Элементы структурной системы /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Поняття елементiв та структури системи
Вступ
Вибiр теми для написання реферату зроблений невипадково. Вiн зумовлений в першу чергу тим, що автор плануСФ в рамках кандидатськоi дисертацii здiйснити дослiдження структури зовнiшньоi торгiвлi Украiни та можливостей ii удосконалення, i для цього неабияк важливо дуже чiтко засвоiти фiлософську категорiю структури, а також повязанi з нею поняття елементу та системи. По-друге, важливе значення маСФ аналiз елементiв цiСФi структури в рiзних ii аспектах, а тому було б доцiльно розглянути поняття елементу як контекстно залежного поняття (про це йдеться нижче).
Фiлософський словник тлумачить структуру (вiд лат. structura побудова) як побудову i внутрiшню форму органiзацii системи, яка виступаСФ як СФднiсть сталих взаСФмозвязкiв мiж ii елементами, а також законiв цих взаСФмозвязкiв. Тобто структура СФ невiдСФмним атрибутом всiх реально iснуючих обСФктiв i систем, i саме з цiСФi точки зору ми розглядатимемо цю категорiю.
Тематично реферат складаСФться з трьох частин. У першiй розглянемо поняття частини та цiлого як основу для розгляду категорii "система", ii структури i елементiв. У другому детально зупинимося на категорiях "елемент" i "структура" i розглянемо порiвнюванiсть структур. У третьому роздiлi йдеться про принцип системностi, який дозволяСФ втiлити теоретичнi знання про структуру та елементи систем при аналiзi складних систем.
1.Частина i цiле.
В науцi i фiлософii з часом формувалася думка, що властивостi цiлого не можуть бути зведенi до властивостей частин, його складових. Але залишалося незрозумiлим, в чому полягаСФ основа цiлiсностi. Вiдповiсти на це запитання на основi метафiзичного мислення не вдавалося. Ключ до вирiшення цього питання даСФ дiалектика: таСФмниця цiлiсностi, ii незводимiсть до простоi суми частин, полягаСФ у звязку, що поСФднуСФ предмети у складнi комплекси, у взаСФмовпливi частин. Таким чином, було вiдкрито, сформульовано принцип цiлiсностi, який вiдiграСФ важливу роль у розвитку знань i практики.
З часом вдалося зрозумiти й те, що рiзним типам звязкiв частин вiдповiдають рiзнi типи цiлiсностi. Так, звязкам побудови (кристал, архiтектурна споруда), функцiонування (дii машини, життя органiзму), розвитку (рослини, ембрiону) вiдповiдають структурний, функцiональний та генетичний типи цiлiсностi, якi тiсно повязанi мiж собою. РЖншими словами, цiлiснiсть виступаСФ як узагальнена характеристика обСФктiв, яким властива складна внутрiшня побудова (особистiсть, суспiльство тощо), як СФднiсть частин у багатоманiтностi ii взаСФмозвязкiв. Роль принципу цiлiсностi у сучасному науковому i фiлософському аналiзi, а також у iнших формах осмислення дiйсностi СФ вкрай важливою. ОрiСФнтацiя на даний принцип дозволяСФ подолати обмеженi способи уяснення, якi переважали на попереднiх стадiях пiзнання: елементаризм (подiлення складного на простi складовi), механiцизм (розумiння цiлого лише як суми частин), редукцiонiзм (зведення складного, бiльш високого за рiвнем розвитку, до простого).
У певних межах спосiб уяснення складних обСФктiв у поняттях "частина цiле" i сьогоднi, в принципi, не втратив свого значення, але був значно доповнений i поглиблений, збагачений i зайняв важливе мiiе у сучасному системному пiдходi до рiзноманiтних обСФктiв.
Збагачення категорii "частина цiле" поняттям звязку вiдкрило шлях до поступового формування нових категорiй: елемент, структура, система. Поняття звязку насамперед дало iмпульс до уточнення i розвитку уявлень про способи упорядкованостi рiзних обСФктiв.
2.Поняття елементiв та структури системи
В суспiльствi iдея системностi формувалася поступово. Фiлософське ii осмислення передувало спецiально-науковим дослiдженням. Вагомий вклад у ii розвиток внесла нiмецька iдеалiстична фiлософiя. Поняття системи застосовувалося в нiй головним чином до пiзнання. Кант розясняв, що наука не агрегат, а система, у якiй цiле чiткий взаСФмозвязок вiдповiдних знань СФ важливiшим за частини. Завдання всеосяжноi систематизацii людських знань покладалися на фiлософську думку.
Але у вивченнi природи i суспiльства до середини XIX ст. переважали iдеi механiцизму та елементаризму. Процес пiзнання цiлого мислився як просте сумування знань по частинам. Природним i СФдино можливим напрямком дослiдження вважався рух вiд частин до цiлого. Це стосувалося природознавства, насамперед, до його базового роздiлу класичноi механiки, але поширювалося i на пiзнання суспiльства. Питання про можливiсть iншого спрямування думки просто не виникав.
В науцi iдеi системностi заявили про себе в серединi XIX ст. при дослiдженнi таких складних, динамiчних обСФктiв, як людське суспiльство та бiологiчний свiт. Представниками нового пiдходу виступили, зокрема, К. Маркс та Ч. Дарвiн. Дiалектичний принцип системностi був використаний також при написаннi "Капiталу" Маркса. В ньому суспiльство було представлено як "соцiальний" органiзм зi своСФю структурою (суспiльно-економiчна формацiя). Такий пiдхiд дозволив отримати знання про устроi та фактори, механiзми i закони розвитку соцiальноi цiлiсностi. Ходу дослiджень, який затвердився ранiше (вiд частин до цiлого), Маркс протиставив iнший, вихiдною тезою якого було: неможливо зрозумiти частину, не спираючись на деякi знання про цiле.
Вiн пiдiйшов до суспiльства не як до механiчного обСФднання iндивiдiв, а як органiзов?/p>