Чорнобильска трагедiя: причини та наслiдки
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?стi 1600 Мвт. вiдключений вiд мережi турбогенератор №7, що входить у систему 4-го енергоблоку. Електроживлення власних нестаткiв перевели на турбогенератор №8
14ч. 00 хв. - вiдповiдно до програми iспитiв вiдключаСФться система аварiйного охолодження реактора. Оскiльки реактор не може експлуатуватися без системи аварiйного охолодження, його необхiдно було зупинити. Але дозвiл на глушiння апарата не було дано. РЖ реактор продовжував працювати без системи аварiйного охолодження (САОР).
23ч. 10 хв. - отриманий дозвiл на зупинку реактора. Почалося зниження його тепловоi потужностi до 1000-700 МВТ вiдповiдно до програми iспитiв. Але оператор не справився з керуванням, у результатi чого потужнiсть апарата упала майже до 0. У таких випадках реактор повинний глушитися. Але персонал не порахувався з цiСФю вимогою. Почали пiдйом потужностi.
1ч. 00 хв. 26 квiтня - персоналу удалося пiдняти потужнiсть до рiвня 200 Мвт (теплових) замiсть покладених 1000-700.
1ч. 03 хв. - До шести працюючих насосiв пiдключили ще два, для пiдвищення надiйностi охолодження реактора пiсля iспитiв.
1ч. 20 хв. - Для утримання потужностi реактора з нього були виведенi стрижнi автоматичного регулювання, порушивши найсуворiшу заборону працювати на реакторi без визначеного запасу стрижнiв - поглиначiв нейтронiв. У той момент у реакторi знаходилося тiльки шiсть стрижнiв, що приблизно вдвiчi менше гранично припустимоi величини.
1ч. 23 хв. - Оператор закрив клапана турбогенератора. Подача пари припинилася. Почався вибiг турбiни. У момент вiдключення другого турбогенератора повинна була спрацювати ще одна система захисту по зупинцi реактора. Але персонал вiдключив ii, щоб повторити iспиту якщо перша спроба не удасться. У результатi виниклоi ситуацii реактор потрапив у хитливий стан, що привело до появи позитивноi радiоактивностi i розiгрiву реактора.
1ч. 23 хв. 40 сек. - керiвник змiни 4-го енергоблоку зрозумiвши небезпеку ситуацii дав команду натиснути кнопку найефективнiшого аварiйного захисту. Поглинаючi стрижнi пiшли вниз, але через кiлька секунд зупинилися. Спроби ввести iх у реакторну зону не удалися. Реактор вийшов з пiд контролю.
1ч. 23 хв. 44 сек. Потужнiсть реактора рiзко збiльшилася i приблизно в 100 разiв перевищила проектну.
1ч. 23 хв. 45 сек. ТВЕЛи почали руйнуватися. У паливних каналах створився високий тиск.
1ч. 23 хв. 49 сек. Паливнi канали стали руйнуватися.
1ч. 23 хв. Пiшло два вибухи. Перший - через гримучу сумiш, що утворилася в результатi розкладання водяноi пари. Другий був викликаний розширенням пар палива. Вибухи викинули палi даху четвертого блоку. У реактор проникнув повiтря. Повiтря реагувало з графiтовими стрижнями, утворити оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася пожежа. Покрiвля машинного залу зроблена з матерiалiв, що легко пломенiють. (З тих самих, котрi використовувалися на ткацькiй фабрицi в Бухарi, що цiлком згорiла на початку 70-х рокiв. РЖ хоча деякi працiвники пiсля випадку в Бухарi були вiдданi пiд суд, цi ж матерiали використовувалися при будiвництвi АЕС.)
8 з 140 тонн ядерного палива, що мiстять плутонiй i iншi надзвичайно радiоактивнi матерiали (продукти розподiлу), а також осколки графiтового сповiльнювача, теж радiоактивнi, були викинутi вибухом в атмосферу. Крiм того, пари радiоактивних iзотопiв йоду i цезiю були викинутi не тiльки пiд час вибуху, але i поширювалися пiд час пожежi. У результатi аварii була цiлком зруйнована активна зона реактора, ушкоджене реакторне вiддiлення, деаераторна етажерка, машинний зал i ряд iнших споруджень.
Були знищенi барСФри i системи безпеки, що захищають навколишнСФ середовище вiд радiонуклiдiв, що мiстяться в опромiненому паливi, i вiдбувся викид активностi з реактора. Цей викид на рiвнi мiльйонiв кюрi в добу, продовжувався протягом 10 днiв з 26.04.86. по 06.05.86., пiсля чого упав у тисячi разiв i надалi поступово зменшувався. По характерi протiкання процесiв руйнування 4-го блоку i по масштабах наслiдкiв зазначена аварiя мала категорiю позапроектноi i вiдносилася до 7-ому рiвня (важкi аварii) по мiжнароднiй шкалi ядерних подiй INES.
Уже через годину радiацiйна обстановка в мiстi була ясна. Нiяких мiр на випадок аварiйноi ситуацii там передбачено не були: люди не знали, що робити. По всiх iнструкцiях i наказам, що iснують уже 25 рокiв, рiшення про висновок населення з небезпечноi зони повиннi були приймати мiiевi керiвники. До моменту приiзду Урядовоi комiсii можна було вивести з зони всiх людей навiть пiшки. Але нiхто не взяв на себе вiдповiдальнiсть (шведи спочатку вивезли людей iз зони своСФi станцii, а тiльки потiм почали зясовувати, що викид вiдбувся не в них).
На роботах у небезпечних зонах (у тому числi в 800 метрах вiд реактора) знаходилися солдати без iндивiдуальних засобiв захисту, зокрема, при розвантаженнi свинцю. Потiм зясувалося, що такого одягу в них немаСФ. У подiбному положеннi виявилися i вертолiтники. РЖ офiцерський склад, у тому числi i маршали, i генерали дарма бравiрували, зявляючись поблизу реактора в звичайнiй формi. У даному випадку необхiдна була розумнiсть, а не помилкове поняття смiливостi. Водii при евакуацii Припятi i при роботах по обвалуванню рiки також працювали без iндивiдуальних засобiв захисту. Не може служити виправданням, що доза опромiнення складала рiчну норму - в основному це були молодi люди, а отже, це позначиться на потомствi. Точно також прийняття для армiйських пiдроздiлiв бойових норм - це крайня мiра у випадку воСФнних дiй i при прох?/p>