Элементы структурной системы /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
В°ноi, упорядкованоi системи. В рамках цiСФi системи формуСФться людина, ii потреби та здатностi, цiлi i завдання ii дiяльностi. При такому пiдходi виявляСФться, робиться доступним вивченню широке i складне коло суспiльних, iсторичних звязкiв, у якi включена людина. Тим самим стаСФ бiльш насиченим, багатомiрним i розумiння самого iндивiда.
Цьому пiдходу до вивчення суспiльства близька за прийомами i еволюцiйна теорiя Дарвiна, яка також спираСФться на iдеi системностi. Обидвi цi iдеi дали потужний поштовх розвитку системного пiдходу, поширенню його на всi новi галузi пiзнання та практики. Поступово почало наростати розумiння того, що практично в кожнiй сферi людськоi дiяльностi люди мають справу не з окремими, iзольованими обСФктами, а з iх складними, взаСФмоповязаними комплексами. Затвердження системних уявлень зробило звичним такий хiд дослiдження, як "вiд цiлого до частин". У цьому звязку виникла задача розробки та обгрунтування методiв мисленного роздiлення обСФктiв у процесi iх дослiдження.
Насамперед потрiбно було зясувати найзагальнiшi фiлософськi позицii. Фiлософсько-методологiчнi принципи дослiдження складних, динамiчних обСФктiв сформулював, спираючись на Гегеля, Маркс. В XX ст., за мiрою все ширшого застосування iдей системного пiдходу розробляються бiльш конкретнi концепцii системностi (теорiя Богданова 20-i рр., загальна теорiя систем Л. Берталанфi 50-i рр., системотехнiка 60-i рр. тощо). Поглиблено вивчаються також принципи системного пiдходу та методи системного дослiдження. РЖ все ж основою все бiльш конкретноi розробки методологii системного дослiдження залишаСФться дiалектико-матерiалiстична концепцiя системностi. На фiлософському рiвнi осмислюються насамперед основнi поняття (категорii) системного дослiдження: система, елемент, структура.
Система це упорядкована множина взаСФмоповязаних елементiв, якi мають власну структуру i органiзацiю.
Вже це коротке визначення показуСФ, що поняття системи передбачаСФ такi поняття, як елемент i структура. Елемент це неподiльний в контекстi конкретноi системи i конкретного ii розгляду та аналiзу компонент системи.
Довгий час фiлософи та вченi дотримувалися думки, що при аналiзi будь-якого предмета можна видiлити його найпростiшi складовi: цеглинки свiтотворення, неподiльнi далi елементи почуттСФвого досвiду, логiчнi "атоми". РЖз затвердженням навикiв дiалектичного мислення все в бiльшiй мiрi усвiдомлювалося, що поняття "просте" i "складне" СФ вiдносними, що недоцiльно говорити про деякi абсолютно простi елементи. Зараз в науцi пiд елементами розумiють будь-якi обСФкти, якi повязанi з iншими обСФктами у складний комплекс. РЖншими словами, поняття "елемент" береться як вiдносне. В залежностi вiд способу розгляду в одному i тому ж складному предметi можуть видiлятися у якостi його елементiв цiлком рiзнi одиницi. Складовими живого органiзму можуть виступати органи, тканини, клiтини або елементарнi функцii, функцiональнi системи тощо.
Структура це вiдносно сталий спосiб (закон) звязку елементiв того чи iншого складного цiлого.
Структура вiдбиваСФ упорядкованiсть внутрiшнiх i зовнiшнiх звязкiв обСФкту, що забезпечують його сталiсть, стабiльнiсть, якiсну визначенiсть. Структурнi звязки рiзного роду пронизують всi процеси, якi вiдбуваються у системних обСФктах.
ОбСФкт СФ системою, якщо його можна розбити на взаСФмоповязанi i взаСФмодiючi частини чи елементи. Цi частини, як правило, мають власну структуру, а тому можуть бути представленi як пiдсистеми вихiдноi, бiльшоi системи. Видiленi таким чином пiдсистеми в свою чергу можуть бути розбитi на взаСФмоповязанi пiдсистеми другого i наступних рiвнiв. На певному етапi iх подiлу можуть бути видiленi елементи, подальший подiл яких означатиме вихiд за рамки дослiдження даноi системи.
В свiтi не може бути тiл без структури, без здатностi до внутрiшнiх змiн. Кожен матерiальний обСФкт маСФ невичерпну кiлькiсть внутрiшнiх i зовнiшнiх звязкiв, здатнiсть до переходу з одного стану до iншого. Завдяки багатоманiтностi структурних рiвнiв матерii кожна матерiальна система СФ полiструктурною. Наприклад, у суспiльствi СФ економiчна структура, полiтична структура, соцiальна структура тощо. В системах природи кожному структурному рiвню матерii вiдповiдаСФ певна структура обСФктiв. В залежностi вiд досягнутого рiвня пiзнання або мети дослiдження в теорii можуть розкриватися то один, то iнший компонент структури. При вивченнi ступеня iзоморфiзму систем виявляСФться насамперед такий компонент iх структури, як загальнi закони функцiональних вiдносин, дослiдження яких являСФ собою одне з найважливiших завдань кiбернетики. Якщо ж вивчаються специфiчнi особливостi побудови систем, природа iх властивостей та взаСФмодiй, то на перший план висуваСФться матерiальний змiст структури, тобто сукупнiсть складових системи елементiв в iх взаСФмозвязку один з одним. Структура системи бiльш стiйка, нiж ii окремi властивостi. Проте, структура не СФ незмiнною, iнварiантним аспектом системи. Коли кiлькiснi змiни в системi виходять за межi мiри i викликають ii якiснi змiни, останнi завжди виступають як змiна структури системи. Звязок елементiв в системi пiдпорядковуСФться дiалектицi взаСФмовiдносин частини i цiлого. При поСФднаннi елементiв в цiлiсну систему ii властивостi виявляються вiдмiнними вiд алгебраiчноi суми властивостей ii компонентiв.
Для системних об?/p>