Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?іння людиною її доцільності; особистої участі в процесі занять і позитивних емоцій, що викликаються ними (відчуття радості, піднесеного настрою.
Схема 1. Механізм формування потреби в заняттях фізичною культурою і спортом
3.Здійснення диференційованої дії на різні соціально-демографічні групи населення. Наприклад, інформація направлена на загальне розширення знань про вплив фізичних вправ на розвиток людини, важлива як для дітей, так і для дорослих. Пропаганда занять спортом як чинника здоровя сприймається дітьми гірше, ніж дорослими, оскільки у дорослих проблема здоровя є гострішою. Пропаганда занять спортом як чинника вироблення волі і мужності, сили і спритності ефективна для хлопчиків. Дівчаток в заняттях фізичною культурою і спортом привертає, головним чином, можливість стати більш пластичними стрункими, витонченими, красивими.
- Залучення в пропагандистську роботу видатних вчених, заслужених діячів мистецтва, науки, тренерів, відомих письменників, артистів, чий життєвий шлях тісно повязаний із спортом і які являють собою приклади здорового способу життя.
- Постійне вивчення фізкультурно-спортивних інтересів молоді і облік цих інтересів при організації фізкультурно-спортивної роботи в освітніх установах, на підприємствах, за місцем проживання.
- Залучення людей в практичні заняття, де можна пережити радість руху, спілкування на своєму власному досвіді, що є для кожної людини найважливішою умовою формування потреб. Лише в процесі особистих занять фізичною культурою і спортом відбувається перехід розуміння їх доцільності в переконаність у їх необхідності, засвоєння і закріплення позитивних емоцій, вироблення звички, що в комплексі забезпечує формування стійкої потреби.
При розробці цільової програми важливо бачити проблеми, що заважають реалізації задач з формування потреби людей у фізичному вдосконаленні. Вони, як правило, наступні:
у значного числа населення міста поняття фізична культура не асоціюється з поняттям здоровий спосіб життя і здоровя. Більшість людей сумнівається не тільки в життєвій необхідності, але і корисності фізкультурно-спортивних занять, не вважає, що їх здоровя у вирішальному ступені залежить від них самих, від ведення ними здорового способу життя, в основі якого лежить фізична культура;
низький рівень фізкультурної освіти і фізичної культури населення, незадовільна постановка фізичного виховання і спорту в багатьох установах загальної і професійної освіти що характеризується у ряді випадків шаблоном і формалізмом;
укорінене помилкове уявлення у багатьох фахівців фізичної культури і спорту, керівників фізкультурно-спортивних організацій, що потребу у фізичному вдосконаленні людей можна сформувати, забезпечивши їх участь в змаганнях і практичних заняттях за програмами установ освіти, спортивних шкіл, при проходженні військової служби і т.д. Досвід показує, що цього явно недостатньо.
Вихідною позицією вдосконалення процесу формування у молодших школярів потреби до регулярних занять фізичною культурою є наявність кваліфікованих кадрів, вчителів, які знаходяться в постійному пошуку, творчому процесі по вихованню майбутніх громадян країни. Адже для учнів початкових класів, вчитель виступає якимось ідеалом їх можливостей і результатів. Модель складається з декількох блоків, які знаходяться у взаємозвязку один з одним.
Описову характеристику цієї моделі ми представляємо у вигляді структури, що включає ряд компонентів. В основу побудови даної моделі встановлені концепції системи особисто-діяльнісного підходів.
Центральним, системотвірним компонентом системи формування потреби в учнів початкових класів, є її мета. При цьому мета виступає як ідеальний результат процесу формування потреби.
Метою нашої теоретичної моделі є вдосконалення педагогічного процесу формування у молодших школярів потреби до регулярних занять фізичною культурою.
Досягнення поставленої мети можливе при вирішенні наступних основних задач:
- озброєння учнів знаннями, уміннями і навичками для самостійної побудови занять;
- стимулювання учбово-пізнавальної активності учнів, формування у них потреби в самоосвіті, саморозвитку і самоудосконаленні;
- підвищення ролі самостійних занять учнів в урочний і позаурочний час.
Також важливе значення в досягненні мети має вживання педагогом активних організаційних форм на уроках і в позаурочний час, різноманітність способів і методів організації і навчання учнів на заняттях, а також наявність необхідного мінімуму устаткування і інвентаря для занять. А це можливо лише при включеності в роботу по формуванню потреби в учнів початкових класів не тільки вчителів фізкультури, але і вчителів початкових класів, учнів, адміністрації, шкільних лікарів, батьків.
Основними необхідними і достатніми педагогічними умовами ми рахуємо ті, що вказані в робочій гіпотезі.
1.2 Мотиваційно-ціннісне відношення до фізичної культури
Мотивація і структура мотиву в період молодшого шкільного віку.
В цей період зявляються нові мотиви (потреби, інтереси, бажання), відбуваються перестановки в ієрархічній мотиваційній системі дитини. Старі інтереси, мотиви втрачають свою спонукальну силу, на зміну їм приходять нові. Те, що має відношення до учбової діяльності, виявляється значущим, цінним, те ж, що має відношення до гри, ста