Элементы структурной системы /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?ктiв суттСФвим СФ також те, що й сам обСФкт такого типу, i всi взаСФмодii та звязки мiж його пiдсистемами та елементами, пiдпорядковано специфiчним для даного обСФкту законам, якi визначають особливостi його iснування та змiни. Мiж пiдсистемами даноi системами можуть бути рiзнi вiдносини, звязки i взаСФмодii. Подiбнi, однотипнi, стiйкi вiдносини та взаСФмодii становлять структуру. Оскiльки всерединi однiСФi i тiСФi самоi системи, особливо великоi i складноi. може бути велика кiлькiсть рiзноманiтних звязкiв i вiдносин, то в нiй можна видiлити цiлий ряд структур. Такi системи називають багатоструктурними, багаторiвневими.
Вiдмiнностi у функцiонуваннi рiзних елементiв i необхiднiсть узгодження iхньоi поведiнки в рамках системи призводить до формування стiйких внутрiшнiх звязкiв мiж ними, тобто структури системи. ОднiСФю з основних властивостей структури СФ упорядкованiсть елементiв системи за принципом однорiдностi, тобто iСФрархiзацiя системи таким чином, що однорiднi елементи потрапляють на один рiвень iСФрархii (пiд iСФрархiСФю розумiСФться деяке пiдпорядкування частин, елементiв цiлому, до складу якого вони входять). Таким чином, в системi видiляються пiдсистеми класи елементiв, функцiонування яких маСФ iнварiантнi властивостi на певних рiвнях його розгляду.
Елементи як контекстно залежна категорiя.
Як вiдзначалося вище, елементом системи СФ неподiльний в контекстi конкретного розгляду цiСФi системи ii компонент, тобто найменша частина системи, який маСФ певнi ii властивостi. Разом з тим кожен елемент маСФ власну поведiнку i стан, якi взагалi вiдмiннi вiд поведiнки i стану iнших елементiв i системи в цiлому, власну функцiю, яка визначаСФться як таке вiдношення частини до цiлого, за якого саме iснування або будь-який вид прояву частини забезпечують iснування або будь-яку форму прояву цiлого. Слiд вiдзначити, що поняття елементу СФ контекстно залежним, тобто при розглядi iншоi проблеми або на iншому рiвнi аналiзу тiСФi ж проблеми певний обСФкт може тлумачитися або як елемент, або як пiдсистема, яка складаСФться з бiльш дрiбних одиниць. Це стаСФ можливим завдяки тому, що елемент входить до системи не всiСФю сукупнiстю своiх властивостей i характеристик, а лише тими властивостями, завдяки яким вiн несе в системi певну функцiональну нагрузку i займаСФ в нiй вiдповiдне мiiе.
Як приклад можна навести два варiанти (контексти) розгляду геополiтичноi системи. У одному випадку у якостi елементiв можна розглядати держави, що iснують на геополiтичному просторi, який СФ предметом дослiдження. У iншому в ролi таких елементiв виступають певнi аспекти функцiонування кожноi з держав (полiтика, iдеологiя, економiка, культура тощо), якi складають цю систему, i вже тодi кожну iз держав можна розглядати як окрему пiдсистему.
Емерджентнiсть системи.
Незводимiсть (ступiнь незводимостi) властивостей системи до властивостей ii елементiв називаСФться емерджентнiстю системи. Це поняття тiсно повязане з поняттям структури системи, а саме: структура СФ механiзмом реалiзацii емерджентностi. РЖншими словами, саме структура визначаСФ той спосiб, у який проявляються властивостi окремих елементiв в контекстi даноi системи.
ВзаСФмодiя елементiв системи вiдбуваСФться пiд впливом звязкiв мiж ними, якi залежать вiд взаСФмовiдносин, що склалися, i вiд поточного стану системи. Тут важливим питанням СФ опис закономiрностей динамiки системи, тобто впливу системи як цiлого на змiну на змiну у часi ii окремих елементiв i навпаки.
Наприклад, Т. Н. Померанцева i М. З. Згуровський вiдзначають, що емерджентнiсть геополiтичних систем, як правило, збiльшуСФться з часом. Зокрема, ця тенденцiя знаходить прояв в зростаннi спiвпрацi мiж субСФктами геополiтичних систем, розвитку мiжнародноi транспортноi та iнформацiйноi iнфраструктури, появi нових засобiв воСФнного стримування (ядерна зброя) та iнших факторах. ЗбiльшуСФться також взаСФмоповязанiсть функцiональних систем в рамках геополiтичних систем за рахунок явищ, подiбних дифузii (наприклад, економiчна i воСФнна пiдсистеми перетинаються у вiйськово-промисловому комплексi, посилюСФться взаСФмовплив полiтичноi i культурноi пiдсистем тощо). Формально тенденцiю зростання емерджентностi геополiтичних систем можна як збiльшення з часом абсолютноi суми звязкiв мiж ii елементами.
Разом з тим, структурнi змiни в системi викликають змiну властивостей самих елементiв, якi пiдпорядковуються загальним законам розвитку системи як цiлого. В науковiй теорii перехiд вiд опису до пояснення, вiд явищ до сутностi спiвпадаСФ з пiзнанням структури дослiджуваних систем i процесiв, з переходом вiд одних структурних рiвнiв до iнших, бiльш глибоких. У звязку з цим у сучаснiй науцi i технiцi отримали значний розвиток системно-структурнi дослiдження, а також вiдповiднi iм методи. Дiалектико-матерiалiстична фiлософiя вивчаСФ найбiльш загальнi, унiверсальнi закони структурноi органiзацii i розвитку всiх матерiальних систем, а також розкриваСФ взаСФмовiдносини системно-структурного та iнших конкретних методiв наукового пiзнання.
Порiвнюванiсть структур.
РЖзоморфiзм та гомоморфiзм
РЖзоморфiзм i гомоморфiзм (вiд грец. isos однаковий, homoios подiбний, morphe форма) поняття, якi характеризують вiдповiднiсть мiж структурами обСФктiв. Двi системи, що розглядаються вiдокремлено вiд природи елементiв, що iх складають, СФ iзоморфними одна однiй, якщо кожному елементу перш?/p>