Чорнобильска трагедiя: причини та наслiдки
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
В»ася вимога про обовязкове використання респiраторiв.
Пiсля розпаду бiльшоi частини радiоактивного йоду увагу радiохiмикiв i медикiв залучив плутонiй. Вiн не настiльки радiоактивний, однак довго живучiй. Його нагромадження навiть у малих дозахнебезпечно для легень.
У результатi дослiджень зясувалося, що довжина зон з пiдвищеною концентрацiСФю плутонiю була незначноi, а хiмiчнi форми i розмiри часток, у яких вiн виявився, легко затримувався респiраторами.
Наступною проблемою стали уже довго живучi iзотопи стронцiю i цезiю, особливо цезiй-137. РЗхня наявнiсть на той чи iншiй територii сьогоднi викликаСФ необхiднiсть проведення додаткових дезактивацiйних робiт, а також визначаСФ рiшення питань реевакуацii населення, його проживання у визначених районах, сiльськогосподарських робiт режиму харчування людей i iнших проблем.
Медичнi аспекти аварii
Якi ж медичнi аспекти аварii?
Радiацiйне випромiнювання вiдбуваСФться не тiльки внаслiдок яких-небудь неполадок у ядерних чи установках пiсля вибуху атомних бомб. Усе живе на землi, так чи iнакше СФ пiд впливом радiацiйного тла. Вiн складаСФться з двох складових: природного тла i так називаного техногенного, що СФ наслiдком технiчноi дiяльностi людини. Природне тло формуСФться за рахунок космiчного випромiнювання i процесiв, що вiдбуваються в надрах землi. Техногеннi джерела радiацiйного тла формуються за рахунок медичних рентгенiвських обстежень, перегляду телепередач, перебування в сучасних будинках, участi у виробничих процесах i iнших факторах. У пiдсумку, кожен житель землi одержуСФ в середньому в рiк радiацiйну дозу рiвну 300-500 мiлiбер (мбер). Бер - одиниця опромiнення еквiвалентна 1 рентгену застосовуСФться для оцiнки небезпеки iонiзуючого випромiнювання для людини. Ученi визначили, що клiнiчно визначаються незначнi короткочаснi змiни складу кровi при опромiненнi дозою 75 берiв. Розглянемо, якi дози можуть бути отриманi при рiзних умовах, i яке iхня дiя на людину.
- 0,5 мбер - щоденний тригодинний перегляд телевiзора в плинi року
- 100 мбер - фонове опромiнення за рiк
- 500 мбер - припустиме опромiнення персоналу в нормальних умовах
- 3 бер ( 1 бер = 1000 мбер) - опромiнення при рентгенографii зубiв
- 5 бер - припустиме опромiнення персоналу атомних станцiй за рiк
- 10 бер - припустиме аварiйне опромiнення населення (р
- 30 бер - опромiнення при рентгеноскопii шлунка (мiiеве)
- 75 бер - короткочасна незначна змiна складу кровi
- 100 бер - нижнiй рiвень розвитку легкого ступеня променевоi хвороби
- 450 бер - важкий ступiнь променевоi хвороби (гине 50% опромiнених)
- 600-700 бер - однократно отримана доза вважаСФться абсолютно смертельною.
Несприятливi наслiдки опромiнення можуть виникнути в двох випадках. Перше - у результатi короткочасного iнтенсивного опромiнення, i друге - як пiдсумок щодо тривалого опромiнення малими дозами. На площадцi Чорнобильськоi АЕС вiдбувся перший випадок, де частина персоналу, пожежнi виявилися в зонi саме високого опромiнення. У результатi в деяких з них виникла променева хвороба, у тому числi й у важкiй формi. Як вiдомо, 28 чоловiк померло вiд гостроi променевоi хвороби . З пiдозрою на дiагноз гостра променева хвороба рiзного ступеня ваги був госпiталiзований 237 чоловiк. 4-я ступiнь променевоi хвороби був вiдзначений у 21 чоловiк ( 20 з них умерли, один живий), 3-я ступiнь - у 21 чоловiк (7 умерли 14 - живi), 2 ступiнь - у 53 чоловiк (один умер 52 - живий), 1-я ступiнь - у 50 чоловiк ( усi живi). Серед населення 30-ти кiлометровоi зони й iнших районiв випадкiв захворювання гострою променевою хворобою не вiдзначалося. Але iнтенсивне випромiнювання обмежене в просторi. Досить видалитися вiд радiоактивного джерела буквально на лiченi метри, як воно швидко зменшуСФться.
При опромiненнi малими дозами виникають ефекти, що виявляються лише в невеликоi частини людей. Проте, потенцiйне збiльшення росту ракових захворювань у районах найбiльшого радiацiйного забруднення, по розрахунках Мiнiстерства охорони здоровя оцiнюСФться в 1 - 1,5%, а рiвень негативних генетичних наслiдкiв вiдповiдно - 0,5%. Також прогнозувався рiвень розвитку лейкемii в уражених районах.
Разом з опромiненням одержуваною людиною ззовнi, радiонуклiди можуть попадати в органiзм людини, наприклад з iжею, повiтрям i iн. У цьому випадку говорять про внутрiшнСФ опромiнення. У нього своi особливостi. Кожен радiонуклiд поводиться по своСФму, маСФ своi крапки додатка. Наприклад при надходженнi в органiзм радiоактивного йоду, 30% його накопичуСФться в щитовиднiй залозi. Стронцiй концентруСФться в кiстах, цезiй розподiляСФться рiвномiрно в мязовiй тканинi. Крiм нагромадження радiонуклiдiв в органiзмi, радiобiологiСФю враховуСФться перiод напiввиведення - час, за яке кiлькiсть радiоiзотопу, що потрапив в органiзм, скорочуСФться наполовину. Для цезiю-137 цей перiод дорiвнюСФ 110 доби, а, наприклад, для йоду-131 - 7,5 доби. Радiацiйну обстановку в Чорнобилевi в основному визначав цезiй-137. Але iснували звичайно й iншi, довго живучi радiонуклiди, що попадали в органiзм людини.
Висновок
У результатi катастрофи на Чорнобильськоi АЕС було евакуйовано близько 116 тисяч чоловiк iз Припятi, Чорнобиля, бiльш 70 населених пунктiв тридцятикiлометровоi зони, а також за ii межами в Полiському районi Киiвськоi областi. У 1990 i 1991 роках приймалися заходи для подальшого вiдселення людей iз забр?/p>