового розумiння iсторii, яке наносить смертельний удар в областi iсторii подiбного до того, як дiалектичне розумiння природи робить непотрiбною i неможливою усяку натурфiлософiю. Тепер завдання в цих областях полягаСФ не у тому, щоб вигадувати звязки iз голови, а у тому, щоб вiдкривати iх в самих фактах. За фiлософiСФю, вигнаною iз природи i з iсторii, залишаСФться, таким чином, ще тiльки царство чистоi думки, оскiльки воно ще залишаСФться: вчення про закони самого процесу мислення, логiка i дiалектика.
Додаток К. Маркс Тези про ФейСФрбаха
(1)
Основний недолiк всього попереднього матерiалiзму - включаючи i фейСФрбахiвський - полягаСФ у тому, що предмет, дiй