Geum.ru

Четверте покоління школи "Анналів"

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

торії ідей, так і від інших проявів інтелектуальної чи культурної історії. Однак пізніше на базі дослідження і роботи над колективним проектом Порівняльної історії інтелектуалів (Париж, 1997) велике значення в цьому напрямку отримали концепції політичної культури і публічної сфери, центральне місце зайняло вивчення ролі інтелектуалів в конструюванні національної ідентичності і проблема символічної самореалізації інтелектуала на політичній арені.

Певна кількість прихильників цього напрямку зосереджується навколо Групи досліджень сучасного інтелектуального життя (Groupe de recherches sur la vie intellectuelle contemporaine GREVIC), заснованої в межах Центру історичних досліджень. GREVIC працює над розробкою соціальної історії інтелектуального життя ХІХ-ХХ ст. Окрім власне досліджень життєвого та творчого шляху представників інтелектуальної еліти, Група цікавиться проблемами історії інтелектуального обміну, інтелектуального в політиці, культуральною історією наук, мистецтв та літератури. Праці дослідників охоплюють як матеріальні умови інтелектуального життя, так і історію ідей (історія запозичень, феномен впливу, поняття інтердисциплінарності, механізми підтримки, аналіз різночитань тощо). Деякі члени GREVIC брали участь у підготовці Словника французьких інтелектуалів, виданого в Парижі в 1996 р. за редакції Ж. Жуліара та М. Вінока.

Очолює групу Крістоф Прошассон (Christophe Prochasson). Займаючись історією сучасної Франції ХІХ-ХХ ст., К. Прошассон також спеціаліст з культуральної історії політики. Його роботи охоплюють історію Першої світової війни, сферу, де він керує декількома дисертаціями. Його перші роботи присвячені історії французьких інтелектуалів. З кінця 90-х область його досліджень посувається в сферу історії французьких лівих сил та ролі емоцій в політичному житті. Вчений активно співпрацює з деякими журналами, наприклад, Соціальні рухи, 1109. Журнал інтелектуальної історії, Зошити Жана Журе тощо. Дослідник керує виданням серії книг Історичний простір, а також є членом керівної ради науково-дослідного центру Історії Великої війни. Веде семінари в EHESS Історія політичних практик в сучасну епоху ХІХ-ХХ ст., Культурна історія Першої світової війни, Підходи та методи в інтелектуальній та політичній історії.

В цілому сьогодні інтелектуальна історія займає все більш широке дослідницьке поле і не є напрямом, що спирається лише на одну наукову парадигму. До найбільш загальних теоретичних та методологічних принципів цього напрямку відноситься:

  1. визнання активної ролі мови, тексту, нарративних структур в конструюванні історичної реальності;
  2. інтерес до історичних категорій мислення, інтелектуальної діяльності та продуктів людського інтелекту, а також до історії розвитку інтелектуальної сфери в рамках її загальнокультурної парадигми;
  3. концентрування уваги на проблемі репрезентації авторського тексту та сприйнятті його читачем.

Предмет сучасної інтелектуальної історії включає в себе як історію досягнень людського інтелекту, тобто результати інтелектуальної, творчої діяльності, так й історію самої цієї діяльності в її процесуальній незавершеності, й культурне середовище, що задає їй свої умови, й біографії самих творців, й їх міжособистісні звязки, й історію поширення і сприйняття нових ідей та знань.

Окрім вищезгаданого Центру іспанських студій виникають ще два осередки вивчення історії певних народностей: Центр єврейських штудій (Cetnre dtudes juives) та Центр дослідження історії вірмен (Centre de recherche dhistoire armnienne), створені відповідно в 1995 та 1999 роках. Власне, на нашу думку, дослідження історії цих народів відбувається саме у відділі Історія, а не Культурні ареали як практично всіх інших, тому що це нації мігрантів, вивчити які в рамках певної національної історії просто неможливо, вони потребують ширшого світового контексту як необхідної передумови їх історичного пізнання.

В січні 1997 р. в межах CRH утворюється Група міжгалузевих досліджень історії літератури (Groupe de recherches interdisciplinaires sur lhistoire du littraire CRIHL). Група займається вивченням політичної історії, соціополітичної історії культури та історією літератури, охоплюючи період переважно ХVІІІ-ХХ ст. Дослідники використовують герменевтичні практики аналізу тексту та контексту. Членами групи є відомі вчені Жан-Пєр Кавайє (Jean-Pierre Cavaill), Стефан Ван Дамм (Stphane Van Damme), Ален Віала (Alain Viala), Даніель Рош (Daniel Roche), Ніколас Шапіро (Nicolas Schapira) тощо. Ведеться активна співпраця з представниками університетів Парижу, Діжону, Марселю, Орлеану, Гарварду, Невади, Пенсільванії, Венеції, Монреалю, Лозанни, Квебеку, Тель-Авіву та ін. Керівні функції в GRIHL виконує Крістіан Жуо (Christian Jouhaud).

2000 р. відзначився заснуванням Центру філософського та історичного архівів та архіву наукового видавництва (Centre darchives de philosophie, dhistoire et dedition des sciences CAPHES). Щоправда, таку назву Центр отримав лише в 2004 р., до цього він називався АСТА і входив до спільного союзу служб (unite mixte de services). Нарівні з EHESS участь у роботі Центру беруть CNRS та Вища нормальна школа. Опікується CARHES фонд „За науку”, започаткований ще Анрі Берром. Центром керує Ерік Бріан (ric Brian) і Мішель Блаі (Michel Blay). Певні акції проходять також за підтримки Національної бібліотеки Франції.

Завдання Центру має скоріше прикладний характер: впорядкування праць з історії філософії та науки, розширення бази періодичних видань, монографічних праць і критичних оглядів. В першу чергу це видання „Журнал с