Чорнобильска трагедiя: причини та наслiдки
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?дi через зону поразки вiд ядерноi зброi. Такий наказ був викликаний саме вiдсутнiстю в даний момент засобiв iндивiдуального захисту, що на першому етапi аварii були тiльки в спецпiдроздiлах. Уся система цивiльноi оборони виявилася цiлком паралiзованою. Не виявилося навiть працюючих дозиметрiв. ЗалишаСФться тiльки захоплюватися роботою i мужнiстю пожежного пiдроздiлу. Вони запобiгли розвитку аварii на першому етапi. Але навiть пiдроздiлу, що знаходяться в Припятi, не мали вiдповiдного обмундирування для роботи в зонi пiдвищеноi радiацii. Як завжди досягнення мети обiйшлося цiною багатьох i багатьох життiв.
Таким чином, можна коротко визначити шiстьох основних причин аварii на 4-м енергоблоцi:
Перше - зниження оперативного запасу радiоактивностi, тобто зменшення кiлькостi стрижнiв-поглиначiв в активнiй зонi реактора нижче припустимоi величини.
Друге - несподiваний провал потужностi реактора, а потiм робота апарата при потужностi меншоi, чим було встановлено програмою iспитiв.
ТретСФ - пiдключення до реактора усiх восьми насосiв з перевищенням витрат по ЦГН.
Четверте - блокування захисту реактора за рiвнем води i тиску пари в барабанi-сепараторi.
Пяте - блокування захисту реактора по сигналi вiдключення пари вiд двох турбогенераторiв.
Шосте - вiдключення системи захисту, передбаченоi на випадок виникнення максимальноi проектноi аварii, - системи аварiйного охолодження реактора.
У результатi теплового вибуху який вiдбувся в реакторi вiдбулося руйнування активноi зони реакторноi установки i частини будинку 4-го енергоблоку, а також вiдбувся викид частини радiоактивних продуктiв, що нагромадилися в активнiй зонi, в атмосферу. Вибухи в 4-м реакторi ЧАЕС зрушили зi свого мiiя металоконструкцii верха реактора, зруйнували всi труби високого тиску, викинули деякi регулюючi стрижнi i палаючi блоки графiту, зруйнували розвантажувальну сторону реактора, пiдживлюючий вiдсiк i частину будинку. Осколки активноi зони i випарних каналiв упали на дах реакторного i турбiнного будинкiв. Була пробита i частково зруйнований дах машинного залу другоi черги станцii. При вибуху частина панелей перекриття упала на турбогенератор №7 зашкодивши мастилопроводи й електричнi кабелi, що привело до iхнього загоряння, а велика температура усерединi реактора викликала горiння графiту.
Найбiльшу небезпеку, звязану з аварiСФю представляло те, що, руйнування реакторноi зони викликало викид в атмосферу i на територiю ЧАЕС великоi кiлькостi радiоактивних деталей, графiту, ядерного палива. Викид радiонуклiдiв (вид хитливих атомiв, що при мимовiльному перетвореннi в iнший нуклiд випускають iонiзуюче випромiнювання - це i СФ власне радiоактивнiсть) являв собою розтягнутий у часi процес, що складаСФться з декiлькох стадiй.
27 квiтня 1986 року висота забрудненоi радiонуклiдами повiтряного струменя, що виходить з ушкодженого енергоблоку, перевищувала 1200 метрiв, рiвень радiацii в нiй на видаленнi 5-10 км. вiд мiiя аварii складали 1000 мiлiрентген у годину. Викид радiоактивностi в основному завершився до 6 травня 1986р.
У першоi годинник пiсля аварii, коли ще не були точно визначенi ii розмiри i вага, а також унаслiдок недостатнього радiацiйного контролю, частина облич, що працювали на найбiльш небезпечних дiлянках, одержали великi дози опромiнення, а також опiки при участi в гасiннi пожежi. Усiм потерпiлим була зроблена перша медична допомога. До 6 годинник ранку 26 квiтня було госпiталiзовано 108 чоловiк, а протягом дня ще 24-х з число обстежених. На основi дiагностики променевоi хвороби, 237 чоловiк, у кого розвиток гостроi променевоi хвороби прогнозувалося з найбiльшою iмовiрнiстю були термiново госпiталiзованi в клiнiчнi заснування КиСФва i Москви. Загальне число людей загиблих внаслiдок аварii на Чорнобильськоi АЕС вiд опiкiв i гостроi променевоi хвороби на 1 сiчня 1988 року склало 30 чоловiк, причому 28 - вiд променевоi хвороби...
Лiквiдацiя наслiдкiв аварii
Аварiя на Чорнобильськоi АЕС породила цiлий комплекс проблем. Насамперед необхiдно було зясувати: чи не виникне внаслiдок розплавлювання i стiкання ядерного палива ланцюгова реакцiя? Важливо було органiзувати великомасштабну радiометричну розвiдку, причому не тiльки в районi АЕС, але i на великих територiях навколо ii. Стояло забезпечити безпеку 1-го i 2-го енергоблокiв що знаходились ще в роботi. У такий спосiб були визначенi наступнi основнi напрямки на початковий перiод лiквiдацii аварii:
- оцiнка стану енергоблокiв ЧАЕС i радiацiйноi обстановки на станцii i прилягаючiй територii;
- захист персоналу станцii i населення вiд можливих радiацiйних поразок;
- локалiзацiя аварii i зменшення радiацiйного впливу на населення i навколишнСФ середовище.
До вечора 26 квiтня були прийнятi необхiднi рiшення, почалася пiдготовка до евакуацii мiста Припятi. 27 квiтня в 1 ночi були зупиненi реактори першого i другого енергоблокiв. Почалися роботи з лiквiдацii наслiдкiв аварii.
Першочерговою задачею по лiквiдацii наслiдкiв аварii було здiйснення комплексу робот, спрямованих на припинення викидiв радiоактивних речовин. За допомогою вiйськових вертольотiв вогнище аварii закидався тепловiдводящими i фiльтруючими матерiалами, що дозволило значно скоротити, а потiм i лiквiдувати викид радiоактивностi в навколишнСФ середовище. Такими матерiалами були рiзнi зСФднання бора, доломiт, свинець, пiсок, гл