Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
отовленості виявлено 8% учнів, з середнім рівнем 84%, з низьким рівнем 8%. В кінці учбового року змін не відбулося.
Успішність з фізичної культури на початок експерименту була у всіх класах приблизно однаковою і не відрізнялася по середньогруповим показникам. Після експерименту в експериментальному класі одержали 12 балів 18,3% учнів, 11 13,5%; 10 11,1%; 9 9,4%; 8 6,0 %; 7 3,8%; 6 5,2%; 5 15,5%; 4 17,2% учнів; 3, 2, 1 і 0 ніхто з учнів не отримав. В контрольному класі після експерименту одержали 12 15,0% учнів; 11 9,8%; 10 8,0%; 9 7,8%; 8 4,9%; 7 5,5%; 6 7,1%; 5 19,9%; 4 22,0%; 3, 2, 1 і 0 не отримав жоден учень контрольної групи (табл. 3.4.).
Таблиця 3.4.
Успішність по фізичній культурі (після 1 року експерименту) (у %)
Оцінки
ЕГКГ1218,315,01113,59,81011,18,099,47,886,04,973,85,56
5,27,1515,519,9417,222,0300200100000
Таким чином, показники успішності експериментальної групи є вищі за показники контрольного класу. Неуспішних немає ні в одному з класів.
Отож, за підсумками експерименту показники відношення до занять фізичною культурою змінилися в експериментальній групі. В контрольному класі змінилися показники низького рівня відносин до занять фізичною культурою.
Після експерименту показники процентних співвідношень рівнів фізичної підготовленості хлопчиків не змінилися, але не дивлячись на це багато дітей поліпшили свої особисті результати, як в експериментальних, так і в контрольному класах. У дівчаток ЕГ підвищилися показники високого рівня фізичної підготовленості (на 6%).
За підсумками експерименту успішність в експериментальних класах вища, ніж в контрольному класі.
Висновки
1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми показав, що в сучасних соціально-економічних і демографічних умовах, на фоні погіршення здоровя населення зростає роль фізкультурної освіти і виховання молоді. Для зміцнення здоровя підростаючого покоління необхідно виховати здорову звичку до самостійних занять фізичною культурою протягом всього життя. Важливе місце в загальній системі заходів по оздоровленню населення займає діяльність загальноосвітніх шкіл, направлена на фізичний розвиток і фізичну підготовку школярів. Освітній учбовий предмет по фізичній культурі в школі одна з основних дисциплін єдиного учбового плану школи, покликана формувати спеціальні знання, уміння і навички по використанню засобів фізичної культури з метою забезпечення оптимальної життєдіяльності організму, тілесного і інтелектуального самовдосконалення. На жаль, урок фізичної культури в сучасній школі це не що інше, як активний руховий відпочинок. І це при тій умові, що програма учбового предмету має розділ теорії, із змістом якого важко згодитися. Але навіть в тому змісті, який є, теорія предмету учням не викладається. Що приводить до зниження в учнів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і спортом.
2. Встановлено, що конкретна структура потреби особи визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного по своїх природних завдатках, фізичних і духовних можливостях. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, проте, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких складається під впливом оточуючих людину життєвих умов, природно-природного і соціально культурного середовища, в яке включена особа. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством. Залучення дітей в практичні заняття, де можна пережити радість руху, спілкування на своєму власному досвіді, що є для кожної дитини найважливішою умовою формування потреб. Лише в процесі особистих занять фізичною культурою і спортом відбувається перехід розуміння їх доцільності в переконаність в їх необхідності, засвоєння і закріплення позитивних емоцій, вироблення звички, що в комплексі забезпечує формування стійкої потреби.
3.Розроблена модель процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і її упровадження в практику загальноосвітніх шкіл дозволила виділити ряд основних педагогічних умов, що дозволяють одержати якнайкращі результати:
-здійснення роботи по формуванню у молодших школярів позитивного відношення до занять фізичною культурою;
-посилення уваги до теоретичного компоненту змісту фізичної освіти;
-використовування активних організаційних форм і методів навчання;
-формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою з урахуванням їх індивідуальних і вікових особливостей;
-забезпечення занять з фізичної культури відповідним навчально-методичним і матеріально-технічним оснащенням.
4. В результаті педагогічного експерименту по виявленню педагогічних умов формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою встановлено, що введення рівневої системи оцінювання дозволяє значно поліпшити показники фізичної підготовленості (в ЕГ1 класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості 21 % учнів, з середнім 79 %, з низьким 0 % учнів; в контрольному класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості 14 % що учнів, з середнім рівнем 72 %, з низьким 14 % учнів; в ЕГ1 у дівчаток з високим рівнем фізичної підготовленості 33 % учнів, з середнім 67 %, з низьким 0 % учнів; в контрольному класі у дівчаток з високим рів?/p>